Вівторок, 16 квітня

14 вересня 1939 р.

У лузі біля с. Дуліби, що в передмісті Стрия, 14 вересня 1939 року польська боївка розстріляла 42-річного художника Олексу Харківа та 21-річного студента Краківської академії мистецтв Зенона Охримовича.Обоє художників виконували розпис греко-католицького храму у с. Завадів, парохом якого був Богдан Охримович, батько Зенона. Хто не забув історії України, згадає Степана Охримовича, члена-засновника ОУН, який був арештований польським урядом, після тортур у в’язниці ледь живим був відпущений додому. Степан Охримович не дожив до суду. Помер 12 квітня 1931 р. Похований на цвинтарі Завадова, відспіваний своїм родичем Богданом Охримовичем.
13 вересня 1939 р. Олекса Харків завершив останню монументальну працю – образ святого Юрія на коні. У цьому храмі фрагмент висотою понад 2,5 метри, з не менш 1,5 метровою шириною, добре збережений, майже без втрат фарбового шару, з невеликими тріщинами. Образ святого Юрія на коні у храмі — лебедина пісня Олекси Харківа, була знайдена у січні 2003 р. під час санітарного прибирання храму до свят.

Олександр Харків народився 1 березня 1897 року в м. Кременчук на Полтавщині. Здобував освіту у місцевій реальній школі, в Електротехнічному інституті у Петербурзі поки не почалася Перша світова війна.

За часів державного перевороту О. Харків опинився в українізованих частинах царської армії та пристав до українського національно-визвольного руху. У складі Армії УНР наприкінці 1920 року поручник опинився у таборі інтернованих у м. Каліш. Там недавній випускник Київської малювальної школи Василь Крижанівський у табірних умовах організував мистецьку майстерню, яку відвідував Олександр Харків. Уже через кілька місяців початківець взяв участь у першій збірній таборовій виставці. Хоч Євген Маланюк зауважив, що акварелі Харкова «мають вартість лише для автора їх», Олександр повірив у свої сили і наприкінці 1921 року записався на відділ малярства Краківської академії мистецтв.

Олекса, як його називали друзі з Галичини, навчався у відомих професорів Станіслава Дембіцького (малюнок), Йосифа Магоффера (живопис), Яна Войнарського (графіка), Феліціяна Щенсни-Ковальського (декоратора). Він склав іспити з теоретичних предметів: історії мистецтва і технологічної хімії, а в 1924 р. за малярські праці на академічній виставці його відзначили. Олександр Харків закінчив студії в Академії в 1926 р., після чого відновлював поліхромії замкових кімнат, декорації у Вавельському замку та реставрував фрески в Ягеллонській бібліотеці в Кракові, але так хотілося працювати зі своїм, українським. Він писав у листі другові: «Працюючи рівно рік для чужих людей на Вавелю, захотілось й хочеться працювати для Своїх, хоть тяжко робити з матеріяльного боку, но легко з духового й чуєш то приємне відчуття за своїх й для своїх мучишся».

Випускник взявся за розпис української церкви Успіння Пресвятої Богородиці в лемківському селі Климківка на Львівщині.

У 1928 р. Харків виїхав до Яворова біля Львова. Працював учителем малювання у семінарії сестер Василіянок та Української гімназії ім. О.Маковея. Шість років перебував Олекса Харків на Яворівщині. Він створив низку акварельних та олійних пейзажів, жанрово-побутових композицій. Його портрет «Яворівка» (1933, олія) — поколінне зображення вродливої молодої жінки у народному строї експонувався в Українському павільйоні Всесвітньої виставки у Чикаго (1933-34). Разом із доктором Михайлом Фільцом заснував музей Яворівщини, подарував власноруч зібрані зразки вставок вишиванок. Так у 1928 – 1934 рр. розмальовував церкви або відновлював поліхромії в селах Вільки Роснівські, Завадів, Наконечне, Прибличі (рідне село митрополита Андрея Шептицького), Старе Село.
Створив Олекса власну родину, народив сина Олександра. Згодом вони переїхали до Стрия, де Олекса працював вчителем рисунку у дівочій гімназії й учительській семінарії. Був співорганізатором Стрийського краєзнавчого музею «Верховина».
Займався художник також малюванням портретів (графині Дембіцької, українських гетьманів), краєвидів, екслібрисів, зароблені кошти жертвував на підтримку інвалідів УНР.

Син художника – Олександр Харків, проживає у Філадельфії (США). у збірці сина зберігаються близько 30 картин (в США).

Похований Олекса Харків у Стрию.

Авторка: Ганна Черкаська

Джерело: UAHistory.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.