Більшість українців знають Михайла Грушевського як поважного науковця, політика, але він, як кожна людина, мав свої слабкості, симпатії і в неформальних обставинах міг бути зовсім іншим, ніж на роботі. Радіо «Ми з України» підготувало серію подкастів «Про любов», в яких розповідає про особисте життя відомих українців. Перший випуск присвячений Михайлові Грушевському. ZAXID.NET публікує скорочений текстовий варіант.
Михайло Грушевський
Майбутній голова Центральної ради УНР, історик, завідувач кафедри історії у Львівському університеті і голова Наукового товариства імені Шевченка Михайло Грушевський народився у Холмі в інтелігентній родині, яка дбала не стільки про добробут, скільки про освіту дітей. Тому Михайло рано почав засиджуватися над книжками, що зрештою допомогло йому вражати дівчат розумом. Про почуття та приватне життя Грушевського можна дізнатися з його листування, щоденників та спогадів.
Навчаючись в Тифліській гімназії, 19-річний Михайло привернув увагу на кілька років старшої Ганни Ямпольської – сестри його товариша Володимира. Вони потоваришували, Грушевський називав Ганну «менторкою і моральною вихователькою». Її ж вчив української мови, історії та літератури. Коли Михайло вступив до Київського університету, почалося їхнє листування.
Ганна Ямпольська (фото Музею Грушевського у Києві)
Михайло розповідав про своє університетське життя, прочитані книги, але межі не переходив: у листах не було згадок про почуття та інші відвертості, що дратувало Ганну. Вона нарікала та давала настанови, про що він згадував у щоденнику. Згодом Михайло усвідомив важливість цих стосунків і навіть задумувався про одруження з Ямпольською. Але за деякий час відмовився від цієї ідеї, хоч Ганна теж переїхала до Києва. Втім, вони залишилися близькими друзями.
Грушевський призначив свою подругу редакторкою україномовної суспільно-політичної газети для селян «Село». Але через рік її арештували за заборонені російською цензурою публікації, зокрема авторства Грушевського, після цього вона відмовилась працювати у виданні. Згодом Ямпольська переїхала на Кавказ, була самотньою і почала працювати гувернанткою.
Посередині брат Михайла Олександр Грушевський та Ганна Ямпольська у її садибі в Києві, 1909 р. (фото Музею Грушевського у Києві)
В Тифліській гімназії Михайло Грушевський захопився ще однією дівчиною – Оленою Марковською, саме її біографи історика називають його першим коханням. Втім оперна співачка навіть не знала про закоханість гімназиста, свої почуття він висловлював у віршах.
Дізнавшись, що Марковська має українське походження, Грушевський намагався нагадати їй про її коріння. Але артистка не надто цим переймалася. Коли закінчився театральний сезон, трупа поїхала. І Михайло так і залишився наодинці зі своїми невиказаними почуттями.
Через декілька років він побачив Олену Марковську в товаристві якогось чоловіка на кавказькому курорті, але вона вже не видалася йому такою миловидною, як раніше, тому він не підійшов до неї. У своїх спогадах він згадував цю історію як «маленький романтичний епізод свого життя».
Ще однією київською симпатією була Марія Вовк-Карачевська, але згадок про неї мало. Хоча й відомо, що Михайло серйозно думав про одруження з нею навіть її батьки були не проти.
Марія Вовк-Карачевська (фото ВУАМ)
До Львова Михайло Грушевський переїхав у 1894 році. Там він очолив кафедру всесвітньої історії в університеті, приятелював з відомими галицькими родинами. Серед них була і сім’я етнографа Володимира Шухевича – дідуся майбутнього головнокомандувача УПА Романа Шухевича.
У цьому домі Грушевський познайомився з донькою етнографа – Іриною-Софією Шухевич. Вдома її називали Орися, дівчина була красунею і неймовірно співала. Хоч Михайло мав прихильність до дівчини і її родина бачила у ньому надійного зятя, але потенційній нареченій було лише 13 років. Михайло не став чекати, поки Орися виросте, але присвятив їй кілька віршів.
Родина Шухевичів, у червоному колі – вже заміжня Ірина-Софія (фото з Вікіпедії)
У Львові Михайло Грушевський познайомився також з Марією-Іванною Вояківською. На той час він вже був професором, а вона – вчителькою. Ще їх пов’язувало те, що дідусь Михайло і батько Марії були греко-католицькими священниками. Марія походила з багатодітної родини з Тернопільщини, рано втратила батька, нею опікувалася старша сестра з чоловіком. Після закінчення Львівської учительської семінарії Марія залишилася працювати у Львові. Вона викладала та співала у хорі «Боян». А ще педагогиня товаришувала з Соломією Крушельницькою та письменницею і громадською діячкою Наталією Кобринською, яку вважають засновницею українського фемінізму.
Цього разу 30-річний Михайло Грушевський не довго думав і вже у березні 1896 року у листі освідчився «панні Марині»: «Думаю, що для Вас не тайна моя симпатія до Вашої особи… Але ми так недавно знаємося, що – припускаю – моя звичайна насмішкувата і скептична покривка могла затулити не в однім мій дійсний характер; прошу вірити, що здатний я до глибокого і тривкого почуття, а люде, що близше знають мене, потвердили б, що маю вдачу добродушну і вирозумілу. Шукаю товариша щирого, розумного і доброго, співробітника в праці громадській, аби жити душею в душу, а хто шукатиме в мені того ж… сподіюся, що не помилиться».
Марія Вояківська та Михайло Грушевський у рік одруження (фото з Вікіпедії)
Марія погодилася вийти заміж за пана професора. У травні того ж 1896 року Марія Вояківська та Михайло Грушевський одружились у Скалі (нині Скала-Подільська), де жила її сестра Олімпія. Шлюб брали у місцевій церкві святого Миколая. Грушевські прожили разом до смерті Грушевського, але Марія не стала домогосподаркою: вона боролася за права жінок, дбала про їхню освіту та розвиток. Жили Грушевські на Софіївці по сусідству із Франками. Детальніше про їхню віллу та сад ZAXID.NET писав раніше.
У червні 1900 року у подружжя народилась їхня єдина донька – Катерина, яку батьки лагідно звали Кулюня. Народження донечки стало справжньою несподіванкою для всіх, адже подружжя не розголошувало вагітність.
Михайло Грушевський з дружиною, донькою і мамою (фото київського музею)
З того часу збереглися сотні листів із монограмою: «ММК», що розшифровується як Михайло, Марія, Катерина. Це був єдиний їхній підпис у листах.
Підтримайте проект на Patreon
