Про це у своєму Facebook написав історик міського транспорту Антон Лягушкін — передає Діло.
Автобус ЛАЗ-4202 д/н 78-46 ЛВХ
Про загиблих і постраждалих в аварії невідомо. Після ДТП автобус ЛАЗ – 4202 був відбуксирований у трамвайне депо № 1 на вул. Городоцькій, 185, яке знаходилося поруч із міським відділенням ДАІ на вул. Городоцькій, 124. Після проведення відповідних слідчих дій та експертиз автобус, що потрапив в ДТП, був утилізований…
Лягушкін розповідає, що історія створення автобусів ЛАЗ-4202 та ЛАЗ-42021 починається в середині 1960-х років, коли було розроблено експериментальний автобус ЛАЗ-698 середнього класу. Початково машина мала бензиновий двигун, проте у 1970-ті рр. на базі цієї машини вирішили створити перший в СРСР дизельний автобус. Експериментальні зразки були збудовані ВКЕІ Автобусобудування (потім – НДІ “Укравтобуспром”), перший серійний автобус (№ кузова 1) був виготовлений на ЛАЗі наприкінці 1978 року. 20 лютого 1979 року цей автобус було прийнято на баланс Львівського АТП № 31421 (нині – Львівське АТП № 14630), він отримав д/н 78-46 ЛВХ. Загалом в кінці 1970-х – на початку 1980-х рр. на баланс цього підприємства надійшло понад 10 автобусів ЛАЗ-4202.
На початках автобуси ЛАЗ-4202 експлуатувалися на маршруті № 8, який пов’язував вулицю Валову та вул. Наукову (фото № 4 – 5). Проте пробна експлуатація виявила низку недоліків цих автобусів, через що їх вирішили перевести на приміські автобусні маршрути, зокрема № 43 вул. Лемківська – смт. Брюховичі та № 46 вул. Мечникова – м. Винники.
На четвертому році експлуатації перший серійний ЛАЗ-4202 потрапив у важке ДТП в Брюховичах. Крім Львова автобуси ЛАЗ-4202 відправили невеликими партіями до великих міст, в тому числі до москви і леніграда. Їх отримали ті АТП, які вже експлуатували автобуси “Ікарус” угорського виробництва.
Фото із архіву НДІ “Укравтобуспром”
“Хочу бути “Ікарусом” – таке назвисько отримали автобуси ЛАЗ-4202 через значну кількість серйозних недоліків, пов’язаних в першу чергу із застосуванням дизельного двигуна від вантажівки КамАЗ, низькою надійністю АКП (гідромеханічна передача ГМ-3-80 “Львів”) та невисокою міцністю кузова”, – пише Антон Лягушкін.
Із середини 1980-х рр. почався випуск приміського автобуса ЛАЗ-42021 із п’ятиступеневою механічною коробкою передач ЯМЗ-141 та дизельним КамАЗівським двигуном.
14 квітня 1993 року на заводі у Набережних Човнах, де виготовлялися дизельні двигуни КамАЗ сталася пожежа, через проблеми із постачанням двигунів виготовлення ЛАЗ-42021 на ЛАЗі призупинилося. В той же час до 1995 року такі автобуси виготовлялися авіазаводом в Конотопі в рамках конверсії.
“Остання партія автобусів ЛАЗ-42021 для міста Львова була придбана у 1995 році. 26 автобусів ЛАЗ-42021 – це був автопарк Львівське комунальне АТП 1, яке було створене наприкінці 1995 року. Ці автобуси обслуговували автобусні маршрути № 2 Залізничний вокзал – вул. Сихівська та № 9 пл. Липнева – вул. Сихівська. Деякий час автобуси ЛАЗ-42021 обслуговували також автобусний маршрут № 55 вул. Личаківська – завод “ЛОРТА”, але потім їх на цьому маршруті замінили автобуси ЛАЗ-695Н”, – додав він.
Останні автобуси ЛАЗ-42021 можна було зустріти на маршрутах Львова у першій половині 2000-х років. Найдовше із автобусів цієї моделі прожив автобус із д/н 68-92 ЛВС (фото 6), який належав Львівській обласній державній телерадіокомпанії – на його базі була побудована пересувна телевізійна студія.
