Екстрена медична допомога на Львівщині виїжджає на виклики лише тоді, коли існує реальна загроза життю людини — під час інфарктів, інсультів, втрати свідомості чи сильних кровотеч. Про те, які випадки є підставою для прибуття бригади та як служба функціонує в умовах повітряних тривог, розповів Суспільному генеральний директор Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько.
## Нові стандарти госпіталізації, пише Суспільне.
З 30 липня 2026 року в Україні запрацювали оновлені єдині стандарти госпіталізації пацієнтів до лікарень, затверджені відповідним наказом Міністерства охорони здоров’я № 1044.
Андрій Васько пояснив, що правила та критерії виклику екстреної допомоги існували й раніше — ще до повномасштабного вторгнення. Раніше їх регулювали клінічні протоколи, галузеві стандарти та внутрішні документи окремих медичних закладів. Зараз усі ці норми об’єднали в єдину систему для уніфікації підходів.
## Коли насправді потрібна швидка
За словами керівника центру, екстрена медична допомога — це не мобільна амбулаторія і не служба для вимірювання тиску чи температури.
«Це служба, яка прибуває, коли є аварійні ситуації зі здоров’ям, які реально загрожують життю. Йдеться про ДТП, масивні кровотечі, втрату свідомості, інсульти, інфаркти, утоплення, удушення, електротравми. Тобто ситуації, в яких без прибуття екстреної медичної допомоги пацієнт сам не впорається», — зазначив Васько.
Водночас не кожен випадок, що потребує медичної допомоги, автоматично означає виїзд бригади. Наприклад, якщо у людини підвищений артеріальний тиск або перелом руки без вираженого болю, і вона здатна самостійно дістатися до травмпункту чи амбулаторії — таку ситуацію відносять до категорії сумнівних щодо необхідності виклику екстреної допомоги.
Втім, остаточне рішення завжди індивідуальне. Медики враховують загальний стан людини, перебіг хвороби, наявні обстеження, супутні захворювання та можливі ризики. В одних випадках бригада все ж виїде, в інших — диспетчер порекомендує звернутися до найближчого травмпункту. Якщо ж пацієнт фізично не може самостійно дістатися медзакладу і потребує спеціального транспортування, бригаду обов’язково направлять.
Фахівець наголосив на важливості чіткої комунікації з диспетчером: потрібно уважно слухати його вказівки, виконувати рекомендації та надавати правдиву інформацію про стан хворого. Це дозволяє правильно оцінити ситуацію та спрямувати бригади туди, де допомога потрібна найбільше.
## Робота під час повітряних тривог
Андрій Васько підкреслив, що діяльність бригад під час повітряних тривог безпосередньо залежить від поточної безпекової обстановки.
«Державна служба з надзвичайних ситуацій, екстрена медична допомога, екіпажі патрульної поліції працюють згідно з державними нормативами і під час повітряної тривоги. У деяких випадках доводиться зважати на оперативну обстановку та наявність повітряних цілей. З урахуванням безпекової ситуації бригади екстреної медичної допомоги теж можуть виїжджати під час тривоги. Ми всі перебуваємо в стані війни й доводиться адаптуватися до реальності у форматі, який дозволяє оперативна обстановка», — пояснив він.
## Кадрова ситуація
Щодня на зміни виходять від 140 до 155 бригад екстреної медичної допомоги, тоді як оптимальна кількість для безперебійної роботи становить 155. Через брак персоналу забезпечити повну кадрову потребу вдається не завжди.
«Маємо відкриті вакансії парамедиків, медиків, лікарів екстреної медичної допомоги. Ситуація з кадрами контрольована, але люди потрібні. Також необхідне додаткове фінансування для прогнозованої кадрової політики та безперебійної роботи. Оплата праці в екстреній медичній допомозі є вищою, ніж загалом у закладах охорони здоров’я, але не співмірною з ризиками та навантаженнями під час несення служби», — підсумував Андрій Васько.
