Його вже побачили численні глядачі, за відгуками яких фільм просто вражає. Найочікуваніша прем’єра та найдорожчий в Україні історичний пригодницький екшн «Довбуш» відкрив цьогорічний одеський кінофестиваль.
Вітчизняне кіно міцно стає на ноги. Українські критики вже висловились позитивно про стрічку, «Довбуш» то є народження нової доби українського кіно.
Нижче пропонуємо тобі ознайомитися з найпопулярнішими локаціями зйомок, котрі можна відвідати після перегляду фільму.
1. Церква Святого Юра
Місто Дрогобич, Львівська область
Дерев’яна церква XV століття, що входить до Списку світової спадщини Юнеско. Це дерев’яна церква, яка найкраще збереглась Україні. Під час турецької навали (імовірно у 1499 році) церкву спалили, і в XVII столітті на цьому ж місці звели нову. Не зовсім нову, адже жителі Дрогобича виміняли за дев’ять возів солі стару церкву у селі Надіїв. Із привезених матеріалів місцевий майстер, Микола Тесля, побудував храм, що стоїть і сьогодні. Дерев’яна будівля складена без жодного цвяха, і хоч її ремонтували кілька разів, первозданний вигляд зберігся. У великі свята та на замовлення у церкві правиться служба. А в інші дні її двері відчинені для туристів. Вхід платний, але це того варте. Стіни повністю розписані, багато різьби по дереву, дуже гарний іконостас. Храм має другий поверх, і складається враження, що зверху є ще одна церква.
В церкві Святого Юра та біля неї знімали чимало сцен для «Довбуша». А на роль священника режисер запросив дрогобицького іконописця та митця. За словами новоспеченого актора, зіграти роль було дуже складно як емоційно, так і фізично. Та образ став таким переконливим, що під час зйомок до нього підходили з питанням, чи можна сповідатися. Думали, що священик справжній.
2. Дрогобицька солеварня
На вулиці Солоний ставок (храм Святого Юра теж розташовується там) є ще одна впізнавана локація зйомок. Це найдавніше працююче підприємство в Україні, та одне із найстаріших у Східній Європі. Солеварні приписують дату створення: 1250 рік, хоч документально цей факт не підтверджений. Саме видобуток солі приніс Дрогобичу славу та процвітання. Бо за сіллю приїжджали чумаки з Галичини, Поділля й Закарпаття, Волині та Київщини. Солили страву Дрогобицькою сіллю й за кордоном.
Із тих давніх давен технологія солеваріння не змінилася. Тут протікає підземна річка, що розчиняє соляні пласти, а башта з насосом накачує ропу з 50-ти метрової шахти. Рідину відстоюють і випарюють. Залишається сіль, смачна Дрогобицька сіль.
Так, для зйомок «Довбуша» там постелили нову дерев’яну підлогу над відстійниками, яка надійно тримала на собі всю знімальну команду. За сценарієм, у ропу кидають сина лихваря. Найбільшою ж радістю для актора стало те, що сцену з «купіллю» відзняли за один дубль. В епізоді знялася технологиня солеварні, яка дуже розхвилювалася. Бо вона добре розуміла, що впасти в холоднющу ропу складно, і попадання її в очі, ніс чи вуха викличе сильне подразнення. За словами жінки, костюми, декорації й атмосфера були настільки «справжніми», що вона наче перенеслася на 300 років назад.
3. Львівська каплиця Боїмів
Зла пані у кінофільмі «Довбуш» (яку зіграла польська актриса Агата Бузек) приїжджала молитися до маленького храму, а локацією для зйомок стала Львівська каплиця Боїмів.
Збудована каплиця в XVII столітті як усипальниця для родини заможних угорських купців. Там же й поховали аж 14-ть представників сім’ї. За наказом австро-угорської влади у XVIII столітті поховання з центру міста перенесли на заміські цвинтарі. А будівля стала одним із найкращих пам’ятників Львова. Ззовні фасад щедро прикрашений кам’яною різьбою й цілими картинами з пристрастей Христових. Внутрішню ж оздобу можна розглядати годинами, хоча каплиця й невеличка. Вражає майстерність автора, та ще якась магія, що застигла у скульптурах і ліпнині.
У фільмі каплицю легко впізнати по буро-чорному кольору фасаду та густому різьбленню на камені.
Вхід для відвідувачів платний, та краще почути історію каплиці від екскурсовода.
4. Печера Вертеба
Зйомки «Довбуша» відбувались і під землею. Та не у печері Довбуша, яка насправді існує, а у печері Вертеба. Вона значно більша та має зручний під’їзд.
Найбільша на Поділлі печера, в якій справді переховувались від негоди або якийсь час жили люди. Довжина підземних ходів від 8550 до 9021 метрів. Має просторі зали з гладкими темними стінами. Зараз там єдиний в Україні підземний музей Трипільської культури. Перша письмова згадка про печеру датована 1822 роком, а згодом почали й досліджувати підземелля. Сотні цілих посудин та тисячі фрагментів, вироби з кісток та каменю, знаряддя праці знайшли у Вертебі. Знахідки належать добі Трипільської культури IV-III тисячоліття до нашої ери.
Всі епізоди з Довбушем в печерах — то Вертеба.
5. Свірзький замок
Село Свірж, Львівська область.
Значна частина епізодів знята на подвір’ї цього замку та навколо. За сценарієм фільму, у замку жила польська князівна.
Дуже мальовничий масштабний, зведений у XV столітті як оборонна споруда, фортеця добре збереглася зовні. Потужні стіни з білого каменю гармонійно виглядають із темно-пурпуровою гостроверхою крівлею. Внутрішня територія має два двори. Один для панства, з фонтаном, та другий — для челяді з колодязем. Є і підземний хід, проте завалений, та від цього ще більш таємничий: кажуть, що там скарби. Стоячи на мальовничому пагорбі, в оточенні зелені, поблизу гарного озера, замок приваблює і туристів, і кіношників.
Всередині пам’ятка архітектури зруйнована та занедбана, проте екскурсії проводяться. Та, навіть, побродити по території, вдихнути красу та міць тих старих стін, зробити гарні фото — варто приїхати.
6. Збаразький замок
У місті Збараж Тернопільської області височіє ще один замок, який ти бачиш у фільмі. Парадна сторона замку з балконом над вхідними дверима. На балконі стоїть княгиня, а на площі перед замком, — мертвий опришок на колесі. Так, ця сцена відзнята у Збаражі. Сьогодні Збаразька перлина відреставрована та запрошує до своїх розкішних апартаментів. Окрім зовнішньої сили та величі, палац має вишукані та доглянуті зали. Тут відчинені кілька музеїв, виставки старовинної зброї та монет, органний зал, колишні підземні катівні, й інші захоплюючі місця. Приміщення замку використовуються тепер і в комерційних цілях. Тут можна провести конференцію чи відгуляти весілля. Та все ж місце чарує духом історії, бо і зовні й усередині дуже багато сивої старовини.
7. Фортеця у Кам’янці-Подільському
Ця фортеця у фільмі постала в образі Волощини (сучасна Румунія). З Речі Посполитої брат Олекси Довбуша тікав саме до Волощини. Опинився ж він у Кам’янецькій фортеці. У фільмі ти впізнаєш її одразу. Бастіон у Кам’янці називають одним із семи чудес України. Перші згадки про пам’ятку датовані X-XII століттями, а його розташування дуже особливе, адже річка Смотрич утворює петлю навколо острова з замком. Дорога від замку до міста — вузька скеля з мостом. А сама фортеця вражає ще іздалеку баштами, мурами і своєю міццю. Сьогодні вже реконструйована, вона зацікавить тебе і розповіддю екскурсовода, і внутрішніми невеличкими музеями, що розкинулись на території комплексу.
8. Чемегівський каньйон
Село Микуличин, Івано-Франківська область
Чудо, створене водою та каменем. Невелика річка Прутець-Чемегівський є правою притокою ріки Прут. Мандруючи крізь лісові хащі, долаючи багато кілометрів, вода тече між досить високими скелями. Місцями камені заросли густою зеленню, мохом, деревами. А десь скелі схожі на кам’яні обточені пластини, які щільно складені одна на одну. Дно ж вкрите брилами, вже облизаними та згладженими водою. Звуки лісу перекриває шум потоку. По воді та по камінню можна просто йти, тут не глибоко.
За історичними даними, невідомо, чи саме у каньйоні відбулася зустріч Довбуша з відлюдником. А в кіно бачимо, що, втікаючи від переслідувачів, тут зустрівся Олекса з Ізраїлем бен Еліезером — самітником та засновником Хасидизму, і той підтримав опришка. Роль Ізраїля у фільмі зіграв справжній нащадок того відлюдника. Режисер, Олесь Санін, зумів знайти чоловіка, і той дуже вдало та колоритно зобразив свого відомого предка.
9. Скелі Довбуша в урочищі Бубнище
Недалеко від села Бубнище Івано-Франківської області
Величезні оголені камені, ціле пасмо майже відвісних скель висотою 668 метрів. У всіх сценах, де Олекса стоїть на скелях, зняті таки Скелі Довбуша. Ще й багато сутичок та боїв із солдатами теж знімались на цій локації. Тут неймовірно гарно, а десятки легенд огортають місцевість. Від стародавнього святилища до фортеці під час татарської навали. Від оплоту опришків і до сьогоднішніх туристичних маршрутів. Кажуть, що саме в цих скелях відновлювалась чаклунська сила Довбуша, тож локація однозначно варта уваги.
10. Свидовецький хребет
Рахівський та Тячівський райони, Закарпатська область
Довбуш Олекса — господар Чорногори, і так його називав польський пан у фільмі. Насправді історична постать Довбуш проживав у місцевості: Чорногора, та ця частина фільму знімалася в іншому місці Карпат, — на Свидовецьких горах.
Свидовецький хребет замінив у фільмі хребет Чорногори, адже обидва гірські масиви прекрасні та дуже схожі між собою. І ще тому, що до Свидовця кращий та легший під’їзд із Драгобрата, й трохи менша висота. Та й погоду передбачити тут можливо.
У долині, недалеко від озера Герешаска, збудували справжню восьми-стінну колибу. А поруч звели сироварню, яку після зйомок залишили туристам для фото. Велику ж колибу розібрали та перевезли до однієї з Київських кіностудій.
Відвідавши Свидовецький хребет, ти закохаєшся в його велич. Тут хочеться дихати на повні груди та голосно крикнути: е-ге-гей! Та милуватися тим смарагдовим безмежжям. Збігти з гори до дзеркальної синяви озера, гладити чистеньких корівок із теплими пухнастими вухами.
Впродовж п’яти років зйомки фільму відбувалися ще: у Київській фортеці, у музеї просто неба у Пирогові, та у селах Київської, Тернопільської й Івано-Франківської областей.
