Коли говоримо про Львів, то згадуємо найкрасивіші його локації — звичні для кожного парки, храми, будинки-пам’ятки, оригінальні ресторани. Саме туди і водимо гостей нашого міста.
Львівські новини вирішили розповісти про такі місця і скласти власний рейтинг.
Сьогодні, напередодні ночі Хелловіну, є хороша нагода розповісти про той Львів, який може налякати — місто з багатьма таємницями, жертвоприношеннями, дивними місцинами, які ніби притягують погані події, історіями про привидів, що здатні викликати мурашки під шкірою.
Бо якщо ви вважаєте, що по страшні історії треба їхати до давніх замків, то дуже помиляєтесь — вони поруч.
1 Лиса гора
Львів з Лисої гори © nusyalutsyk
Таку гору, з поляною на вершині, має, мабуть, не тільки кожне місто, але й село. Вона зазвичай пов’язана з опівнічними обрядами відьом, їхніми шабашами за участю чортів. Така ж є і у Львові, в парку “Знесіння”, поруч із Високим Замком.
У князівські часи на цій горі мав замок король Лев Данилович (син Данила Галицького). Звідси й інша назва — гора Лева. Проте після захоплення Львова поляками замок зруйнували, а його руїни облюбувала нечисть.
У 1600-х роках біля вершини гори була глибоченна криниця, що залишилась серед руїн замку. Вона мала дуже погану славу у Львові через те, що її облюбували самогубці. Після чергового випадку містяни закидали криницю землею.
Та моторошна слава не полишила це місце. На початку 1990-х на височенному металевому хресті, встановленому на вершині Лисої гори, повісився чоловік. Подейкують, зняти тіло самогубця не могли декілька днів.
2. Цвинтарі: Личаківський, Янівський, Сихівський, Голосківський
Личаківське кладовище
Кожен цвинтар уже сам по собі — містика. А ще коли це давнє кладовище з власними легендами, як Личаківський чи Янівський цвинтарі, то моторошна слава йому забезпечена.
Мабуть саме тому на Личаківському кладовищі, найдавнішому з тих, що існують сьогодні в місті, водять нічні екскурсії, що користуються великою популярністю як влітку, так і навіть взимку. Гід водить групу поміж похованнями, з яких чи не кожне овіяне легендами.
Колишній директор музею-кладовища Ігор Гавришкевич полюбляв під час екскурсій розповідати веселу історію про групу туристів з Польщі, які ще у 1990-х восени приїхали до Львова та вирішили надвечір відвідати могилу польського героя на Личакові.
Уже настав вечір, музей готувався до закриття, але людям, які приїхали здалеку, сам пан Гавришкевич вказав на потрібну дорогу. Та туристи зблудили і повернули на іншу стежку, де, якраз в одному з великих гробів заховалися й розпалили вогнище безпритульні.
Туристам вистачило того, щоб побачити світло від вогню і почути голоси з могили, аби з волоссям дибки уже за кілька секунд добігти до виходу із цвинтаря. “Mówiłeś, że nie żyje, a on mówi!”, — гукали перелякані туристи Гавришкевичу.
3. Порохова вежа
Порохова вежа
Екстрасенси заявили про те, що у Пороховій вежі живе дух вбитої дівчини
Ясновидці відвідали Порохову вежу Спілки архітекторів Львівщини, де колись працювала мама Олени — була редактором в “Архітектурному віснику”. Адміністрація Порохової вежі, щоправда, вигнала знімальну групу та експертів з приміщення колишньої оборонної споруди міста, призначеної для зберігання пороху.
Екстрасенси заявили, що у приміщенні живе невідомий дух. “Люди тут бережуть якусь страшну таємницю. Вони брешуть, що у них все в порядку. Тут у повний місяць не знати що коїться — тут дах зриває”, — заявила екстрасенс.
Згодом охоронець будівлі розповів про те, що уночі на останньому поверсі будівлі самі по собі пересуваються крісла, а одного разу його невідома сила притиснула до стіни.
Після проведення обряду біля стін Порохової вежі екстрасенси з’ясували, що 50-60 років тому тут було вбито дівчинку — її тіло замурували в стіні вежі підчас ремонту. Згодом у 1990-х знайшли скелет, однак обряду поховання не було — через те й душа покійної не знаходить спокою, повідомляє СТБ.
4 Ратуша
У цій будівлі налякати здатна історія про давній привид чорної труни. Цій легенді уже більш як 400 років — поява привида супроводжувалась стогоном, чорна труна наводила жах на усіх урядників. Тоді ж з’ясувалась причина її появи — суд засудив до страти чоловіка, який не був винен у злочині. Згодом вдалося упіймати справжнього бандита, проте життя невинної людини було загублено.
5 Радянські й польські в’язниці
Зовнішній двір тюрми на Лонцького
Тюрма на Лонцького (вул. Бандери, 1), в’язниця на Замарстинівській (де зараз корпус академії МВС) — обидві можна назвати справжніми катівнями. У цих в’язницях як під час пацифікації у часи Польщі, так і в часи радянського тоталітарного режиму було замордовано тисячі, а то й десятки тисяч людей.
6 Гора страт
Гора страт
Сьогодні ця вершина над Краківським ринком виглядає дуже красиво та є улюбленим місцем для прогулянок батьків з дітьми. Так було не завжди. У давні часи тут страчували людей. До слова, поруч, нижче, був найбільший у Європі єврейський цвинтар. Сьогодні якраз на його місці функціонує ринок.
7 Музей мистецтва давньої книги
Непримітна двоповерхова цегляна будівля позаду Палацу Потоцьких давно відома у місті як “домівка привидів”. Сюди свого часу, у 1980-х, принесли мощі першодрукаря Івана Федоровича (Федорова), його сина (пам’ятники обох — перед будівлею) і ще двох людей. Відтоді музеєм стали блукати привиди. У 2014 році усі мощі було поховано за християнськими традиціями, проте “привидова” слава у цього будинку залишилася.
8 Дорога перед мостом на вулиці Хуторівка
Від 1990-х і ледь не до 2010 року місце під мостом постійно лідирувало у рейтингах за кількістю ДТП у Львові. Можна дискутувати про те, чому вони траплялися саме у цьому місці, списувати усе на провину водіїв у перевищенні швидкості.
Проте факт залишається фактом — правоохоронці й міська влада довгий час нічого не могли вдіяти, аби запобігти аваріям у цьому місці. Стало їх менше після того, як цю місцину освятили священики.
9 Цитадель
На території відомої гори й колишнього австрійського захисного форту гітлерівці у 1940-х влаштували концтабір та обгородили його колючим дротом. На території концтабору померло чимало українців, поляків та євреїв.
Уже в часи незалежності на місці концтабору позаду площі Олекси Гассина. До слова, одне з закинутих приміщень колишнього концтабору сьогодні займає фешенебельний готель.
10 Залізничний вокзал
Історію про потяга-привида віднайшов відомий львівський письменник Юрій Винничук, її він описує у книзі “Легенди Львова”. У 1861 році було введено в експлуатацію залізничний маршрут Львів – Перемишль. Через якийсь час на львівських коліях, так раніше називалися залізні дороги, стали виникати загадкові, а часом чудернацькі випадки.
Начальство колії, налякане такими трафунками, старалося усіляко приховати їх, але про ці дива довідалися бульварні часописи. Один із них розповідає про появу на львівських коліях якогось загадкового потягу. Він раптово з’являвся несучись на шаленій швидкості із станинським гуркотом у самих несподіваних місцях, і так само несподівано зникав у невідомому напрямку, причому не причинивши ніяких зіткнень та аварій.
Його неможливо було ні затримати, ані наздогнати. Керівництво залізниці було у розпачі, бо пасажири налякані різними чутками, уникали користуватися послугами залізниці. Одна із чуток говорила наступне.
Одного вечора містичний потяг з’явився на львівському вокзалі. На перон львівського вокзалу прибував поїзд із Відня, прибуття якого було точно по розкладу. Зустрічаючі вже бачили веселі обличчя пасажирів у вагонах, коли раптом з протилежного напряму гігантська маса потяга – привида шаленим вихором летіла тією самою колією назустріч прибуваючому потягу. Людей охопив невимовний жах. Зіткнення поїздів було неминучим. Але потяг-привид блискавкою пролітає, як туман, через усі вагони Віденського поїзда, і зникає у пітьмі. Поїзд, що прибув із Відня, стоїть неушкоджений на пероні вокзалу, лише налякані обличчя зустрічаючих говорили про те, що щось жахливе і містичне відбулося н пероні вокзалу.
Потяг-привид проіснував зовсім недовго. На протязі ще кількох місяців він наводив жах на залізничників, а потім зник безслідно.
