На 87-му році життя не стало видатного українського актора, режисера та педагога, народного артиста України Федора Стригуна. Про цю сумну звістку 23 жовтня повідомив син митця Назар Стригун у соціальній мережі Facebook.
“Його велике серце зупинилося. Останній хранитель українських театральних традицій відійшов у вічність. Корифей… помер. Про чин похорону буде сповіщено пізніше”, — написав Назар Стригун, пише Суспільне.
Міський голова Львова Андрій Садовий підтвердив, що актор пішов з життя після тривалої та тяжкої боротьби з хворобою. За словами мера, ім’я Федора Стригуна назавжди залишиться пов’язаним з Національним академічним драматичним театром імені Марії Заньковецької, якому митець присвятив понад п’ятдесят років свого творчого шляху.
Начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький зазначив, що Стригун не лише створював мистецтво, а й передавав свій багатий досвід молодим акторам і режисерам — він викладав у Львівській консерваторії та Львівському національному університеті імені Івана Франка.
“Федір Миколайович залишив величезну творчу спадщину. Його ім’я назавжди вписане в історію українського театру та культурного життя Львівщини”, — наголосив Козицький, висловивши співчуття родині, колегам та учням митця.
Дату й місце прощання з актором наразі не оприлюднили.
## Життєвий і творчий шлях митця
Федір Стригун народився 1 листопада 1939 року. Свою професійну діяльність у Львівському національному драматичному театрі імені Марії Заньковецької він розпочав у 1965 році як актор, а згодом очолив театр на посадах художнього керівника та головного режисера.
За роки творчої кар’єри Стригун утілив на сцені понад сотню образів і поставив десятки вистав, серед яких “Гайдамаки”, “Маруся Чурай”, “Хазяїн”, “Гамлет”, “Ромео і Джульєтта” та “Мазепа”. Саме завдяки його зусиллям на сцену повернулися оперети Ярослава Барнича “Гуцулка Ксеня” та “Шаріка”.
Не оминув митець і кінематограф — глядачі запам’ятали його ролі у стрічках “Пропала грамота”, “Запорожець за Дунаєм” та “Камінна душа”. Загалом кінематографічний доробок актора налічує понад сотню ролей, серед яких також стрічки “І в звуках пам’ять відгукнеться…” та “Дударики”.
Творчі заслуги Федора Стригуна відзначені численними нагородами. У 1978 році він став лауреатом Шевченківської премії за виставу “Тил”, а з 1979 року носив звання народного артиста України. Митець також був академіком Національної академії мистецтв України та кавалером орденів князя Ярослава Мудрого і “За заслуги”.
