З Львівщини розпочалася історія електрифікації України. Людиною, що запалила світло на Галичині, називають Ґабріеля Сокольніцького. Він був ректором Львівської політехніки і водночас розробив детальні плани електрифікації області. Про його наукові та інженерні досягнення, завдяки яким регіон отримав потужний поштовх до розвитку, розповів Музей історії електрифікації Львівщини.
Ще на початку ХХ століття Сокольніцький мав свою електротехнічну фірму у Львові, був блискучим інженером-новатором. У 1903 році заснував і був технічним керівником фірми «Sokolnicki & Wiśniewski», що займалася масштабними проєктами електропостачання міст та підприємств, коли електрика ще була рідкістю і дивом технічного прогресу. Офіс фірми був на вулиці Словацького, 18, а магазин виробів – на проспекті Шевченка, 18. Їхня фабрика працювала на Залізничній, 38.
Підприємство пропонувало не лише освітлення, а й комплексні електротехнічні рішення для міст і фабрик. Фірма прокладала електромережі, монтувала електростанції і впроваджувала нові технології. Вона працювала над електрифікацією не лише Львова, а й інших міст Галичини, роблячи сучасне освітлення доступним для мешканців. Фірма проіснувала до 1930-х років.
Реклама фірми Сокольніцького
У 1912 році Сокольніцький розробив і запустив електромережі у Новому Сончі та Яслі, а згодом – у Кросні, Жешуві та Закопаному. Він напрацював детальні плани електрифікації Львівської області.
Сокольніцький ініціював будівництво електростанції у Бориславі, що стала ключовим енергетичним центром регіону. Першим на Галичині він спроєктував напругу 35 кВ для передачі електроенергії на відстань між Дрогобичем і Бориславом у 1917 році.
«У 1925 році він розробив план електрифікації Дрогобича від Бориславської електростанції, а у наступних роках – електрифікації Самбора, Стрия і Трускавця. Його стратегічні розрахунки і проєкт, розроблений у 1931 році, стали основою для будівництва ЛЕП напругою 30 кВ від Львівської електростанції до Жовкви, Яворова, Пустомитів та інших міст області», – розповідають у музеї.
Ґабріель Сокольніцький залишився у Львові навіть в радянські часи
Згодом Ґабріеля Сокольніцького призначили ректором Львівської політехніки. На цій посаді у 1931-1932 роках він не побоявся закрити навчальний заклад через студентські антисемітські виступи, захищаючи принципи науки.
«Попри війни та політичні потрясіння він не виїхав, як більшість польських професорів у 1945 році до Польщі, а залишився у Львові, викладав у Політехніці та виховував нову генерацію львівських енергетиків до глибокої старості. Вийшов на пенсію у 1965 році у віці 88 років, проживав у Брюховичах, де й похований на місцевому цвинтарі», – підсумовує біографію інженера музей електрифікації.
Фото з особистого альбому Ґабріеля Сокольніцького зберігаються у музеї. Також там можна дізнатись, як працює котушка Тесли, динамо-машина, спробувати запустити електричний трамвай та побачити електричний стілець. Музей історії електрифікації Львівщини працює на вулиці Юрія Мушака, 56.
Усі фото зі сторінки музею.
