Згідно із медичною статистикою МОЗ України, щороку від серцево-судинних захворювань помирає близько 450 тисяч осіб. З 2000 року захворюваність та смертність зростають, зокрема смертність від серцево-судинних захворювань в Україні збільшилася на 2 мільйони випадків і фактично сягнула у 2019 році майже 9 мільйонів. 70% померлих – це люди, які мали проблеми з серцем, у тому числі ішемічну хворобу серця внаслідок перенесених інфарктів та інсультів.
Які хвороби є найпоширенішими
Найбільш поширеним захворюванням є гіпертонічна хвороба – вона охоплює майже 13 мільйонів осіб в Україні, причому щороку кількість тих, хто хворіє на артеріальну гіпертензію, зростає майже на мільйон. Про це під час ток-шоу «Консиліум», яке запустило «Твоє місто», повідомила кандидатка медичних наук, співробітниця Інституту кардіології, клінічної та регенеративної медицини, керівниця напряму кардіології у медичній лабораторії «Діла» Наталія Тітова.
Атеросклероз, ішемічна хвороба серця, в тому числі інфаркт міокарда, – дуже поширені захворювання, вони складають фактично 43% усіх недуг.
Як уникнути захворювання
У межах профілактики серцево-судинних захворювань потрібно робити планові медичні огляди, дотримуватися здорового способу життя та займатися фізичною активністю, сказав завідувач відділення кардіології та реперфузійної терапії Лікарні святого Пантелеймона міста Львова Василь Процько.
«Людина має бути свідомою того, що раз на рік, як мінімум, треба піти до сімейного лікаря, поміряти тиск, пульс, записати кардіограму. Таким чином можна виявити та зменшити запущені форми ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності», – пояснив лікар.
За його словами, на здоров’я серця та судин впливає спосіб життя, тому варто відмовитись від куріння, і не тільки тютюну, але й електронних сигарет.
«Неприпустимо зловживати алкоголем, це також шкодить здоров’ю. Варто також подбати про фізичну культуру – і мова не про те, щоб йти у зал тягати залізо, це теж не комфортно для серцево-судинної системи. Має бути фізична культура, лікувальна фізкультура у тих пацієнтів, які вже мають серцево-судинні захворювання», – зазначив Василь Процько.
Які обстеження треба робити
За словами Наталії Тітової, скринінг серцево-судинної системи треба проводити фактично з дитячого віку. З 10 років треба вимірювати тиск дітям, з 9-11 років здійснювати ліпідний контроль, і так кожних п’ять років.
Також треба оцінювати ожиріння або надлишкову вагу тіла у дітей за статево-віковими графіками, проводити лабораторний контроль рівня глюкози крові, перевіряти гормони щитовидної залози ДТГ, дивитися печінкові ферменти, які характеризують роботу печінки (АЛТ). Це рекомендації Американської асоціації серця по скринінгу дітей.
У дорослому віці контроль треба робити з урахуванням індексу маси тіла, виявляти номінальне ожиріння з визначенням об’єму талії.
«Скринінг ліпідограми треба проводити у чоловіків після 40 років, у жінок – після 55 років, бо у жінок під час менопаузи загострюються серцево-судинні захворювання і ймовірність їх зростає. Жінкам контроль варто здійснювати кожні один-два роки. Після 65 років контроль повинен бути раз на рік незалежно від статі. Також ми повинні контролювати глікований гемоглобін таким пацієнтам раз на рік та визначати критерії крові», – підсумувала кандидатка медичних наук.
Коли варто звертатись до лікаря
Під час серцево-судинних захворювань може виникати біль у ділянці серця чи підвищення артеріального тиску. Ці болі провокуються фізичними навантаження, зменшуються при спокої, або при прийманні лікарських препаратів, зокрема валідолу, нітрогліцерину, корвалолу.
«До лікаря треба звертатися, коли у пацієнта виникають так звані червоні прапорці: біль у ділянці серця, який пов’язаний з фізичним навантаженням, або підвищення артеріального тиску. Ці болі провокуються фізичними навантаження, зменшуються при спокої, або при прийманні лікарських препаратів, зокрема валідолу, нітрогліцерину, корвалолу. Другий симптом – серцебиття і перебої в роботі серця. Вони можуть супроводжуватися запамороченнями. Третій симптом – задишка. При фізичному навантаженні вона трапляється частіше, але буває й у спокої. А якщо з’являються набряки на ногах, чи обличчі, руках, то треба теж звернутися за медичною допомогою чи зробити медичні скринінги для оцінки стану серцево-судинної системи», – зазначила Наталія Тітова.
Василь Процько додав, якщо зменшується толерантність до фізичних навантажень, то це сигналізує про захворювання серця. Наприклад, раніше проходили кілометр без жодних проблем, а зараз 500 метрів, є задишка і біль в грудній клітині. Це може бути сигнал про ішемічну хворобу серця, тобто задишка при фізичних навантажень або біль в грудній клітці стискаючого характеру, як правило, пекучий.
Якщо йдеться про гострі стани, інфаркт міокарда, то це біль стискаючого характеру або задишка. Якщо він не минає протягом 10-15 хвилин, необхідно викликати швидку допомогу. Тоді пацієнту зможуть зробити кардіограму і визначити, чи є інфаркт. У профільному центрі зможуть провести ангіографію, тобто перевірити прохідність судин серця.
«Так само й при інсульті – з ним можуть доставити у реперфузійний центр, де визначать, у якій судині головного мозку тромб, і зможуть його усунути у нашому територіальному медичному об’єднанні. Маємо п’ять сучасних ангіографів. Це ті апарати, які допомагають пацієнтам з інфарктом та інсультом 7 днів на тиждень, у нас бригади працюють постійно. Маємо достатньо фахових кваліфікованих медиків, які зокрема вчились за кордоном», – сказав лікар.
Підтримайте проект на Patreon
