Чи потрібна у Львові канатна дорога? Голосування

Як у центрі німецького міста, незважаючи на заборону ЮНЕСКО, збудували підйомник

lvivska-kanatna-dorog

Канатною дорогою із центру міста до Високого Замку, а звідти на Знесіння. Таку ідею вперше озвучив на початку 1960-их років син відомого львівського художника Олекси Новаківського Ярослав, який був засновником післявоєнної містобудівної школи Львова. У 1961 року Ярослав Новаківський очолив щойно створену планувальну (містобудівну) майстерню №2 інституту «Діпроміст», яка займалась розробкою проектної документації для більшості міст і селищ міського типу Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської і Чернівецької областей.

Однак тоді канатну дорогу не вдалось збудувати. Лише через понад 50 років про цю ідею знову почали говорити. За зразок взяли місто Кобленц на заході Німеччини.

Як зробили канатну дорогу у Кобленці?

Спершу кілька слів про саме місто і чому саме його взяли за взірець для будівництва канатної дороги у Львові? Варто відразу зауважити, що за площею (105 км2) і населенням (106 тис. осіб) Кобленц значно поступається Львову. Окрім того, в Кобленці зливаються дві ріки – Рейн та Мозель, які ускладнюють туристам і мешканцям міста добирання з одного берега на інший.

Спільним для двох міст є те, що їхні історичні центри занесені до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. І тому будь-яке нове будівництво має гармонійно вписуватись у архітектурний ансамбль міста.

Як розповів мер Кобленца Йоахім Хофманн-Гьоттінг, ідея збудувати канатну дорогу у місті виникла 50 років тому. Але тоді суд заборонив будівництво. Лише у 2011 році місто повернулось до цієї ідеї, суд переглянув своє рішення і будівництво таки дозволили. Але тепер дозвіл треба було отримати від ЮНЕСКО. І це завдання видавалось найважчим. Канатна дорога змінювала вигляд на панораму міста, а нижня станція підйомника перекривала вид на Базиліку Святого Кастора IX століття. В ЮНЕСКО мали обґрунтовані аргументи для заборони будівництва.

Базиліка, вигляд на яку перекриває нижня станція підйомника

Базиліка, вигляд на яку перекриває нижня станція підйомника

Але дозвіл все ж вдалось отримати за однієї умови – підйомник демонтують через три роки. Такий компроміс задовольняв усі сторони – ЮНЕСКО, місто і компанію, яка взялась за реалізацію задуму. Будівництво тривало чотири місяці і до кінця 2011 канатну дорогу вже запустили.

За перших шість місяців роботи (із жовтня 2011 року до квітня 2012 року) канатна дорога перевезла 3,5 млн туристів, що перевищило всі очікування її творців, які очікували удвічі меншого потоку клієнтів. Таким результатом місто і компанія «Doppelmayr», яка звела канатну дорогу були задоволені.

Згодом у місті провели опитування мешканців про те, чи потрібна їм канатна дорога. Із тисячі опитаних 90% містян висловились за її збереження, 5% проти, ще 5% відмовились відповідати. Місто звернулось із результатами опитування до ЮНЕСКО та попросило продовжити термін роботи підйомника. ЮНЕСКО дало позитивну відповідь – підйомник працюватиме до 2026 року. Окрім того, місто має плани щодо будівництва ще однієї лінії підйомника. Як і під час будівництва нині діючого підйомника, витрати на нову лінію повністю візьме на себе компанія «Doppelmayr».

Як працює канатна дорога у Кобленці?

Дорога має дві станції – нижню, яка розташована одразу біля Базиліки Святого Кастора та верхню, поблизу замку Філіпсбург XVI століття. Нижню станцію видно здалека – саме її білий дах перекриває вигляд на Базиліку.

Нижня станція канатної дороги у Кобленці. На задньому плані видно шпилі Базиліки

Нижня станція канатної дороги у Кобленці. На задньому плані видно шпилі Базиліки

Протяжність дороги – 950 метрів. Підйомник має 16 кабінок, кожна з яких може провезти за раз 35 осіб. Максимальна швидкість підйомника – 8 м/с. За одну годину підйомник може перевезти 7600 людей. У піковий день, коли в місті тривав фестиваль, підйомник перевіз 50 тис. людей. У туристичний сезон за добу підйомником користуються 10-12 тис. туристів.

Канатна дорога працює по вихідних, а з квітня до листопада – щоденно. Вартість квитка – 9,9 євро. Найпопулярнішим є квиток із екскурсією замком за 13,8 євро. Поїздка на підйомнику в одну сторону триває близько 3 хв. Окрім того, що дорога є атракцією для туристів, вона ще й допомагає місцевим мешканцям швидко перебратись з одного берега Рейну на інший.

Роботу канатної дороги забезпечують лише 5 осіб. Будівництво канатної дороги у Кобленці коштувало 13 млн євро. Про окупність канатної дороги у Кобленці німці воліють мовчати.

Компанія «Doppelmayr» збудувала 14 тис. канатних доріг по усьому світі.

Вид на місто Кобленц

Вид на місто Кобленц

Якою буде канатна дорога у Львові?

Конкретних планів із будівництва канатної дороги у Львові поки немає. Так само місто поки не зверталось до ЮНЕСКО із дозволом про будівництво. Є візуалізація проекту та наміри розмістити нижню станцію у сквері вулиці Підвальної, а верхню – біля Високого Замку. Її протяжність буде значно меншою ніж у Кобленці – лише 500 метрів. Однак, як каже Ігор Кузьмак, керівник компанії «Укрдизайнгруп», яка є автором проекту у Львові, згодом канатну дорогу продовжать до парку «Знесіння». Проект буде реалізований коштом інвестора, місто не витратить з бюджету жодної копійки.

Ярослав Іваночко,ZAXID.NET

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.