Ця колекція найвидатніших поцілунків в мистецтві – не лише задоволення для очей, але й справжній екскурс в історію культури, естетичних поглядів та моралі суспільства.
Джерело: ВВС.
Коханці Айн Сакхрі (10 000 до н.е.)
Скульптура, яку знайшли в печері поблизу Віфлеєма і яка зараз розташована в колекції Британського музею, походить з часів зародження землеробства. Це найстаріше відоме зображення еротичної сцени.
Хоча в пари немає облич і хоча їхню стать не можливо визначити, очевидно, що вони цілуються.
Ці двоє закоханих, висічені з цільного каменю, злилися у поцілунку на тисячоліття.
Антична червонофігурна ваза (приблизно 480 року до н.е.)
На давньогрецькому вазописі поцілунки можна побачити часто, тільки не поцілунок між чоловіком та жінкою. У той час як публічні прояви гетеросексуальної любові вважалися неетичними, кохання між дорослим чоловіком та юнаком – як видно на цій добре збереженій керамічній вазі з Лувру – було цілком прийнятним і навіть моральним.
Це не поцілунок двох рівноправних коханців. Бородатий літній чоловік здіймається над своїм коханцем. Він притягує його до себе, схопивши за волосся.
Геркулес і Омфала (1735)
На полотнах доби Відродження поцілунки зустрічаються напрочуд рідко. Ви швидше побачите поцілунок Юди, ніж двох коханців, які злилися в екстазі. Але на початку XVIII століття художній стиль рококо зробив еротичну любов поширеною темою для митців.
На цій картині видатний французький художник Франсуа Буше зобразив грецького героя Геракла в ліжку з Омфалою, королевою Лідії, в якої він був у полоні впродовж року.
Амур і Психея (1787-1793)
Венеціанський митець Антоніо Канова був, на думку багатьох критиків, найвидатнішим скульптором доби неокласицизму в Європі. Його мармурові скульптури свідчать про неперевершений дар, який дозволяв йому перетворити холодний камінь на тіла з плоті та крові.
Сюжет цього шедевра походить з давньогрецької міфології, а сама сцена – з п’єси Апулея “Метаморфози”. Бог Амур пробуджує Психею поцілунком. Він з’являвся до дівчини кожної ночі таємно від богині Афродіти, яка заздрила її красі.
Композиція демонструє типову для Канови елегантність і вишуканість – навмисне наслідування грецького та римського мистецтва Античності.
Гравюра з “Поеми подушки” (1788)
Еротика була основною темою японської гравюри доби Едо і творчості художника Утамаро Китаґави, одного з найвидатніших майстрів жанру укійо-е. Це одна з найбільш цнотливих гравюр його еротичного шедевра – ілюстрацій до “Поеми подушки”, циклу з дванадцяти друкованих видань надзвичайно відвертої сексуальної тематики.
Західні художники-імпресіоністи, зокрема, Едуар Мане і Анрі Тулуз-Лотрек, зверталися до японської гравюри, шукаючи натхнення для своїх відвертих зображень коханців і куртизанок.
Поцілунок (1882-1889)
Це одне з найбільш знакових зображень романтичного кохання в західному мистецтві. Чоловік і жінка в обіймах один одного, вирізані з цілісного шматка мармуру, застиглі у вічному поцілунку. Детальна інформація трохи менш романтична. Заміжня Франческа да Ріміні та її коханець приречені горіти у пеклі цілу вічність, як описує Данте в своєму “Аду”.
Французький скульптор – засновник імпресіонізму в скульптурі – Огюст Роден спочатку планував зробити “Поцілунок” частиною своєї масивної композиції “Ворота пекла”. Проте скульптура стала такою популярною, що він зрештою почав виставляти її окремо.
Пігмаліон і Галатея (приблизно 1890 р.)
Французький живописець Жан-Леон Жером здобув популярність зображеннями арабського Сходу – гаремів та заклинателів змій. Проте він також відомий численними картинами і скульптурами на тему міфу про Пігмаліона – скульптора, який відчайдушно закохався у свій власний твір.
Легенда про Пігмаліона, яку спочатку прославив Овідій, а пізніше Джордж Бернард Шоу, має щасливий кінець – боги на прохання закоханого скульптора вдихають життя в його творіння. Тим не менш, міф має і глибше значення. Це алегорія художньої творчості, а також нечіткої і часом небезпечної межі між реальністю і ідеалом.
Поцілунок (1908-1909)
Останнім часом творчість Густава Клімта зазнала нечуваного відродження популярності у масовій культурі. Втім, його надзвичайно мальовничим, декоративним полотнам ніколи не бракувало прихильників. Вони завжди притягували натовп туристів, як і ця картина, яка зберігається у віденському Палаці Бельведер.
Як й інші твори Клімта так званого “золотого періоду”, “Поцілунок” вирізняється тонким і ретельним орнаментом, який так щільно переплітається, що, здається, два тіла зливаються в одне.
Коханці (1928)
.jpg!Large.jpg)
Саван на головах персонажів зустрічається на картинах художника-сюрреаліста Рене Магрітта доволі часто. Можливо це пов’язано з його особистою історією. Коли художник був підлітком, його мати втонула, і коли її знайшли, її обличчя вкривала нічна сорочка.
Чи символізує ця картина справжнє кохання, нещасне кохання або те, що кохання неможливо пізнати? Магрітт не дає відповіді. До кінця своєї кар’єри художник наполягав, що його сюрреалістичні композиції не мають чіткого сенсу.
ЛіТер II (2012)
Одна з найвидатніших сучасних фотографів Південної Африки та активістка за права меншин – Занеле Мухолі – документує життя африканських лесбійок. Мета її творчості – протест проти гомофобії та насильства. Фотограф також намагається привернути увагу до соціальної групи, яка зазвичай не має права голосу у консервативному суспільстві ПАР.
У 2012 році її квартиру в Кейптауні пограбували, а світлини зруйнували. Цей знімок пережив вандалізм. Він став символом стійкості справжнього кохання, якому нестрашні забобони і ненависть.
