Четвертого червня Львів вшанує пам’ять трьох військовослужбовців, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії. Урочиста похоронна церемонія розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Приблизно о 11:30 на площі Ринок відбудеться загальноміська церемонія прощання. Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 по вулиці Пасічній.
**Тарас Лозинський**, пише ЛМР.
Тарас Лозинський навчався у львівській школі №22 імені Василя Стефаника, після чого здобув інженерну освіту у Львівському фаховому коледжі харчової і переробної промисловості та Національному університеті харчових технологій. До війни працював у компанії «Львівобленерго». Рідні згадують його як людину, яка з дитинства захоплювалася електронікою та безпілотними літальними апаратами — він мріяв власноруч створити літальний апарат. Близькі характеризують Тараса як розумного, винахідливого та цілеспрямованого чоловіка, люблячого батька і надійного друга.
Із початком повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист країни. Воював на Північно-Слобожанському та Південно-Слобожанському напрямках у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького. За службу нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», а також бригадною відзнакою «Честь і Батьківщина» та відзнакою начальника регіонального управління Сил тероборони «Захід». Після нього залишилися дружина, донька, син, батьки, брати та інші близькі.
**Віталій Резніченко**
Віталій Резніченко навчався у Харківському ліцеї №10, а згодом працював майстром з ремонтних робіт на різних підприємствах. Рідні описують його як доброзичливу, щиру та працьовиту людину, яка любила тварин, музику і природу, завжди цінувала родинний затишок і була готова допомогти в будь-яку хвилину.
У 2025 році Віталій пішов боронити Батьківщину. Він воював на Північно-Слобожанському напрямку у складі 475-го окремого штурмового полку «CODE 9.2» Сухопутних військ України. Після нього залишилися мати, дружина, двоє синів, донька та брат.
**Золтан Лакатош**
Золтан Лакатош здобув професію каменяра у Перечинському професійному ліцеї на Закарпатті. Захоплювався мистецтвом татуювання та любив тварин. У 2024 році він вирушив на фронт захищати Україну і воював на Донецькому напрямку у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Сухопутних військ України. Після нього залишилися побратими та друзі.
