Базар Грьодлів: торгівельно – розважальний комплекс довоєнного Львова

Важко повірити, але звичці багатьох сучасних львів’ян проводити частину вікенду у великих торгівельно – розважальних центрах вже давно виповнилось 100 років.

Найкраще поступ цивілізації можна відчути у зручності, багатофункціональності і комфорті – вже у ті роки городяни мали змогу переконатись у цьому, відвідуючи числені пасажі, виставки, торгівельні доми Львова.

Придбати продукти і новий одяг, здійснити фінансові операції, відпочити у кав’ярні зі свіжою пресою і завершити вечір у кінотеатрі – і все це у одному приміщенні ! Можна лише уявити рівень захоплення, і популярності відповідно, такими закладами в містян того часу…

Сьогодні ми поговоримо з вами про один з таких комплексів – Базар Грьодлів у Львові.

Базар Грьодлів у Львові ( ліворуч від костелу св.Ельжбети ), фото до 1939 року.

Від XIX століття велику ділянку між закладом св.Терези ( нині-приміщення Львівської Політехніки ) і площею Солярні ( тепер – площа Кропивницького ) займали склади деревини. У 1885 року вони стають власністю братів – підприємців з Будапешту – Бернарда, Германа і Альберта Грьодлів, які також займались експортом деревини до Європи.

На початку XX століття лісові угіддя Грьодлів перетворились на цілу імперію по обидві боки Карпат. Сколе стає ії своєрідною столицею, звідси, через Угорщину, потяги із лісом йшли до всіх куточків монархії Габсбургів.

Від кінця XIX ст. цей район міста інтенсивно розбудовується – прокладено трамвайні колії, від 1905 року зводиться костел св.Ельжбети, будуються чиншові кам’яниці довкола… Підприємливі брати відчували перспективу своєї ділянки.

У 1910 році, за проектом молодого і талановитого, 25-річного Романа Фелінського, будівельне бюро Міхала Уляма розпочинає будівництво на ділянці Грьодлів торгівельного пасажу ( пол. Hala Sklepowa ) .” Ш “- подібна форма, постсецесійна стилістика, купол кінотеатру, багато скла а згодом, одна з перших неонових реклам у місті, один лишень зовнішній вигляд вже вабив публіку…

вул. Сапєгі (нині – С.Бандери ) у Львові, на задноому плані – базар Грьодлів, фото 20-х років XX ст.

“Начинка” базару Грьодлів ( саме так продовжували його називати львів’яни ) теж вражала. 14 ізольованих боксів під крамниці – із торговими площами і складськими приміщеннями, окремими виходами; в бічних павільйонах – розкішні ресторан і кав’ярня .

Але “перлиною” комплексу вважався кінотеатр “Гражина”, на 213 місць і 2 поверхи, у центральному павільйоні.

Будівельний план кінотеатру “Гражина”у пасажі Грьодлів.

Серед числених кінотеатрів Львова “Гражина” унікальна тим, що спеціально для неї спорудили окремий павільйон . Найуспішнішим власником був Йоахим Шалль – саме завдяки його правилу – зміна репертуару двічі на тиждень і постійна реклама в пресі – “Гражина” постійно перебувала в п’ятірці найкращих кінотеатрів Львова.

Репертуар не відставав від прем’єр Європи і Америки – ” Принц і жебрак “( США, 1937 ), ” Маленький моряк ” ( Польща, 1936 ), ” Каприз маркізи де Помпадур ” ( Німеччина, 1935 ). Особливістю “Гражини” були покази робіт не тільки художніх жанрів, а й документальних фільмів.

Звісно робили свій внесок зручне фойє і буфет на другому поверсі, коли у 20-х роках апаратну перенесли до партеру.

Базар Грьодлів все своє існування був місцем популярним. Передусім через вигідне розташування – дві важливі міські магістралі : вул. Городоцька і Л. Сапіги ( тепер – С. Бандери ), близькість вокзалу, величезного костелу, активна розбудова дільниці… Але високою була й якість сервісу, про це свідчить невдача пасажу Тіша на вул. Вішньовських ( тепер – вул.Русових ), який, за пресою тих років, завжди нарікав, – що всі його гроші в Грьодлів.

Занепад пасажу починається із приходом перших Совєтів 1939 року – частину приміщень відібрано, згодом занедбано, виконано невдалі перебудови, в одному з павільйонів облаштовано “червоний куток”.. Під час війни споруда теж зазнає пошкоджень, в 1944 році авіабомба завершує цікаву і успішну історію базару Грьодлів у Львові.

Руїни було прибрано на початку 50 – х років, довгий час тут був сквер з дитячим майданчиком поруч. Від 2007 року площу прикрашає монумент С. Бандері. А за ним, доживає свої дні кінотеатр “Маяк” (тепер кінотеатр “Дзвін”), немов відголосок минулих успіхів і слави пасажу.