Вівторок, 23 квітня

Добудувати (не) можна знести. Найвідоміші львівські довгобуди та що з ними робити

Львів, як і більшість міст України, у спадок від Радянського Союзу, складних 90-х та кількох криз 2000-х отримав низку довгобудів, серед яких – колишні будівлі заводів, партійні споруди та цілі вулиці. На їх добудову або бракує грошей або ж добудовувати їх уже немає потреби.

ZAXID.NET розповідає про найвідоміші львівські довгобуди та як їх планують використати тепер.

***

Будинок культури ЛАЗ

Будинок культури ЛАЗ на вул. Княгині Ольги

Будинок культури Львівського автобусного заводу на вул. Княгині Ольги, що поруч із аквапарком, почали будувати у 1975 році. Однак, через борги ЛАЗу перед підрядником «Південенергомонтаж» будівлю збудували лише на 32% й фактично вона так і не перейшла у власність автобусного заводу. У 1990-2000 роках недобуд мав різних власників, а у 2010 році його придбало ТзОВ «Західний інвестиційний союз». У 2011 році компанія отримала ділянку під будівлею у постійне користування.

Власницею ТзОВ «Інвестиційний союз» є підприємниця з Брюховичів Марія Назаркевич. У 2018 році Львівська міськрада розглядала детальний план території (ДПТ) навколо колишнього будинку культури, за яким цю будівлю планували перетворити на ТРЦ, однак проти цього будівництва виступили орендарі ринку «Провесінь», що розташований поруч. Тож цей ДПТ міська рада так і не погодила. 25 січня 2022 року власники будівлі почали її демонтувати, однак після розголосу у ЗМІ роботи призупинили.

Хмарочос на вул. Лукаша

Незаконна багатоповерхівка на вул. Лукаша

Історія зі скандальною недобудованою 17-поверхівкою біля студмістечка Львівської політехніки на вул. Лукаша, 1 у Львові тягнеться ще з 2006 року. Тоді виконком Львівської міськради видав містобудівні умови та обмеження на будівництво 15-поверхового будинку з комерційними приміщеннями та паркінгом. Дозвіл на будівництво отримала не публічна львівська підприємиця Віра Вольф.

У 2011 році, коли забудовники отримали всі дозволи на будівництво, проти зведення багатоповерхівки в межах історичного ареалу виступили мешканці району. Попри це, забудовник замість погоджених 15 поверхів звів 17, а обласна ДАБІ почала вимагати знести два зайві поверхи.

Із 2015 року справа перебуває в судах. У листопаді 2020 року ДАБІ виграла апеляцію про знесення двох поверхів, однак це рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду вже три роки перебуває в касації. Тож уже сім років багатоповерхівка в історичному ареалі міста стоїть недобудованою і помітно видніється на панорамі міста.

Євробаскет-арена

Візуалізація арени на вул. Ряшівській

У 2015 році в Україні планували провести чемпіонат «Євробаскет», тож Львівська міськрада запропонувала інвесторам збудувати 5-поверхову мультифункційну арену для проведення чемпіонату на вул. Кульпарківській, 226г, в межах недобудованої вул. Ряшівської, площею понад 24 тис. м2.

У 2013 році місто затвердило інвестиційний договір між ЛКП «Спортресурс» та «Юнайтед баскетбол інвестменс» й визначило підрядника – компанію «Альтіс-Холдинг». Добудувати арену мали в лютому 2015 року.

Через воєнні дії на Сході України ФІБА-Європа вирішила перенести турнір із України, а будівництво арени призупинили. Пізніше її все ж хотіли добудувати до «Євробачення-2017», однак фінал музичного конкурсу провели не у Львові, а в Києві. Тож будівлю мультифункційного комплексу збудували лише на 25%.

Зараз двоповерховий недобуд обгороджений, а саме будівництво – заморожене.

«Тарілка» біля Податкової

Недобуд на вул. Стрийській, 35 біля УКУ та податкової

Круглу будівлю з вертолітним майданчиком на даху на вул. Стрийська, 35 біля податкової почали будувати наприкінці 1980-х років. Тут планували розмістити виставково-театральний зал обласного комітету КПРС. Однак будівництво так і не завершили, а згодом недобуд перейшов у власність Державної фіскальної служби, яка планувала облаштувати тут конференц-зал.

Із 2006 року будівлю кілька разів безуспішно намагався продати Фонд держмайна. У 2018 році її за 10 млн грн придбав Український католицький університет, який планував розмістити тут конференц-зал, студентський центр. Зараз детальний план забудови цієї території перебуває на етапі громадського обговорення.

Шляхопровід на Княгині Ольги

Недобудований шляхопровід на вул. Княгині Ольги

Виділену трамвайну лінію з двома шляхопроводами на вул. Княгині Ольги збудували у 1970-1980-х роках. Ця трамвайна лінія мала стати першим швидкісним маршрутом, однак будівництво шляхопроводу у 1980 році заморозили. Зараз недобуд слугує автостоянкою, а мерія час від часу заявляє про плани його добудувати.

За генпланом, шляхопровід мали б добудувати до вул. Трускавецької, потім – прокласти нову вулицю з трамвайною колією, що б виходила на вул. Стрийську та продовжувалась на просп. Вернадського.

Зараз шляхопровід перебуває у аварійному стані. ЛКП «Львівавтодор» напрацьовує кілька варіантів, серед яких реконструкція з добудовою або повне знесення. В березні 2023 року депутати Львівської міськради підтримали петицію про добудову моста на вул. Науковій. Після ухвалення петиції профільний департамент має розробити дорожню карту для її впровадження. Цього року у бюджеті розвитку Львова грошей на цей проект не закладали.

Привиди Євро-2012

Початок недобудованої вул. Ряшівської неподалік ТРЦ Victoria Gardens

До футбольного чемпіонату «Євро-2012» у Львові планували збудувати декілька нових інфраструктурних об’єктів. Саме завдяки цій події у Львові масштабно відремонтували низку вулиць, оновили транспортну мережу, збудували «Арену Львів» та новий термінал аеропорту. Однак через брак коштів у державному та міському бюджеті кілька вулиць у Львові вже 10 років залишаються недобудованими.

Вул. Ряшівська мала б стати новою 4-кілометровою магістраллю із багаторівневими розв’язками, яка б розвантажила вул. Кульпарківську і Виговського та пришвидшила доїзд до аеропорту. Нову трикілометрову вулицю планували збудувати із чотирма смугами, велосипедною доріжкою та п’ятьма підземними і наземними переходами. На правих поворотах та виїзді з прилеглих вулиць запланували влаштувати додаткові смуги.

Проблеми з будівництвом цієї вулиці виникли ще на рівні викупу приватних ділянок, через які мала б пролягати майбутня вулиця. У 2009-2012 роках міська рада розробила проект та збудувала лише невеликий відрізок дороги зі сторони вул. Кульпарківської. Через брак коштів та проблеми з землею будівництво заморозили. Час від часу міська рада поверталася до ідеї добудувати вулицю, однак кошти, які виділяли на коригування проекті чи викуп ділянок постійно перекидали на більш важливі об’єкти. Загалом для будівництва вулиці необхідно викупити 42 ділянки загальною площею 1,1 га. Це коштуватиме міському бюджет 10-12 млн грн. Упродовж 2021-2022 років міськрада викупила 34 ділянки й планує у 2023 році викупити решту шість ділянок.

Ще один 10-річний довгобуд – просп. Вернадського. Планувалося, що проспект пролягатиме від автовокзалу на вул. Стрийській й примикатиме до вул. Вернадського на Сихові. Проспект повинен був мати по дві смуги у кожному напрямку, велодоріжку, по центральній роздільній смузі у майбутньому планували запустити трамвай.

Недобудований просп. Вернадського поблизу львівського автовокзалу

У 2011-2012 роках збудували лише 1,3 км вулиці, від автовокзалу на вул. Стрийській до «Арени Львів». Через брак фінансування роботи призупинили, а міська рада кілька разів обіцяла розробити проект добудови проспекту із прокладанням трамвайної колії. В 2021 році із добудовою цієї вулиці виник ще один скандал. Приватну ділянку площею 1,8 га за розворотним трамвайним кільцем на Сихові купив зять голови Солонківської громади Богдана Дубневича Тарас Колодій. Зараз справа про приватизацію ділянки перебуває в суді.

«Арену Львів» та Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького до єврочемпіонату також не добудували. Футбольний стадіон почали будувати у 2008 році. Його будівництво відзначилось низкою скандалів із фінансуванням та змінами підрядників, однак до початку «Євро – 2012» стадіон таки добудували, втім не повністю. Аби офіційно ввести його в експлуатацію необхідно добудувати інженерні мережі та частину трибун. Крім цього, борги за будівництво стадіону перед підрядниками досі несплачені. У 2020 році міністр Кабміну Олег Немчінов повідомляв, що борги за будівництво арени перевищують 114 млн грн. До війни стадіон використовувався як простір для концертів та інших подій, зараз же він приймає переселенців.

Стадіон «Арена Львів»

Міськрада Львова розробили детальний план території неподалік стадіону, який передбачає створення в цьому районі фактично нового району з власною інфраструктурою, житловими комплексами, лікарнями і офісами. Зараз цей район також активно забудовується житлом. Крім цього, поруч із «Ареною Львів» Львівська ОВА анонсувала будівництво спортивно-розважального комплексу «Льодова арена». Зараз цей проект перебуває на етапі проектування.

Термінал А львівського аеропорту

Що стосується аеропорту, то злітна смуга також досі недобудована. Планувалося, що біля аеропорту збудують багатоповерховий паркінг для автомобілів, який слугуватиме перехоплювальною парковкою. Крім цього, тут планували реконструювати готель «Тустань» та збудувати вантажний термінал і ангари для авіаційного техобслуговування. Однак через брак фінансування ці плани так і не реалізували, а з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україні аеропорт повністю припинив роботу.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.