У 2020 році республіканка Вікторія Спартц стала першою українкою в Конгресі США. Вона народилася в 1978 році в Носівці Чернігівської області, у 2000-му переїхала до США, де через шість років отримала громадянство. З 2017 року працювала в Сенаті штату Індіана, а згодом прийшла у велику американську політику. Після повномасштабного вторгнення росії Спартц була однією з перших членів Палати представників, які закликали допомагати Україні. Уже у квітні 2022 року вона приїхала до Києва разом із сенатором-республіканцем Стівом Дейнсом — це був перший візит американських посадовців після лютого 2022 року. Загалом навесні 2022 року Спартц відвідала Україну шість разів.
У липні 2022 року вона звернулася з листом до Джо Байдена з проханням перевірити «російські звʼязки» очільника Офісу президента Андрія Єрмака, розкритикувала Володимира Зеленського і вимагала ретельніше перевіряти, на що йде допомога, яку виділяють США. Нічого відверто антиукраїнського в її заявах не було — вона критикувала конкретних посадовців. Та вже тоді конгресвумен від демократів Марсі Каптур назвала дії Спартц «необачною допомогою путіну». Також обурилася українська діаспора у США. Водночас Спартц продовжувала підтримувати Україну. І ще в січні 2023 року офіційно зверталася до Байдена з проханням надати Україні ракети. Усе змінилося наприкінці 2023 року, коли Спартц раптово розкритикувала законопроєкт Конгресу про допомогу Україні. Навесні 2024-го вона разом із антиукраїнськи налаштованими республіканцями подавала правки до проєкту, що затягували його розгляд. І зрештою відмовилася за нього голосувати. «Бабель» розповідає, що Спартц не сподобалося в проєкті допомоги та чому її ставлення до України змінилось.
Що саме каже Спартц про допомогу Україні зараз? Що було в її правках?
До законопроєкту про допомогу Вікторія Спартц подала пʼять правок:
- виключити пункт, який дозволяє Білому дому відправляти зброю безпосередньо з військових складів США;
- виключити пункт про кредит у $7,8 мільярда на українську економіку;
- заборонити президенту США списувати борги України;
- виключити $481 мільйон соціальної підтримки для біженців;
- заборонити країнам, які постраждали від війни в Україні, закуповувати зброю у виробників для підтримки України.
Спартц казала, що загалом підтримує допомогу Україні, але не підтримує цей конкретний законопроєкт. Вона повторювала, що США мають «давати Україні зброю, а не чеки». Але перша і остання її правки свідчать про протилежне.
Американські журналісти неодноразово запитували у Спартц, яка саме форма допомоги Україні, на її думку, була б доречною, якщо проєкт Байдена поганий. Але Вікторія жодного разу не відповіла на це запитання однозначно. Наприклад, у лютому 2024 року в ефірі CNN вона сказала: «Нам потрібна зброя, а не «фонд хабарів». Ми маємо впевнитися, що ця зброя надходить швидко, а не сповільнювати допомогу».
Коли журналіст запитав, чи значить це, що проєкт про допомогу теж треба ухвалити якнайшвидше, Спартц відповіла, що ще не читала його, але впевнена, що він поганий, бо інші закони Байдена теж погані. Політичний оглядач Аарон Рупар назвав коментарі Спартц «нерозбірливим словесним салатом».
Чому Спартц перестала безумовно підтримувати допомогу Україні? Є обʼєктивні причини?
Так. І одна з них — події в її рідному окрузі, де вона знову піде на вибори восени 2024 року.
Пʼятий округ штату Індіана, від якого Вікторія Спартц обиралася в Палату представників, — невеликий сільськогосподарський регіон у самому серці штату, який з 1993 року стабільно обирає республіканців (а загалом — з 1969 року. Був лише період з 1987 до 1993 року, коли округ представляв демократ Джим Джонтц). У 2020 році Спартц ішла на вибори як наступниця попередньої представниці округу Сюзан Брукс — та публічно закликала голосувати за Вікторію.
Свою передвиборчу кампанію Спартц побудувала довкола гасла «Зупинимо соціалізм!». Соціалістами в цій кампанії були всі демократи. І Спартц активно використовувала своє минуле, мовляв, вона народилася в радянській Україні, виросла при соціалізмі та добре знає, що це таке. Цей факт вона згадувала буквально всюди, навіть агітуючи проти абортів. Логіка була така — як емігрантка з України Вікторія знає, що таке «американська мрія», і вважає, що шанс на таку мрію має бути в кожної ненародженої дитини.
Президент США Джо Байден і Вікторія Спартц після підписання Закону про ленд-ліз в Овальному кабінеті Білого дому 9 травня 2022 року, Вашингтон, округ Колумбія. Getty Images / «Бабель»
Після штурму Капітолія 6 січня 2021 року прибічниками Дональда Трампа Спартц зайняла обережну позицію. З одного боку, вона підтримала Трампа, а в заворушеннях офіційно звинуватила охорону Капітолія і тодішню спікерку Палати представників Ненсі Пелосі, бо ті не забезпечили належного захисту. Також Спартц голосувала проти імпічменту Трампа 13 січня 2021 року, за тиждень до кінця його повноважень. При цьому вона не підтримала претензій до підрахунку голосів і результатів виборів у Пенсильванії та Аризоні, які мав Трамп.
У Палаті представників Спартц заробила репутацію непередбачуваної республіканки, яка швидко змінювала думку щодо різних питань. Коли вона балотувалася в Конгрес, її публічно підтримали лідер республіканців у Палаті Кевін Маккарті та його заступник Стів Скаліс. Вона також голосувала за кандидатуру Маккарті на посаду спікера в січні 2023 року. Коли у вересні того ж року трампісти ініціювали (клопотання про відставку Маккарті подав республіканець Метт Ґейц із команди Трампа) відставку Маккарті, Спартц відреклася від нього і публічно назвала «слабким спікером». Але в жовтні, коли, власне, було голосування про відставку, раптово її не підтримала, проголосувавши як і більшість партії (лише 8 республіканців підтримали відставку Маккарті, разом з голосами демократів цього вистачило для відставки).
У лютому 2023 року Вікторія Спартц раптово заявила, що не балотуватиметься в Конгрес на виборах в листопаді 2024 року. Пояснила вона це тим, що хоче більше уваги приділяти родині, дочкам, приватному бізнесу. Спартц навіть сказала, що взагалі ніколи не хотіла займатися політикою, але так вже склалося.
Рівно за рік, у лютому 2024 року, вона передумала і заявила, що йде на вибори, бо «роботу ще не завершено». Це, звісно, не заборонено, але така поведінка викликала негативну реакцію восьми інших кандидатів-республіканців від пʼятого округу Індіани. Вони довго готувалися до одних праймеріз — без Спартц, а після її заяви змушені були на ходу змінювати свої передвиборчі кампанії, бо чинний конгресмен — серйозний суперник.
«Я ніколи у своєму житті не бачив, щоб людина сказала, що не балотується, і вісім людей змінили своє життя, взявши участь у перегонах. А потім, коли до кінця [строку реєстрації кандидатів] залишилося кілька днів, людина знову приєдналася до перегонів», — прокоментував поведінку Спартц кандидат Чак Гудріч, місцевий підприємець і президент компанії Gaylor Electric.
Гудріч ішов як наступник Спартц, тож її рішення балотуватися перетворило його на основного противника Вікторії на праймеріз. І Чак Гудріч почав нищівну кампанію проти неї під загальним лозунгом «Для Спартц Україна важливіша за США». Спартц відповіла інформаційною кампанією, у якій звинуватила Гудріча у звʼязках із Китаєм. Стратеги Республіканської партії поки що не підтримали ані Гудріча, ані Спартц. Але перший веде свою кампанію як повноправний представник партії, а Спартц, навпаки, раптово заявила, що «істеблішмент партії» її не підтримує, проте вона є «кандидатом від народу».
Очевидно, що підтримка України на початку вторгнення стала для Вікторії Спартц серйозною проблемою в її рідному окрузі. Якої, утім, могло б не бути, якби вона одразу вирішила, чи буде балотуватися, і не настроїла проти себе однопартійців в Індіані.
Чак Гудріч у Сенаті Індіани, 8 березня 2024 року.
А позиція Трампа впливає на Спартц?
Найімовірніше, так. Протягом останніх років Вікторія Спартц говорила про Дональда Трампа різне. Коли Трамп втратив вплив у 2021 році, вона відійшла від нього на безпечну відстань і часто повторювала, що ніколи не підтримувала всіх його рішень. А коли Трамп знову став лідером республіканців і основним кандидатом на виборах 2024 року, Спартц повернулася в його неформальну команду.
Ще з весни 2022 року її часто запитують, що вона думає про різні радикальні висловлювання Трампа про те, як він «закінчить війну за добу», чи що вторгнення в Україну — «розумний крок путіна». В інтервʼю BBC у травні 2022 року вона відповіла, що це лише слова, а треба дивитися на дії, і Трамп — саме той сильний лідер, який зможе розвʼязати проблеми з росією.
Деякі демократи публічно кажуть: не голосувати за цей конкретний проєкт допомоги Україні — позиція саме Трампа. За кілька днів до того, як Палата ухвалила законопроєкт про допомогу, демократка Роза Делауро (представляє третій округ штату Коннектикут з 1991 року) публічно звинуватила Трампа в тому, що він опирається цьому проєкту, бо для нього це «перемога Байдена», якої треба було не допустити. Тому прихильники Трампа серед республіканців просто робили все можливе, щоб «потопити» саме цей конкретний проєкт. Зокрема й правками, які подавали Марджорі Тейлор Грін і Вікторія Спартц.
Делауро також фактично відповіла на ідею Спартц, що зброю надати треба, але не так, як це передбачає законопроєкт. І натякнула, що ці розмови й правки лише затягують розгляд питання.
«Місяцями ми ходимо по колу, поки в Україні гинуть люди. Не кажіть про те, як саме виділяти зброю. Ми не даємо їм того, чого вони потребують саме зараз. Нам треба взяти цей проєкт і проголосувати за нього негайно […] Якщо ми скажемо «ні», цей момент так і ввійде в історію. І я точно не буду серед тих, хто скаже «ні», — заявила Делауро.
