Львів надзвичайно багатий пам’ятками архітектури, фактично у ньому їх зосереджено найбільше серед всіх українських міст. Є більш та менш відомі споруди, але майже кожен будинок, особливо в історичному центрі міста та навколо нього, має свою цікаву історію. Однією з менш відомих будов є колишній інтернат для позамісцевих учнів львівських гімназій, розташований у місцевості Софіївка, що називався Дім імені Тадеуша Костюшка .
Розташована колишня школа на початку вулиці Свєнціцького, під першим номером. Сам будинок вирішений у формах неоренесансу з фасадом із нетинькованої червоної цегли.
Зведений він з ініціативи Товариства наукової допомоги у 1900 р. Землю під будову на вулиці Дверницького (сучасна Свєнціцького) виділив магістрат. Кошти для побудови були зібрані завдяки пожертвам громади міста Львова, а також внескам членів «Товариства», що дозволило створити «Дім ім. Тадеуша Костюшка» – бурсу для незаможних учнів середніх шкіл.
Будівлю спорудили за проектом архітекторів Людвіка Фрюгауффа та Людвіка Вєжбіцького, технічне керівництво здійснював Міхал Міхальський.
У школі мешкало близько 40 учнів. Окрім того, тут харчували дрібну дітвору, яка приходила до народних шкіл. Зокрема, зимою 1904-1905 рр. цифра виданих обідів склала 27 908.
Інституцію підтримувала громада, проте скромні фонди, якими розпоряджалося «Товариство», не дозволяли учням зовсім безкоштовно користуватися благами «Дому ім. Тадеуша Костюшка», але за невелику оплату, яка, зазвичай, ще була заниженою молодь могла тут жити та навчатися.
У будинку також містився музей Тадеуша Костюшка.
Після ІІ світової війни, від 1951 р. тут розташувалася середня жіноча школа №27. У 1954 р., коли внаслідок шкільної реформи було об’єднано чоловічі та жіночі навчальні заклади, школу № 27 перевели на вул. Інститутську, 15 (тепер вул. Свєнціцького), до будинку Педагогічного інституту (сам інститут перевели до Івано-Франківська).
Згодом тут був народний університет марксизму-ленінізму, а з 1991 року сюди переїхав Інститут фізики конденсованих систем НАН України, фундатором якого став академік Ігор Юхновський.
У 1992 р. інститутом започатковано проект UARNet – Українська академічна і дослідницька мережа, в рамках якого в лютому 1993 р. було здійснено перше в Україні підключення до глобального Інтернету некомутованими лініями зв’язку.
Софія ЛЕГІН Джерело
Підтримайте проект на Patreon