“Європравки”: конституцію України змінять заради курсу на ЄС і НАТО

202
верховна рада

Правки до Конституції запропонують у вересні. Експерти вважають, що шанс нате, що депутати приймуть їх приймуть, є.

Вихід на роботу після канікул може початися у народних депутатів з змін до Конституції. Президент Петро Порошенко на параді на честь Дня Незалежності повернувся до теми приєднання України до НАТО і ЄС.

“Сегодня” з’ясувала, навіщо це питання потрібно закріплювати в Основному законі і чому швидко це зробити не вийде.

Європравки

Вперше про закріплення європейської та північноатлантичної інтеграції в КонституціїПорошенко заговорив на своїй прес-конференції на початку 2018 го.

“Це може стати імперативом для всіх політичних сил на роки вперед”, -підкреслив він тоді.

До питання президент повернувся під час святкування Дня Конституції, 28 червня,пообіцявши, що найближчим часом подасть проект змін до Конституції, який “на якір”курс на НАТО і ЄС. Вже на параді, присвяченому 27-й річниці української незалежності, гарант розкрив деталі цього процесу:

“Юристи знайшли формулу, як це зробити оптимально і швидко. До відкриття осінньої сесії, яка запланована на 4 вересня, буде зареєстрований законопроект. Державний компас впевнено показує на Захід. Його стрілка жодного разу не здригнулася. І не здригнеться, поки цей компас в моїх руках”.

Нагадаємо, влітку минулого року парламент законодавчо закріпив наміри нашої країни вступити в ЄС і НАТО. Цього року Північноатлантичний альянс зробив крок на зустріч,визнавши за нами статус країни-аспіранта (кандидата на членство в організації).

Страховка від реваншу

У парламенті говорять, що закріплення цих питань в Конституції дозволить уникнути реваншу проросійських сил після виборів 2019 року.

“Одна з перших заяв після обрання проросійського президента Молдови (Ігоря Додона. – Авт.) була про намір згорнути співпрацю з НАТО. Зараз Кишинів залишається проєвропейським тільки завдяки уряду цієї країни. У нас перед очима яскравий приклад і можливість попередити подібний сценарій, який готують в Кремлі для України.

Ми не можемо допустити повторення подій 2008 року, коли керівництво України відмовилося від плану дій щодо членства в НАТО”, – говорить глава постійної делегації ВР у Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фриз.

З нею згоден глава Конституційного суду України Станіслав Шевчук, за словами якого”це буде додатковим нагадуванням нардепам наступних скликань про те, кудиповинна рухатися Україна”.

Аргументи для всіх

Політолог Володимир Фесенко вважає, що зміни до Конституції можуть статипотужним аргументом у переговорах.

“Підтримай дві третини ВР проект – і це буде сильний політичний сигнал длякерівництва НАТО і ЄС. Але якщо за нього не проголосують, цеперетвориться в довід для противників членства України в організаціях. Їмбудуть користуватися всередині країни і за її межами. Дуже важливодомогтися консенсусу від більшості членів парламенту”, – говорить експерт.

На думку Фесенка, щоб законопроект знайшов підтримку в сесійній залі, потрібноактивна і філігранна робота:

“Встигнути зможуть навіть до президентських виборів. Якщо в першомучитанні буде голосування до кінця року або навіть на початку січня, то в другому читанні проект може бути проголосований в березні, ще до першоготуру президентських виборів”.

Але експерт з конституційного права Марина Ставнійчук вважає, що скористатися”оптимальною та швидкою” формулою в цьому випадку буде вкрай складно.

“Йдеться про міжнародно-правовий статус нашої держави. Значить, зміниповинні бути внесені до першого розділу Конституції, – пояснює вона. – Але узмін в цій частині ще більш складна процедура. Не просто розгляд протягомдвох парламентських сесій з експертизою Конституційного суду. Ці змінивимагають проведення всеукраїнського референдуму”.

Правда, сьогодні в Україні відсутній діючий закон про референдум і провестивсеукраїнський плебісцит без нього неможливо.

Вступ в ЄС підтримують все менше українців

За останніми соціологічними дослідженнями групи “Рейтинг”, приєднання доЄвросоюзу сьогодні підтримує 51% українців. Це абсолютний мінімум за останнічотири роки. Для прикладу, в квітні 2014 го євроінтеграцію беззастережно підтримувала 54%, а в квітні цього року – 53%. Традиційно вступ в ЄС більшепідтримують на заході нашої країни (76%), а найменше – на сході (29%).

Що стосується приєднання до Північноатлантичного альянсу, то зараз цей курспідтримує 44% опитаних. В цілому для останніх трьох років це стабільний результат,однак якщо порівнювати з 2014-м, то можна говорити про стабільне зростання – тодівступ до НАТО підтримували тільки 38%.

Максимальний же результат соціологизафіксували в листопаді 2014 го – 51%. А ось в розрізі регіонів соціологія в точностіповторює цифри по ЄС.

Стежте за нами!