Як не стати власником «потопельника» – інструкція для покупців вживаних авто

379
"Україна - морська держава": з'явилися яскраві кадри нічного потопу в Києві (фото, відео)

Минулого тижня Львів та Київ накрило сильними дощами. Деякі вулиці за лічені хвилини залило водою, яка затопила припарковані автомобілі. А значить, в найближчі кілька тижнів перед нами знову загостриться питання: Як розпізнати авто після подібного «купання».

Про це розповідає Остап Новицький на AUTO.RIA.

Купити вживаний автомобіль недорого – цілком виправдане бажання. А якщо, на додачу, рік випуску не надто «кудлатий» і пробіг невеликий, така пропозиція стає досить привабливою. Тим не менше, слід в усьому проявляти обережність і не поспішати з покупкою, не переконавшись у тому, що насправді ви не витратите гроші на товар, який за кілька наступних місяців «висмокче» бюджет, що дорівнює початковій вартості покупки. Цього разу мова піде про те, як розпізнати автомобіль, що побував під водою, – або, як кажуть у народі, «потопельника».

Особливо гостро це питання набуло актуальності після ураганів «Ірма» і «Харві» у США: сотні тисяч автомобілів, що постраждали від стихії, були передані страховим компаніям. Ті, в свою чергу, продавали їх через аукціони за низькими цінами в стані «як є». А далі заповзятливі «гонщики», викуповуючи ці авто, із стану «як є» вiдновлювали їх до стану «як нове»: надаючи «потопельнику» вид автомобіля без пошкоджень, щоб продати за максимальною ціною.

У чому небезпека купівлі авто, яке побувало під водою?

Питання не таке вже й дивне: на автомийці машину теж поливають водою зі всіх сторін, але це не призводить до жодних негативних наслідків (крім випадків із протікаючим люком). Справа в тому, що сучасні автомобілі обладнані безліччю різних систем, проникнення води в які неприпустиме. До таких відносяться: електронні блоки управління і керовані ними виконавчі механізми, подушки безпеки і їх піропатрони, панель приладів, органи керування електросистемами, аудіосистема… Вода може створювати короткі замикання на доріжках електронних плат, в роз’ємах, призводити до окислення контактів в кнопках. З часом корозія в районі скупчення дрібних елементів, таких як лапки ніжок мікросхем, призведе до повного замикання контактів і виведенню з ладу електронного пристрою.

Проблема в тому, що висушений, скажімо у фарбувальній камері автомобіль, буде повністю працездатним деякий час. Відмови обладнання почнуться не відразу – перші збої зазвичай проявляються через кілька тижнів, а протягом 2-3 місяців кількість відмов буде така, що авто на сервісі буде проводити більше часу, ніж в дорозі. Крім того, не всі системи можливо відновити – наприклад, подушки безпеки. Ніхто не дасть гарантії, що промоклий і злиплий мішок самої подушки в потрібний момент розкриється як потрібно, а не розірветься на шматки… та й чи спрацює підмочений заряд, який повинен наповнити подушку газами?

Крім технічних проблем «потопельник» зазвичай наділений «букетом» косметичних проблем. Оббивка салону, сидінь, килимки, навіть якщо їх обробити потужними миючими засобами, все одно будуть випускати «болотний запах», особливо після простою авто на стоянці під сонцем.

І останній «сюрприз», який дасть про себе знати приблизно через рік – наскрізна корозія окремих кузовних елементів. Бруд та мул, присутні всередині нижніх порожнин дверей, закритих нішах багажного і моторного відсіків, утримують в собі вологу, як губка, що зазвичай призводить до прогнивання металу.

Отож, чому купувати авто, яке побувало під водою, не варто – зрозуміло. А тепер давайте поетапно розберемося з тим, як не стати власником такого «подарунка».

10 кроків, які можуть допомогти виявити автомобіль-«потопельник»

1. Теоретична дистанційна перевірка. Вам потрібно VIN-код автомобіля і онлайн-доступ до звіту Carfax – в ньому можуть бути дані про те, що саме цей транспортний засіб мав ушкодження, – причому не тільки в наслідок перебування в зоні природної стихії. Також на ресурсах NMV TIS та порталі страховиків NICB може бути інформація щодо історії вибраного ТЗ, кількості власників, участі в ДТП і «водних процедурах». У випадку з українськими автомобілями цей пункт не актуальний, але сильно допоможе при покупці американського авто.

2. Якщо автомобіль можна оглянути «наживо» до покупки – скористайтеся допомогою кваліфікованого автомайстра. Нехай він огляне авто, можливо з частковим розбиранням (зняттям дверних карт, окремих елементів декору салону, килимків та покриття багажника) і винесе свій вердикт – чи є специфічний «мокрий» бруд, чи лише «стандартний» пил під прихованими від очей елементами.

3. Оглядаючи авто самостійно, після відкриття дверей зверніть увагу на запах – чи, бува, нема «аромату льоху», або навпаки – зайвої кількості дезодоранту.

4. Зверніть увагу на покриття підлоги, спробуйте підняти килимки, щоб побачити метал. У нижній частині кузова вода затримується найдовше. Там не повинно бути калюж або плям з частинками мулу, трави і листя. Якщо ж килимове покриття абсолютно нове або вкладене неакуратно – можливо, авто готувалося до продажу після «купання».

5. Огляньте сидіння. Стисніть їх рукою в декількох місцях – все має бути абсолютно сухим. Загляньте під крісла, на їх кріплення – чи немає слідів недавнього відкручування болтів, чи однаковий колір деталей механізму подовжнього регулювання, чи не бовтаються знизу «зайві» дроти і роз’єми.

6. Фари і ліхтарі: вони не повинні бути запітнілими, а на металевих рефлекторах і ковпачках всередині не повинно бути іржі. Зрозуміло, води в них теж бути не повинно.

7. Під капотом: постарайтеся за допомогою ліхтарика заглянути у всі куточки, де теоретично міг затриматися занесений з водою бруд. Двигун та інше обладнання повинні бути сухими, в ідеальному варіанті – з невеликим шаром «робочого» пилу.

Якщо під капотом все вимите до блиску – можливо, неспроста. Втім, продавці люблять «вилизати» авто з усіх боків так, щоб товар виглядав більш привабливим.

Підемо далі: огляньте повітряний фільтр ДВЗ – якщо він покритий мокрим брудом і «сплющений» – висновки очевидні. Якщо абсолютно новий – є вірогідність, що його щойно замінили, оскільки він був пошкоджений настільки, що двигун просто не міг завестися. Продавці рідко проводять повне ТО перед продажем, адже це зайві витрати. Ті ж операції проведіть з фільтром салонного повітря.

Масло в двигуні авто з пробігом завжди темнувате і непрозоре, а масляний фільтр покритий таким же шаром пилу, як і двигун. Якщо фільтр новий і масло прозоре – не виключено, що його замінили, оскільки двигун «наковтався» води. Ну а якщо на щупі рівня моторного масла густа «каша» брудно-жовтого кольору з дрібними бульбашками – воду з мотора просто не видалили, його навіть заводити не можна.

Огляньте ємності з іншими технічними рідинами – чи «робочий» у них колір, чи вони абсолютно нові, або ж в бачках присутня грязьова суспензія…

8. Багажник: підніміть покриття, вийміть коробки з інструментом для заміни запаски і саму запаску, – питання все ті ж: чи немає слідів висихання води, піску і бруду. Відкрийте бічні лючки, «просвітіть» ліхтариком наскільки можна глибоко приховані порожнини.

9. Якщо ви досі не знайшли жодних ознак «потопельника» – проведіть статичний тест. Запустіть двигун, увімкніть по черзі всі прилади, випробуйте органи управління, понатискайте всі кнопки і покрутіть всі «круцьки». Чи не з’явилось на панелі приладів попереджувальних написів або увімкнених лампочок, що позначають несправності?

Увімкніть музику – ви повинні почути нормальний, чіткий звук. Якщо ж акустика «гундосить», хрипить, або динаміки звучать неоднаково – можливо, після намокання їх дифузори пошкодилися, а бруд, принесений з водою, забив зазор між котушкою і магнітним керном.

Випробуйте роботу склопідйомників – якщо у механізми потрапив пісок, ви почуєте характерний хрускіт і скрегіт; можливо, буде і підклинювання при підійманні чи опусканні скла.

Повністю відкрийте люк на даху (якщо він, звичайно, є). Озброївшись ліхтариком, огляньте порожнину, в яку «заховалась» кришка люка. Шукаємо все те ж – мул, пісок, рослини.

Якщо ви вмієте користуватися ноутбуком, планшетом або смартфоном, а також заздалегідь придбаєте діагностичний сканер для роз’єму OBD-II, який підключається до будь-якого з перерахованих пристроїв, спробуйте провести пошук помилок по блоках управління автомобілем. Хоча, якщо досвіду в таких процедурах немає – краще заїхати на СТО, де фахівці проведуть сканування електронних систем на професійному обладнанні. Діагностика електроніки особливо актуальна при купівлі авто з гібридною або електричною силовою установкою.

10. Зробіть тестову поїздку на автомобілі. Чи працює все як треба, і чи не «вискакують» помилки на панелі приладів? Чи немає характерного запаху з дефлекторів системи вентиляції і моментального запотівання лобового скла при запуску вентилятора? Як себе поводить автоматична коробка передач, чи не поскрипує оббивка салону (її могли неакуратно зібрати після передпродажної підготовки)?

Якщо ви все ще оглядаєте обраний автомобіль, продавець без роздратування терпить всі ваші «тести», а натяків на «підводне минуле» немає – можливо, ви знайшли непоганий варіант. Але переконатися на 100% можна буде лише через місяць-другий експлуатації: якщо електроніка почне відмовляти, перестануть працювати деякі кнопки і почнуть з’являтися неприємні символи на панелі приладів – значить, це все ж був «потопельник», але такий, що пройшов дуже якісну передпродажну підготовку.

Купівля автомобіля з пробігом – завжди ризикована справа. Але, тепер, коли ви готові перевірити машину перед покупкою, ризик стає набагато меншим.

Вдалих і безпечних покупок!

Стежте за нами!