7 дивовижних замків України, де ви не зустрінете туристів

Палац – це найкраща ілюстрація історії народу і культурної спадщини країни. Це, чарівної краси парадні будівлі, розташовані у всіх куточках України.

Палац Графів Толстих (Дім вчених)

Палац Графів Толстих (Дім вчених)

Палац Графів Толстих (Дім вчених)

Почати подорож по цікавих замках країни, найкраще з міста Одеси. Палац графів Толстих більш відомий як «Будинок вчених» розташований на вул. Сабанеїв міст, 4.

Двоповерховий особняк був зведений в стилі класицизму в 1832 році за проектом архітектора Ф. Боффо.

Палац вважається пам’ятником архітектури.

Спочатку він був зведений в якості садиби для графської родини Толстих. З приходом радянської влади, будівля була конфіскована і з часом облаштована під народний музей. З тридцятих років минулого століття Палац графів Толстих став Будинком вчених.

На сьогоднішній день краса палацу збереглася не тільки зовні будівлі, а й з середини. Шикарні інтер’єри захоплюють пафосом і повністю передають атмосферу тієї епохи. Головними залами палацу вважаються дві вітальні – Шовкова і Мармурова. Чарівні полотна, бездоганний дизайн і відреставрований Ференца Ліста рояль, заворожують відвідувачів замку і переносять їх більше ніж на сто років назад. Цікавим буде той факт, що в стінах Палацу графів Толстих проходили зйомки кількох фільмів, наприклад, тут екранізували «Д’Артаньян і три мушкетери».

Палац Румянцева-Задунайського

Палац Румянцева-Задунайського

У Чернігівській області селі Вишеньки знаходиться таємничий Палац Румянцева-Задунайського.

Ідея побудови належала самому графу. Палац виконаний в східному стилі з характерними елементами готики. Архітектура будівлі поєднує в собі мотиви близького сходу і середньовіччя. За словами деяких істориків, граф хотів, що б палац нагадував йому місця, в яких йому доводилося воювати.

Румянцев-Задунайський бував в Пруссії і Курляндії і хотів, що б архітектура його палацу була схожа з архітектурою тих місць. Відповідно до історії, в палаці гостювала імператриця Катерина II. Вона зупинялася в садибі, на шляху до Криму. Імператриця високо оцінила красу палацу і роботу архітектора.

Історикам до цих пір не вдалося встановити ім’я майстра. Одні вчені схиляються до версії, що палац був зведений зодчим з Італії – Джакомо Кваренги, інші вважаються, що над замком працював архітектор Василь Баженов.

Після смерті графа, власником палацу став поміщик Йосип Судиєнко. Він захотів перебудувати палац. В результаті робіт, частина будівлі була зруйнована. З радянських часів до сьогоднішнього дня в палаці проходить сезонний табір для дітей.

Оскільки, в палаці довгий час ніхто не буває, будівля поступово руйнується. Станом на сьогодні замок Румянцева-Задунайського потребує ремонту.

Садиба Даховських

Садиба Даховських

Не можна обійти увагою село Леськове Черкаської області, оскільки саме там, на величезній території розташований казковий архітектурно-ландшафтний комплекс «Садиба Даховських». Комплекс складається з прекрасного замку, дивовижного саду і спорудженої греблі водосховища. Доповнює садибу величезний листяно-хвойний парк біля річки Конелки.

Архітектурно – ландшафтний комплекс створила сім’я польських за походженням поміщиків Даховських. Протягом чотирьох поколінь, поміщики розширювали свій вплив і володіли багатьма землями в околиці села Леськове.

Історія маєтку почалася в 1770-і роки, коли Маріан Даховський збудував невеликий будинок. Його діти і онуки активно розширювали свої території і викуповували у селян землі. Коли Даховські стали найбагатшими і найвпливовішими в окрузі, вони зайнялися будівництвом нового маєтку для своїх дітей. Палацом все не обмежилося.

Даховські створили паркову зону, прибудували до палацу ще одну частину, додали в план парку ставок. Таким чином, вони перетворили садибу в архітектурно-ландшафтний комплекс.

На сьогоднішній день, замковий комплекс – це триповерхова будівля. Стіни садиби задекоровані вазами та іншими деталями. На кутах будинку красуються шість веж. В одній з них – квадратній вежі (як це обумовлено фамільним гербом поміщиків), знаходиться головний вхід в замок. На першому поверсі розташовані головний вхід, кабінети, салони, балкон і перехід в парк.

Поверхом вище можна потрапити в хазяйські та гостьові спальні, а також ванні кімнати. Нагорі замку знаходиться оглядовий майданчик.

У радянські часи на території були табори і санаторії, потім госпіталі. З 2003 року Садиба Даховських – закритий об’єкт, що охороняється, який можна відвідати лише за попередньою домовленістю.

Свірзький замок

Свірзький замок

У Львівській області, в Свіржі розташований унікальний архітектурний пам’ятник – Свірзький замок, який належав роду шляхтичів Свірзьким.

Він відомий за фільмом «Д’Артаньян і три мушкетери» (1978). У п’ятнадцятому столітті на території сьогоднішнього замку була зведена фортеця. У сімнадцятому столітті її власником став граф А. Цетнер. Він реконструював фортецю в замок і значно його зміцнив. Розташування Свірзького замку було більш ніж вигідне на горі Бел

По один бік будівлі були болота, по інший озера. За стінами знаходився обрив і підйомний міст. На прилеглих до замку територіях розташовувався дерев’яний костел. Згодом його перебудували. Сьогодні костел споруджено в стилі ренесансу.

Величність та краса Свірзького замку, на жаль, не збереглася до наших днів. Замок був перебудований, змінилося внутрішнє планування. У наші дні, замок потребує ремонту.

Скалатський замок

Скалатський замок

Фото mrbogdan11

Скалатський замок

Фото mrbogdan11

У п’ятнадцятому столітті в Тернопільській області, місті Скалат був зведений однойменний Скалатський замок.

Є кілька теорій пов’язаних з його появою. Згідно з однією з них, жителі міста страждали від утисків уряду і постійно проводили акції протесту. У відповідь на тиск влади, бунтівний народ навіть спалив міську Ратушу.  Шляхта була вельми стурбована настроями місцевих жителів, тому почала будівництво фортеці.

Інша версія свідчить, що замок був приданим дочки Кшіштофора Віхровського і перейшов у володіння каштеляна Яна Фірлейова.

Скалатський замок знаходиться біля річки в південно-західній частині Скалата. Спочатку він повинен був виконувати оборонну роль і захищати землі Речі Посполитої від набігів татар, тому споруда замку була запланована на височині біля обриву. Замок оточений довгою стіною до 70 метрів. На кутах будинку знаходилися п’ятиповерхові вежі, з яких вглиб комплексу йдуть підземні ходи з виходом в центральну підземну кімнату.

З роками власник замку постійно змінювався. Комплекс знаходився в аварійному стані, був зруйнований, а потім відреставрований. До наших днів добре збереглася лише східна частина замку, підземні тунелі і фрагменти стін. Останні тринадцять років, замок вважається Національним заповідником Тернопільської області.

Ягільницький замок

Ягільницький замок

В п’ятнадцятому столітті, в Тернопільській області с. Ягільниця за наказом польського гетьмана Станіслава Лянцкоронського був зведений Ягільницький замок.

Фортеця розташована на пагорбі біля річки. Протягом століть архітектурний комплекс був добудований і реставровано. Половина споруд додалася до замку в дев’ятнадцятому і вісімнадцятому столітті, а в двадцятому столітті було добудовано ще один будинок.

Майже двісті років тому, австрійські магнати організували перепланування будівлі і облаштували в стінах замку тютюнову фабрику. Згодом, комплекс став приватним володінням і в результаті був запущений. В наші дні Ягільницький замок зберіг свою пишність і красу. Високі гладкі стіни, кам’яні сходи, тераса, з якої відкривається бездоганний вигляд.

Старокостянтинівський замок

Старокостянтинівський замок

У Хмельницькій області місто Старокостянтинів відомий оборонним комплексом шістнадцятого століття будівлі.

Ідея проекту належала Костянтину-Василю Острозькому. Комплекс був зведений за десять років і включав в себе фортифікаційний Старокостянтинівський замок. На його території було цілих п’ять з’єднаних між собою веж. За часів набігів татар і військових походів турків, замок жодного разу не був узятий.

У 1649 році замок відвідав український гетьман Богдан Хмельницький.

Комплекс розташований близько двох річок Ікопоті і Случі. До наших днів збереглися палац, частково стіни, вежа і церква і в південно-східній частині знаходиться дзвіниця. Станом на сьогодні Старокостянтинівський замок використовує громада Української православної церкви Київського патріархату.

Джерело