Минуло багато років, а ми до цього часу пам’ятаємо аромат і смак м’якого жувального кубика. Але наклейка була навіть важливіша жуйки, адже в ній автор ділилася з нами своїми думками про те, що ж таке справжнє кохання. Мало хто знає, що всі зворушливі слова були адресовані чоловікові художниці. Ніжна і трагічна історія кохання, вірності і втрати.
Комікси Love Is … створені новозеландською художницею-мультиплікатором Кім Касалі. Коли Кім було 19 років, вона відправилась подорожувати світом, а через шість років оселилася в Каліфорнії, де познайомилася з італійцем Роберто Касалі.
Вона малювала йому на серветках короткі сценки з участю пузатої оголеної дівчинки і такого ж хлопчика. «Я робила маленькі замальовки, щоб висловити, що я відчуваю … Це було все одно що вести щоденник моїх емоцій, де описано, як розвивалися мої почуття. Спочатку я намалювала крапельку, яка стала дівчинкою, це повинна була бути я. Вона відчувала всі ці фантастичні відчуття. Потім я намалювала іншу крапельку – хлопчика, який був причиною цих почуттів ».
Кім і Роберто одружилися у тій же церкві у Новій Зеландії, в якій одружилися батьки Кім. На дівчині були корона з маргариток і вуаль — таку ж потім вона намалювала своїй героїні. Вона згадувала: «Мій батько помер, коли я була молодою, так що коли Роберто попросив мене вийти за нього заміж, я погодилася, але сказала: „Що б ти не робив, не помри на мені“. Він засміявся і пообіцяв, що спробує».
Роберто вирішив продюсувати вихід коміксів, і так «Love is» побачила світ 5 січня 1970 року. У коміксі 1974 року хлопчик називає дівчинку Кім, а ще раніше, в коміксі 1971 року, дівчинка малює на піску літеру Р — першу букву імені Роберто.
Кім ніколи не вважала себе справжньою художницею. В одному з інтерв’ю 1981 року Кім сказала: «Якби у мене був вибір, то я стала б автором романтичних пісень. Пісні про кохання глибоко мене зачіпають… Але я не вмію гарно писати, тому мені довелося вибрати інший спосіб виразити свої почуття».
Комікси швидко набирали популярність: їх тепер друкували не тільки в журналі. Вони з’являлися на футболках, календарях, плакатах, чашках і на інших речах.
Персонажі саги «Love is…» проходять різні стадії відносин — від знайомства до подружньої пари та смерті одного з героїв.
У героїв коміксів, як і у справжніх Роберто і Кім, були діти. Правда, намальовані діти були хлопчик і дівчинка, а в житті в 1971 році Кім народила синів Стефано і Даріо, коли сім’я перебралася до Англії. Популярність картинок «Love is…» продовжувала зростати, і Роберто став керуючим справами Кім. Для цього було створено корпорацію Minikim. Тварини в коміксах теж є! Іноді на малюнках з’являється собака по імені Самсон,а інший раз ми бачимо могилку з ім’ям Фідо на ній — судячи з усього, це перший пес пари. У коміксах 2005 року у пари є два коти, а в 2009 році дівчинка плаче над загиблим котиком.
На жаль, щастя тривало недовго. У 1975 році Роберто діагностували невиліковну стадію раку. Кім перестала працювати над коміксами, щоб проводити більше часу з коханим. Але зовсім покидати комікси Кім не планувала: вона попросила англійського аніматора Білла Еспрі малювати комікси за неї, підписуючи її нікнеймом. Саме з-під пензля Білла стали виходити перші кольорові комікси з одягненими персонажами «Love is…», які перейняли художники Росії, Туреччини та України.
«Наступний рік я провела у пошуках ліків, намагаючись тримати його подалі від поганих новин», — згадує Кім.
Роберто прооперували в 1975 році. «Ми говорили про подарунки на Різдво, і я сказала Роберто, що не хочу кільце з діамантом, я хочу ще дитину». Тоді подружжя вирішило зберегти сперму Роберто на той випадок, якщо Кім не вдасться завагітніти до його смерті.
Роберто Касалі помер у віці 31 року, в 1976 році, і в коміксах залишилися тільки дівчинка Кім і надгробний камінь.
Чудова дитина
Через 16 місяців після смерті Роберто Кім народила дитину від нього, використовуючи заморожену сперму чоловіка. Хоча вдова отримала безліч листів підтримки, в релігійній пресі підкреслювали, що вона пішла проти «релігійної моралі».
«Роберто і я дуже хотіли подарувати нашим двом синам братика або сестричку. Тепер, завдяки турботі і терпінню лікарів, це стало можливо: я отримала ще одне нагадування про мого чудового чоловіка». Британські газети нарекли дитину «чудесним немовлям». На листівці Love is… дівчинка штовхає коляску, а підпис говорить: «Раді представити Міло Роберто. Батьки: Кім і Роберто (посмертно, за допомогою штучного запліднення)».
У відповідь на критику Кім писала: «Міло тут завдяки любові матері і батька. Якщо хтось засуджує подібне, це значить, світ втратив почуття. Ми намагалися завести дитину за допомогою штучного запліднення до смерті Роберто. Якщо б мій чоловік був живий, Міло був би зачата у шлюбі. Що змінює смерть Роберто?»
На жаль, Кім теж було відведено небагато часу. Вона померла у віці 55 років від раку кісток і печінки у себе вдома в Сурреї, в Англії. Її старший син Стефано продовжив сімейний бізнес. І тепер Білл малює історії «Love is…» під підписом Кім (за умовами договору), незважаючи на те, що Кім вже немає в живих.
Джерело: Очманіти.
Підтримайте проект на Patreon
