Вчені дізналися таємницю створення картини “Мона Лізи” Леонардо да Вінчі.
Вони дослідили хімічну структуру завдяки використанню рентгенівських променів. Результати експерименту мистецтвознавців із Франції та Британії опубліковано в Journal of the American Chemical Society, пише AP — повідмляє УП.Життя.
Вчені зазначають, що митець та дослідник Леонардо да Вінчі під час створення картини “перебував у особливо експериментальному настрої”.
У цього полотна рецепт олійної фарби, яку використали як базовий шар, відрізняється за хімічним складом від інших картин.
 |
| Фото: bloodua/Depositphotos |
“Леонардо був людиною, яка любила експериментувати, і кожна з його картин абсолютно різна технічно. У цьому випадку цікаво побачити, що справді існує певна техніка для основного шару “Мони Лізи”, – зазначив провідний автор дослідження та хімік провідного дослідницького органу Франції Віктор Гонсалес.
Науковці у першому шарі фарби знайшли хімічну сполуку плюмбонакрит. Це відкриття вперше підтвердило гіпотез істориків, що да Вінчі використовував порошок оксиду свинцю для згущення та висушування фарби портрета Мона Лізи.
Фрагмент фарби з базового шару, який взяли на аналіз з верхнього правого краю картини, був ледь помітний неозброєним оком. Його розміри не більше людської волосини.
За допомогою рентгенівського випромінювання в синхротроні – спеціальному прискорювачі часток до швидкості, наближеної до швидкості світла – науковці роздивились атомну структуру речовини. На основі цього вони визначили хімічний склад матеріалу.
“Плумбонакріт — це справді відбиток його рецепту. Це перший раз, коли ми можемо це підтвердити хімічним шляхом“, — сказав дослідник Гонсалес.
Вважається, що Леонардо розчиняв порошок оксиду свинцю, який має помаранчевий колір, у лляній або горіховій олії. Потім нагрівав суміш, щоб отримати густішу та швидше висихаючу пасту.
Однак, таємниць картини “Мона Лізи” ще більш ніж достатньо.
“Безумовно, є ще багато речей, які варто відкрити. Ми ледь дряпаємо поверхню. Те, що ми говоримо, — це лише трохи більше знань”, – сказав дослідник Гонсалес.
Науковці зазначають, що також знаходили плюмбонакрит у роботах Рембрандта, який вторив у XVII столітті. Тому ймовірно рецепти фарб передавалися століттями від митців.
