п`ятниця, 14 червня

Чим відрізняються українські та німецькі підручники: показовий приклад з математикою

Інна Бондіна, яка працює у системі освіти та нині проживає у Німеччині, у фейсбук-групі Батьки SOS порівнює німецьку систему з українською. Особливу увагу вона приділяє навчальним матеріалам, які використовуються у молодшій школі, розповідаючи, як складений німецький підручник з математики.

Джерело: Texty

Ілюстрація з фейсбук сторінки Інни Бондіної
Ілюстрація з фейсбук сторінки Інни Бондіної

За словами Бондіної, програма німецького підручника-зошита на друкованій основі легша за програму українського. А подача матеріалу кардинально відрізняється.

“Моя дитина сама виконує всі завдання за німецьким підручником-зошитом. Коли ж діло доходить до виконання завдань в українській школі, то підключаюсь я, а зі мною і всі мені відомі ресурси з інтернету.

Чому? Бо я не знаходжу бодай якого роз’яснення того чи іншого математичного явища у наших підручниках. Формули — так, правила — так. А ось роз’яснення на прикладах — ні. І неважливо підручник якого автора, чи то Листопад, чи Заїка”, — розповідає освітянка.

Вона зазначає, що українські підручники з математики — це здебільшого просто збірники задач.

“Можливо, “задумка” така, що вчитель надає додаткову інформацію і всі роз’яснення на уроці. Але що ж робити, коли дитина на іншій формі навчання — сімейна чи екстернат? Тоді, на мій погляд, підручники з математики не виконують свою функцію, треба підключати інші ресурси, щоб пояснити дитині матеріал. Все це додатковий час, якого працюючим батькам просто бракує”, — пише Бондіна.

Однією з ключових рис, яку вона відзначає в підручниках з математики в Німеччині, є їхній практичний підхід до навчання. Вони ставлять більший акцент на застосування математичних концепцій у реальному житті, що робить процес навчання більш зрозумілим для дітей.

Вивчення теми “Вага” у класі проходить, наприклад, за допомогою вішалки та двох пакетиків, де дитина сама може перевірити, що важче, а що легше.

За словами Бондіної, у порівнянні з німецькими підручниками, українські математичні посібники для початкової школи часто перевантажені великою кількістю завдань. Це може створювати проблеми для дітей, оскільки не всі завдання враховують їхні інтелектуальні можливості та вікові особливості. Більшість завдань можуть бути складними або нецікавими для учнів, що може призвести до втрати зацікавленості в математиці та втрати мотивації до навчання.

“Одним з ключових аспектів успішного навчання є адаптація матеріалу до вікових та інтелектуальних можливостей учнів. Важливо, щоб завдання були належним чином підібрані та розроблені з урахуванням психологічних особливостей дітей. Це допоможе забезпечити ефективне навчання та позитивний досвід вивчення математики”, — пояснює освітянка.

Вона розповідає, що підручники в Німеччині мінімізують теоретичні викладки та правила, замість цього надаючи більше завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення. Зокрема, навчання таблиці множення не базується на механічному заучуванні, а здійснюється через розв’язування різноманітних практичних завдань та тренажерів.

Такий підхід сприяє глибшому засвоєнню математичних концепцій та розвитку у дітей навичок аналізу та розв’язання проблем. Він також допомагає забезпечити зв’язок між математичними знаннями та їхнім практичним застосуванням у реальному житті, що є важливим елементом формування компетентності у майбутніх дорослих.

Щодо подачі матеріалу, додає Бондіна, то на уроках математики у Німеччині діти працюють здебільшого самостійно чи у групах, вчитель виступає більше у ролі коуча, ментора.

“Тут існує індивідуальний підхід, а також матеріали відповідають рівню дитини. Якщо учень не встигає опанувати матеріал за основним підручником, він отримує так званий “Förderheft” — це підручник (зошит), в якому задана тема подається у спрощеному вигляді. І ніхто не буде тицяти в дитину і казати батькам, що “Ваша дитина не встигає за програмою”. Мати такий зошит — не вважається для дитини “клеймом двієчника”. Це нормальна практика”, — розповідає Бондіна.

Вона наголошує, що важливо враховувати досвід інших країн, зібрати найкраще для вдосконалення навчальних матеріалів в Україні. Особливо це стосується молодшої школи, бо саме там закладаються початки знань.

Насамкінець Інна Бондіна звертається до міністра освіти Оксена Лісового із закликом прислухатися до голосу більшості та впроваджувати зміни в українській системі освіти.

“Профільна освіта — це чудово. Але це як будувати будинок з “даху”, відкладаючи на потім “фундамент”. Фундамент — це початкова школа, яка потребує багато змін. І за такою голосною абревіатурою НУШ має стояти дійсно щось сучасне. А не старе, перероблене на сучасний лад. Ми ж на шляху до ЄС, чи не так?

Так чому б не уніфікувати українську навчальну програму (зараз кажу суто про математику) із програмою іншої країни ЄС, наприклад, Німеччини? Наші діти за один рік мають проходити програму, яку німецькі діти проходять за два роки. Від цього недолугість і перевантаження підручника з математики зайвою інформацією”, — відзначає Бондіна.

Отож, адаптація підручника для молодшої школи до потреб сучасних дітей — має стати першою сходинкою на шляху до великих реформ, підсумовує освітянка.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.