Вівторок, 23 квітня

Як українці в Америці організовують для своїх дітей вивчення української онлайн

Українські родини, що живуть у США, погоджуються, що підтримувати на еміграції українську мову, культуру та традиції серед дітей дуже непросто, особливо якщо поруч немає великої української громади. Однак таку можливість відкриває онлайн-формат навчання, тож батьки почали започатковувати власні школи й заняття.

Джерело: Радіо Свобода.

Одна з таких онлайн-шкіл, де дітей за кордоном вчать учителі з України, – Bright Kids Ukrainian Online School. Її заснувала львів’янка Надія Журба. Родина понад три роки тому переїхала в місто Остін у Техасі. З часом батьки помітили, що дітям не вистачає спілкування рідною мовою, і так виникла ідея.

«Що довше ми тут є, то в дітей англійська більше переважає, – каже Надія. – Хоча ми вдома лише українською спілкуємось, постійно читаємо книги, щороку їздимо в Україну, але цього побутового рівня було недостатньо».

Надія викладала англійську в українській школі й також працювала в американській, тому намагається поєднати підходи до навчання з обох країн.

«За три місяці існування школи, – розповідає вона, – ми вже маємо 10 курсів, 14 вчителів. І дітей вже навчається 70-80».

Школа пропонує групові чи індивідуальні уроки для дітей від молодшого шкільного до підліткового віку й пропонує курси з української мови й культури, програмування, малювання і музики. Надія каже, що найпопулярніший курс – improv – тобто імпровізація.

Ростик Лоза, викладач із акторського мистецтва improv, пояснює: «Дитина має розуміти, що вона може. І насправді великий пласт наших занять та ігор орієнтовані на те, щоб дитина хвалила себе, не забувала, що вона може, навіть якісь дрібниці, але вона точно унікальна. Вони потрошки, потрошки відкривають свої інші сторони, і це просто нереальне задоволення отримуєш, коли бачиш, наскільки дитина різногранна».

Імпро – серед курсів, які вивчають 8-річна Марія й 5-річна Мія з родини інженерів із Житомира, що мешкають у Нью-Гемпширі. Їхні батьки, Анна Бистрова та Володимир Селюченко, пояснюють, що підтримання рідної мови відіграє для них дуже важливу роль: «Ми – українці, у нас українське коріння, і ми вважаємо, що мова – це те, що живить це коріння, це невід’ємна частина нас».

«Спочатку ми спробували взяти онлайн-курс для старшої доньки, але ми настільки були задоволені якістю уроків і результатами, що ми записали і другу доньку, – каже Анна. – І зараз ми беремо такі курси, як мистецтво, музика, шахи, програмування й театральне мистецтво».

Як бонус, каже родина, у дітей розширюється коло однолітків для спілкування українською.

Цим питанням перейнялась і Юлія Поррас із Херсонщини, що з родиною живе у Вірджинії і має сина-підлітка й 3-річну доньку. Тож вона заснувала свої онлайн-заняття «Наша мова» для дошкільнят у невеликих групах й планує також розширювати курси й вікові групи дітей.

«Чомусь я вважала, що якщо я розмовляю мовою, то вона її підхопить, тому коли у 2,5 роки моя мала почала говорити винятково англійською, ці перші слова, якісь її ігри, – вона все це почала робити англійською, і мені реально стало страшно», – розповідає Юлія.

Її концепт – заняття із раннього розвитку для малечі за методикою Монтесорі, Доман, сім’ї Нікітіних: «Це й логоритміка, й якісь елементарні математичні уявлення, кольори вивчаємо, форми, емоції. Наразі ми пропонуємо ще новий варіант занять – етновокал, це українська пісня».

Чоловік Юлії англомовний, тож вона розповідає, що підтримувати українську у двомовній родині дуже важко.

Із цим стикнулась і киянка Оксана Шевченко, яка живе 17 років у Каліфорнії. Завдяки Юлії вона знайшла учительку української для свого 5-річного сина Даніеля.

«У нас в сім’ї – чотири мови, тому дуже важко, українська, російська, болгарська, англійська», – каже Оксана.

Для свого сина вона обрала саме формат індивідуальних занять. «Мені здається, дуже добре, коли це один на один, тому що коли двоє-троє дітей, якщо вони однакові за темпераментом, це легко, але якщо один сидить щось пише чи дуже уважний, а другий – раз два і все, то це дуже важко. Наша вчителька Яна, коли займається, спочатку йому щось розказує, потім каже: давай потанцюємо, давай подивимось мультик про якісь літери».

Окрема перевага занять із вчителями з України – фінансова доступність для родин в Америці. Заняття у цих двох онлайн-школах коштують від 8 до 12 доларів. Для порівняння, одне заняття з музики в американській школі коштує в середньому від 20-30 доларів. Виграють і вчителі в Україні, й діти, кажуть засновниці шкіл.

«Що мене ще також надихає у цій справі – це те, що завдяки моїй такій діяльності на цей період часу в Україні одинока мама-вчителька має ще такий додатковий заробіток», – додає Юлія.

Надія також розповідає: «Наприклад, не в кожному місті можна знайти вчителя, який раніше вчив сестер Музичук. А тепер він є ветераном АТО і працює в нас. Це вчитель з шахів».

Батьки погоджуються, що онлайн-заняття мають свої недоліки, але часто це чи не єдиний спосіб підтримувати в дітей бажання говорити українською.

Володимир та Анна кажуть: «Ми, безумовно, будемо продовжувати. Нам дуже сподобалось, і діти адаптувались до онлайн-формату. Ми дуже чекаємо, коли діти повернуться до школи. Але онлайн-уроки – це буде доповнення їм до навчання, щоб дати той набір знань і навичок, які вони б хотіли знайти».

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.