**14 серпня на Львівщині прощатимуться одразу з десятьма військовослужбовцями, які загинули або померли, захищаючи Україну. Серед них — чоловіки та жінка, ветерани та добровольці, ті, кого роками вважали зниклими безвісти.**
Про церемонії прощання повідомила пресслужба Львівської обласної військової адміністрації, пише Суспільне.
Костянтин Соломакін народився в угорському Будапешті. До лав Збройних сил він вступив у 2025 році та воював у складі 3-ї окремої штурмової бригади на Південно-Слобожанському і Донецькому напрямках. Тривалий час чоловік вважався зниклим безвісти. Встановлено, що він загинув 26 травня 2025 року.
Олена Балим — уродженка Мелітополя Запорізької області. До армії вона вступила ще у 2018 році та пройшла бойовий шлях на Луганському, Запорізькому, Миколаївському та Донецькому напрямках у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. За мужність її було нагороджено медаллю «За оборону Бахмута». Загинула 20 липня.
Олександр Грудецький — львів’янин, який долучився до ЗСУ після початку повномасштабного вторгнення. Він виконував бойові завдання на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у складі 1-го Донецького прикордонного загону «Гарт» і був відзначений президентською медаллю «За оборону України». Загинув 8 серпня.
Микола Зуб із села Стрептів Кам’янки-Бузької громади Львівського району служив в Окремій артилерійській бригаді Національної гвардії України. Його серце зупинилось внаслідок хвороби 7 серпня.
Ярослав Паранько — мешканець села Підгородище Бібрської громади — служив стрільцем Другої окремої Галицької бригади. З 4 листопада 2025 року стало відомо, що він перебував у полоні. За висновком судово-медичної експертизи, захисник загинув 9 вересня 2025 року.
Олег Міськович із села Банюнин Новояричівської громади добровільно пішов служити у лютому 2022 року — до 125-ї окремої бригади територіальної оборони. У складі 218-го окремого батальйону він воював поблизу Бахмута, у Серебрянському лісництві та на Запорізькому напрямку. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Загинув 17 жовтня 2025 року.
Мирославу Коропецькому з села Вороняки Золочівського району було лише 30 років. Він обіймав посаду головного сержанта-командира бойової машини в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та загинув 6 серпня поблизу Вишневого в Кам’янському районі Дніпропетровської області.
Олександр Деренський народився в Дніпрі, але останні десять років жив у Стебнику на Дрогобиччині. До ЗСУ вступив у червні 2025 року, служив у 119-й окремій бригаді територіальної оборони. Загинув 22 квітня 2026 року під час евакуаційної місії в Миропіллі Сумської області і відтоді вважався безвісти зниклим. Йому було 37 років.
Василь Чмола із села Новосілки Золочівського району вступив до армії у листопаді 2022 року. Водій відділення протитанкового взводу 116-ї окремої механізованої бригади загинув 11 квітня 2024 року поблизу Новомихайлівки на Донеччині. Понад два роки його доля залишалась невідомою. Йому також було 37 років.
Андрій Абрам’юк із Борислава долучився до ЗСУ у 2023 році та служив у 119-му окремому батальйоні територіальної оборони в складі 111-ї окремої бригади тероборони. Загинув 12 серпня. Йому було 45 років.
