У своїй книзі “Цікавинки з історії Львова Львів: Апріорі, 2011″ Ілько Лемко в розділі “Гортаючи міські хроніки” зібрав цікаві законодавчі акти та задокументовані події Львова від 1381 до 1911 рр. з якими хочемо познайомити читачів Фотографій Старого Львова.
1383 р.: закон львівського магістрату проти жінок. Коли розкіш, підстригач міст, почала зачіпати наших предків за спартанським звичаєм проти розбещеності і розпусти жінок, закони про витрати на розкіш проголосили: «Пани радні разом із цілою громадою ухвалили, що якщо би хтось захотів влаштувати чи святкувати весілля, то повинен мати шістнадцять осіб гостей і чотири страви, а не більше, і може мати двох жартівників, а не більше, під загрозою штрафу чотирьох гривень».
Пітер Брейгель Молодший. Весілля в коморі. 1622 р.Жінки-породіллі або після пологів взагалі не повинні були влаштовувати жодних бенкетів під загрозою чотирьох гривень. У наступні роки додали ще такий параграф: «Жодній пані-породіллі не вільно буде мати покривала ані шовкові, ані камчатні під карою однієї гривні».
Ухвала про обмеження кількості гостей на весільних банкетах — типовий приклад дуже поширених у Західній і Центральній Європі міських середньовічних «законів проти розкоші». Головною їх метою було прагнення не провокувати обурення народних низів,
незадоволених надмірним збагаченням міської верхівки. Одним із істотних мотивів були також зусилля спрямувати кошти в ремесло і торгівлю, бо це сприяло збільшенню прибутків міського магістрату.
1387 р.: заборона гри в кості, «…також пани радні ухвалили, що ніхто не повинен грати в кості у місті за жоден зиск, ані малий, ані великий. А ті, хто грають і хто виграє, і хто втрачає, повинні дати одну гривню з тим зиском, що виграється, а хто програє,
повинен дати одну гривню за штраф, а хто тричі буде оштрафований, у того необхідно відняти право пропінації, щоб не міг більше шинкувати».
Продовження буде…
Джерело: Фотографії старого Львова.
