В’ячеслав із Кривого Рогу пішов до війська у 19 років і служив за контрактом у штурмовому батальйоні. Під час навчань, коли до підрозділу привезли курсантів, він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Олександрою — закохався у курсантку. За рік, рівно за місяць до початку повномасштабного вторгнення, чоловік звільнився зі служби і думав, що на фронт уже не повернеться.
У вересні 2025 року, під час виходу взводу В’ячеслава з Покровська, командир не помітив у траві вибуховий пристрій і наступив на нього. Вибух пролунав зовсім поруч, пише ЛМР.
«Такий вибух був поряд, але я ще стояв. Думав, що воно десь поряд вдарило, бо це шок і ти не відчуваєш цього. Намагався далі йти, але вже не було чим. Мізинець відразу відпав, пацани його назад примотали і казали, що може щось і вийде», — згадує військовий.
Проблема була не лише у мізинці: у бійця — розірвана стопа, переломи та пошкодження м’яких тканин. Ще під час евакуації В’ячеслав зрозумів, що, ймовірно, втратить праву ногу.
Перші кілька днів після поранення він перебував у Дніпрі — туди до нього зі служби приїхала дружина. Ампутацію захисникові виконали у Києві, після чого його скерували на реабілітацію до Львова, у центр UNBROKEN.
У центрі кажуть, що В’ячеслав — вмотивований і наполегливий пацієнт: активно займається з фізичним терапевтом і вже навчився ходити на тимчасовому протезі. Сам він пояснює, що сприймає ампутацію спокійно, адже має побратима, який також втратив ногу, але продовжує службу на протезі.
«Я бачив, що він активний, ходить, їздить — і все у нього добре. Тому я в нього все розпитав. Не закінчується життя на цьому», — каже В’ячеслав.
Нині військовий очікує на постійний протез і планує, як і його побратим, продовжити службу — не через бажання воювати, а через відчуття обов’язку захищати. Водночас, як і за місяць до початку великої війни, він мріє про цивільне подружнє життя поруч із Олександрою.
«Нас підтримує віра в те, що війна колись закінчиться і ми будемо жити разом. І поки дітей в нас немає, але ми плануємо хоча б одну — доцю, наприклад», — з усмішкою та вірою в перемогу говорить захисник.
Від початку повномасштабної війни Львів став гуманітарним хабом, через який мільйони українців рятувалися і продовжують рятуватися від бойових дій. У квітні 2023 року тут відкрили центр «НЕЗЛАМНІ» (UNBROKEN) — місце, де дорослі й діти, які постраждали від російської агресії, отримують комплексну медичну допомогу: реконструктивну хірургію, ортопедію та протезування. Протези пацієнтам не лише встановлюють — їх також виготовляють на місці. Крім цього, пораненим надають фізичну, психологічну та психосоціальну реабілітацію в супроводі фахівців. Уся допомога для пацієнтів — безкоштовна.
У травні 2024 року на базі UNBROKEN за підтримки уряду Німеччини відкрили Центр протезування та ортезування міжнародного рівня площею 1000 квадратних метрів. Там не лише виготовляють і встановлюють протези, а й навчають майбутніх протезистів.
Також у межах екосистеми UNBROKEN запрацював перший в Україні Центр допомоги українцям, які зазнали тортур або пережили важкі моральні травми внаслідок війни. У цьому просторі немає звичних лікарняних палат чи типового «лікарняного» середовища — натомість облаштовані затишні кімнати, зони для арттерапії (від гончарної до художньої майстерні) та застосовують сучасні методи терапії й морального відновлення.
