Львівські пані, що жили за імперії Габсбургів, любили парфумитися французькими та австрійськими ароматами. Та з часом місцеві підприємці започаткували виробництво своєї лінійки таких товарів. Дизайнерка, лекторка та авторка курсів з українського дизайну Олександра Корчевська розповіла про види парфумів, які робили у Львові у міжвоєння та в радянський період, особливо акцентуючи увагу на дизайні флаконів.
Джерело: UAZMI.
У 1920-30-х роках львів’янки могли придбати як французькі креми «Дельфа», Lytiol і німецький Nivea, так і українську продукцію – пудру «Меріда», косметичні та парфумерні продукти «Альое». Парфуми у той період продавали у спеціалізованих магазинах «Фаворі» на вул. Рутовського, 10 (тепер – Театральна) та «Федера» на Сикстутській, 7 (Дорошенка). Львівська хімічна фабрики TLEN виробляла лікувальні мила, зубні пасти та еліксири, парфуми та косметику. Ці виробництва були радше крафтовими, але популярними.
Після радянської окупації Львова їх закрили або націоналізували і передали концерну «Союзпарфумерпром». Відтак після 1939 року у Львові залишилися дві парфумерно-косметичні фабрики – «Львів», яка продовжила діяльність як «Едельвейс» , та «Червона гвоздика» .
Як розповідає Олександра Корчевська, на 1960-70-ті припав пік виробництва і популярності продукції цих фабрик. Львівські парфуми 70-х років мали особливі нотки – квітково-шипрові, стійкі, з нотами дубового моху, альдегідів і трав.
« Обидва підприємства мали бестселери, частина з яких була копією Ґерлен або Шанель або за пірамідою запаху, або за формою флакону, але їхні композиції з штучними та натуральними інгрідієнтами, які включали локальну компоненту – це неймовірна міць », – зазначає дослідниця.
Парфуми «Червона рута» випустили одразу після виходу фільму з Софією Ротару, вони багато в чому знаменували успіх цього кіно. Пакування парфумів доволі просте, але його елементи нагадують костюми співачки того періоду.
«Лісова казка» була бестселером продажів у 1960-их. Набір налічував одеколон та парфуми, оформлені у модерністському флаконі, схожого на діамант з огранкою «ашер». Корок бірюзового кольору – як бунтарський виклик гармонії червоно-чорного, зазначає дизайнерка.
Набір «Вечірній Львів» продавався в яскраво-синьому флаконі з кобальтового скла, який мав кілька версій. Варіанти показували логіку граненого флакона, що нагадував графини для алкоголю або відтворював малюнок цеглинок (русту) ренесансних і барокових львівських будинків.
Парфуми «Ватра» наливали у флакони, що нагадували скло Chanel і корок від Nasomatto. « Але перець усередині і відтворення малюнка багаття у ритмі, що нагадує скляні заломи графина, – це красиво! », – коментує дизайнерка.
Парфуми «Корал» мали абстракційну коробку, гострий, схожий на свічку, флакон і корок. Літерація нагадує дизайнерці узори первісної кераміки півдня України: літера «Р» всередині закручена, як равлик.
«Синевир» мав ноти ветиверу і дубового моху, шавлії (запахи гір), апельсинового цвіту (флердоранжу) та ванілі. Лабданум і ладан завершують цю композицію, роблячи її актуальною і сьогодні, піднесеною і стійкою. Флакон – синій, схожий на чорнильницю. А бурий колір парфуму і красиве літографічне оформлення, каже Олександра Корчевська, – наче коробка шоколаду.
«Біла лілія» мала елегантний флакон у квітковій стилістиці, оформлений геометричними лініями.
« Наче постать, одягнена у діорівську сукню з силуетом тюльпана, в оточенні геометричних узорів і силуета білої квітки. Але от літерація назви нагадує мені шабельки козацького скоропису, хоча позбавлені дещо його логіки зʼєднань та динаміки », – розмірковує дизайнерка.
«Карпати» – єдині у підбірці з чоловічих ароматів, які пахнуть лісом. Флакон нагадує легіня у сардаку з яскравим ткацтвом, або смереку, а пакування має напівокруглу форму ніші.
Підтримайте проект на Patreon
