Користувачі соцмереж обурилися таким відвертим паплюженням пам’яті глави ОУН
У Запоріжжі невідомі вивісили на рекламному былборді привітання зі 111-річчям Павла Судоплатова – керівника радянської зовнішньої розвідки, що вбив голову ОУН Євгена Коновальця в 1938 році. Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook волонтер Олександр Лебідь.
Рекламний щит з’явився на виїзді з Хортицького району Запоріжжя.
“Запорізька обласна рада, а скажіть, борд з мордою агента КДБ Судоплатова, який вбив лідера ОУН Коновальця і написом “Борьба продолжается” – це нормально?” – обурився Лебідь.
В місцевому відділі СБУ прокоментували цей обурливий інцидент, передає radiosvoboda.org.
“Встановлюються правові підстави розміщення, встановлюємо, хто замовник, чий біг-борд. Перевірка проводиться. На її підставі будуть вжиті відповідні заходи”, – повідомив речник управління СБУ в Запорізькій області Сергій Левченко.
Користувачі соцмереж обурилися таким відвертим паплюженням пам’яті українського героя Коновальця.
Як передає “Історична правда”, Павло Судоплатов (1907–1996) був одним із керівників зовнішньої розвідки в органах ОГПУ–НКВД–НКГБ–МГБ СРСР. В органах держбепеки УСРР – з 1925 року. З жовтні 1933 року – співробітник Іноземного відділу (ІНО) ОГПУ СРСР, де спеціалізувався на боротьбі проти українських націоналістів.
25 травня 1938 року за особистим наказом Сталіна Судоплатов вбив керівника ОУН Євгена Коновальця. Також керував організацією вбивства Лева Троцького в серпні 1940 року.
У роки Другої світової війни – начальник 2-го відділу (згодом – 4-го управління) НКВД, яке спеціалізувалося на зафронтовій диверсійній роботі. Після війни очолював структури, які займалися диверсійною боротьбою проти країн НАТО.
У 1958–1968 роках відбував ув’язнення як соратник розстріляного міністра внутрішніх справ Лаврентія Берії. 1992 року Головна військова прокуратура реабілітувала Судоплатова.
Євген Коновалець – був одним із організаторів створення легіону УСС у складі Австро-Угорської армії під час Першої світової війни.
У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Романом Дашкевичем та іншими членами ГБК сформували Галицько-буковинський курінь січових стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР.
У січні 1918 р. після проведення реорганізації Коновальця обрано командиром Куреня Січових Стрільців. Коновалець відіграв важливу роль у національно-визвольних змаганнях 1917-1920-х років.
Зліва праворуч. Стоять: Євген Коновалець, невідома, Зенон Кузеля, Ольга Кузеля, Ольга Коновалець, Омелян Сеник, Ріко Ярий, Степан Федак-молодший (виконавець замаху на Ю. Пілсудського у 1921 р.). Сидять: невідома, Юліан Головінський, Ольга Яра. Берлін 1927 р.
У серпні 1920 р. за безпосередньої участі Коновальця створено Українську Військову Організацію (УВО).
20 липня 1921 р. Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО.
Із грудня 1922-го року був змушений мешкати в еміграції у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії.
У 1929 році Коновалець створює нову організацію ОУН, шляхом злиття кількох старих, в тому числі і УВО.
23 травня 1938 був убитий Павлом Судоплатовим, співробітником НКВС-НКДБ СРСР (до 1934 р – ОГПУ), який вийшов на Коновальця через “антирадянське підпілля на Україні”. Судоплатов передав у Роттердамі в кафе готеля “Атланта” вибухівку, замасковану під коробку цукерок з українським орнаментом, як подарунок “від друзів”. Після того, як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула. Похований Коновалець на кладовищі Кросвейк в Роттердамі.
