**10 листопада Львів проведе в останню путь чотирьох своїх синів, які віддали життя за Україну, — Андрія Сколоздру, Олександра Мащака, Андрія Качмарика та Назарія Коршилівського.**
Церемонія прощання розпочнеться о 09:30 у церкві Різдва Пресвятої Богородиці в Сокільниках, де відбудеться прощання з Андрієм Сколоздрою, пише ЛМР.
Об 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла відбудеться спільний чин похорону за всіма чотирма захисниками. Орієнтовно об 11:40 на площі Ринок пройде загальноміська церемонія прощання, щоб городяни могли вшанувати пам’ять полеглих героїв.
Андрія Сколоздру, Олександра Мащака та Андрія Качмарика поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вулиця Пасічна). Назарія Коршилівського поховають на Ряснянському кладовищі, на військовому полі.
## Хто вони — захисники, які віддали життя за Україну
**Андрій Сколоздра** (14.12.1982 — 10.09.2024) народився і виріс у Львові, навчався у школі №67, здобув професію техніка-технолога у Технологічному фаховому коледжі Національного лісотехнічного університету. Працював електрозварювальником на приватних підприємствах.
Рідні згадують Андрія як чесну, щиру та доброзичливу людину, завжди готову допомогти. Понад усе він цінував родину — любив проводити час із доньками, мандрувати з дружиною, відпочивати на природі, ходити в гори та рибалити.
З початком повномасштабного вторгнення Андрій став на захист України. Воював на Донецькому, Луганському, Південно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького. Нагороджений нагрудними знаками Честь і Батьківщина та Ветеран війни.
У Андрія залишилися дружина, дві доньки, мати, брат із сім’єю та численна рідня.
**Олександр Мащак** (03.10.1986 — 30.10.2026) також був корінним львів’янином, навчався у школах №67 та №98 міста. Працював у будівельній галузі на приватних підприємствах.
За спогадами близьких, Олександр був щирим, самостійним та відповідальним чоловіком, турботливим батьком і працьовитим главою сім’ї. Захоплювався рибалкою та мав неабиякий хист до ремонтної справи, вважався справжнім професіоналом у своїй роботі.
У 2023 році долучився до захисту Батьківщини, воював на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 44-ї окремої механізованої бригади. Відзначений нагрудними знаками За незламність та відданість Україні та Ветеран війни.
Олександра оплакують мати, дружина, син, брат, інші родичі та близькі.
**Андрій Качмарик** (19.08.1984 — 31.10.2026) народився у Львові, навчався у школі №72, здобув професію автослюсаря у Львівському вищому професійному політехнічному училищі, пройшов строкову військову службу. Згодом працював у будівельній сфері.
Рідні описують Андрія як доброго, товариського, працьовитого чоловіка та вправного майстра, завжди готового прийти на допомогу. Любив рибальство, збирання грибів та роботу по господарству.
У 2024 році став на захист країни. Воював на Південно-Слобожанському напрямку у складі 42-ї окремої механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя, потім на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, а згодом на Дніпропетровському напрямку у складі 141-ї окремої механізованої бригади. Нагороджений знаком Ветеран війни.
У Андрія залишилися мати, двоє синів, сестра з родиною та близькі.
**Назарій Коршилівський** (20.04.1988 — 06.11.2026) навчався у львівському ліцеї №15, здобув вищу освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю “Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок”. Працював майстром у професійному училищі, зварювальником на Укрзалізниці, а також у будівельній та транспортній сферах.
Рідні згадують Назарія як розумну, виховану та інтелектуально розвинену людину з широким кругозором. Він цікавився спортом, космосом, кулінарією та релігійною тематикою, багато читав, у тому числі Біблію, постійно прагнув самовдосконалення та нових знань.
З початком повномасштабного вторгнення Назарій став на захист Батьківщини, воював на Північно-Слобожанському напрямку у складі 5-го Сумського прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
Назарія оплакують сестра, племінник, друзі та рідні.
