Чого ми очікуємо від книг? Створення атмосфери і певного настрою. А чого ми очікуємо від книг взимку? Правильно – не просто настрою, а відчуття затишку і тепла; так, щоб трішки поплакати, але більше посміхатися після читання! Знайти ці затишні книги не так вже й легко, але можливо. Пропонуємо вам невеличку добірку саме таких!
1. Еріка Бауермайстер. Школа основних інгредієнтів
Події в книзі розгортаються навколо кулінарних курсів у невеличкому ресторанчику. У кожного з їхніх відвідувачів своя доля, свій біль, свої приємні й не дуже спогади… Але в моменти, коли всі вони чаклують на кухні під вмілим керівництвом власниці ресторану Ліліан, їхні турботи відходять на задній план, залишаючи лише справжню сутність життя.
Написано справді чудово – читаючи, майже фізично відчуваєш всі ці божественні аромати й неповторні відтінки смаку. А ще, хоча дія роману відбувається в Америці, вам буде постійно уявлятися провінційна Франція, сповнена бузкових відтінків лаванди…
Прованс, коли Хелен з Карлом прибули туди в кінці серпня, був наскрізь просякнутий лавандою – повітря, простирадла, вино, навіть молоко в першій половині дня – легкі нотки, акварельний світ блідо-фіолетового кольору.
Кому читати: тим, хто хоче перевести подих і відпочити від бурхливого ритму.
2. Грем Сімсіон. Проект «Розі»
Головний герой, від імені якого ведеться розповідь – майже сорокарічний вчений-генетик на ім’я Дон, який має великі проблеми з комунікацією в соціумі. Простіше кажучи, цей надзвичайно педантичний чоловік живе за власними суворими правилами і просто не вміє нормально спілкуватися з жінками. Навіть пошуки майбутньої претендентки на роль своєї дружини він організовує з притаманною йому скрупульозністю: складає детальну анкету, проводить попередні тести й експериментальні опитування, тобто веде серйозний проект в надії віднайти ідеальну партнерку на все життя. Звісно, що з його суворими вимогами до претенденток і не завжди тактовною прямотою успіху він не досягає, зате доля посилає йому його повну протилежність – молоду дівчину Розі, яка вміє насолоджуватися життям, не шанує ніяких правил і паралельно намагається розшукати свого батька.
Дорогою додому я завершив аналіз ситуації, яка склалася в мене з Розі, і зробив підсумок. Я зрозумів, що мною керували інстинкти, а не логіка. Навкруги багато людей, які потребують допомоги навіть більше, ніж Розі. Є також безліч проектів, які заслуговують на мою увагу й витрачений час більше, ніж пошуки батька однієї людини. Звичайно, проект «Дружина» має стояти на першому місці. Краще я попрошу Джина підбирати більш слушних кандидаток зі списку або послаблю деякі з найменш важливих критеріїв відбору, як зробив це з правилом щодо вживання алкоголю.
Кому читати: тим, хто занадто серйозно ставиться до життя і намагається постійно все розпланувати.
3. Львів. Кава. Любов.
У цю збірку увійшли оповідання кількох українських авторів-жінок, які приємно потішать вас нестандартними сюжетами та львівським діалектом. Якщо вас зачаровують такі слова як «карафка», «саля», «пуделко» і «візія» – то вам сюди! Оповідання з цієї книги залишають по собі хороші враження: в них немає приторної й нереалістичної «солодкавості», зате присутні неповторний львівський шарм і атмосфера. І ще: книжку можна було сміливо називати «Львів, кава, любов і дощ» – бо про це атмосферне явище (як про ще одну з візитівок Львова) тут згадується дуже часто! Але дощ у цій книзі – приємний, теплий і одночасно освіжаючий. Аж хочеться пробігтися під ним по старій австрійській бруківці…
І гість захотів ароматного чаю, у великому горняті. Спостерігав за пані Зенею, за тим, як вона усе робить неквапливо й вправно. Її дії заворожували. Із семи бляшанок було всипано до невеличкого мідного чайничка по дрібці трав і залито окропом. Вичекавши три хвилини, протягом яких чайничок погойдувався у її руках над вогнем, жінка відставила посудину вбік, на керамічну підставку. Гість лише кліпнув очима, стулив повіки й розтулив – а чай уже був настояний, уже лився бурштиновою крученою цівкою у велике горня, розмальоване маками.
Кому читати: всім, хто закоханий у Львів і каву!
4. Олена Печорна. Фортеця для серця
В центрі сюжету – проста сільська дівчина Леся, натхненна художниця-сирота, для якої поклик душі – найважливіше у світі. Її життя далеко не цукерка, тож тут ви не знайдете солодкаво-приторної ідилії, лише правду, якою б гіркою інколи вона не була. І головна героїня, і її найкраща подруга Віка, та й деякі інші їхні односельці встигають випити не одну гірку пілюлю, перш ніж віднайдуть, нарешті, своє щастя. Але роман захоплює від першої сторінки – настільки красиво він написаний. Слова малюють буквально видимі образи, а описана історія здається такою яскравою, теплою, і живою, що мимоволі проникаєшся нею до глибини душі.
Повітря насичене свіжістю, отією нічною, таємничою, але в ньому вже починають рухатися тисячі живих істот. Кукурікають півні, гелгочуть гуси, нявчать коти, бряжчать відра, ллється вода, їдять поросята. Господарі зранку мають десятки звичних клопотів, що їх не можна облишити навіть у свята. Бо хіба облишиш життя?
Кому читати: тим, кому потрібний приплив любові до найрідніших і відчуття тепла на душі.
5. Леся Романчук. Цикл романів «Софія»
Життєва історія звичайної жінки-гінеколога, яка разом із донькою та чоловіком приїхала на роботу у невеличке місто, захоплює із перших сторінок. Тут буде все: і кохання, і зрада, і підлість, і людська доброта. Цей роман-серіал недарма став одним із українських бестселерів, який у свій час обережно передавався із рук в руки і зачитувався до дір. Він піднімає цілий ряд етичних питань, про які варто подумати на самоті. І тим не менше, після прочитання всіх його восьми (в іншій редакції – дев’яти) частин залишається приємний і затишний післясмак.
Не нарікай. Ти мала його. Ти пережила таке почуття, яке не багатьом щастить пережити. Тобі послали людину, що змогла викресати із твого серця такий вогонь, який палає лише у серцях чистих і обраних. За той вогонь ти платитимеш болем і самотністю. Це висока мудрість. Знайди в тому благо і порятунок. Зрозумій своє призначення, і ти будеш щаслива!
Кому читати: усім жінкам!
Підтримайте проект на Patreon
