Королева Єлизавета II пішла з життя 8 вересня 2022 року. Протягом 70 років вона була уособленням традицій, королівської влади, навіть консерватизму. Але якщо дізнатися про неї більше, здається, що саме ця абсолютно нетипова аристократка вигадала принцип lifelong learning. Мало хто може похизуватися тим, що й після 90 років міг опановувати нові знання та навички. А Її Величність могла. Ми зібрали 15 несподіваних фактів про королеву Єлизавету II.
Джерело: Освіторія.
1. Маленька Лілібет обожнювала… поратися по господарству
Лілібет, як звали королеву у дитинстві, зовсім не нагадувала казкову принцесу, яка прикрашається перед дзеркалом. Дівчинка найбільше любила робити щось практичне: готувати, прибирати, лагодити меблі, їздити на авто. Як таке могли дозволити принцесі? Так, йдеться про гру у «доньки-матусі» в іграшковому будиночку, яку дитина обожнювала років до 7-8. Але ж вона була напрочуд реалістична і з королівським розмахом, за даними преси! У Лілібет у парку був двоповерховий будиночок, 5 м висотою та майже 20 м довжиною, із солом’яним дахом. Таку іграшку, в якій змогли б жити дорослі, їй подарували на шостий день народження. У будиночку була проведена електроенергія, водопровід. У 1932 це було розкішшю навіть для реальних квартир багатьох людей. Кухня — копія реальної, з усілякими побутовими приладами, які дитина намагалася опанувати. На подив няньок, її не стільки цікавила симуляція дорослого життя, скільки можливість відремонтувати щось. Надалі це далося в знаки, коли королева вивчилася на… механіка. Машина була точною копією «Кадилаку», на якій можна було майже по-справжньому їздити. Авто теж стали пристрастю: лише в 92 роки королеву вдалося вмовити з питань безпеки через поважний вік перестати особисто кермувати автівкою.
А ще маленька майбутня королева гралася у Гайд-парку з дітьми звичайних жителів Лондона. Няні не бачили в цьому нічого поганого.
2. Була гайдом та вчилася виживати у дикій природі
Освіту принцеса отримала домашню, з гувернантками та домашніми вчителями, про що «Освіторія» вже розповідала. Але й вдома гувернантка Меріон Кроуфорд вирішила долучити дитину до скаутського руху, а точніше до його аналога — Асоціації гайдів. Групу утворили не лише з дітей з королівської родини, а й з дітей персоналу Палацу. Принцеса опановувала плавання, навички виживання у дикій природі, орієнтації на місцевості, мистецтво слідопитів. Вона складала усі нормативи — без попусків, досить успішно.
3. Її звали «королевою зграї»
Коли Лілібет й гадки не мала, що стане королевою (адже її черга могла й не настати, якби дядько не зрікся трону), її вже звали «королевою зграї» за любов до братів наших менших. Єлизавета II усе життя обожнювала собак — і геть не так, як світські дами, яким важливо, щоб цуценя пасувало до сукні. Мала Лілібет намагалася дресувати коргі, носила їх на руках та бавилася з ними, як видно на фото. Спочатку йшлося про собак батька та інших рідних. Перше власне цуценя на кличку С’юзан принцеса отримала лише на 18-річчя. У житті Єлизавети II було 30 собак, яких вона звала членами королівської родини. І навіть у похилому віці вона особисто займалася вихованням цуценят, контролювала, як кухарі готують їм харчі, вигулювала, возила з собою у подорожі.
4. Зачитувалася «Островом скарбів» та «Шерлоком Холмсом»
Хоча королева жалкувала, що не отримала систематичної освіти, у двох напрямках вона б могла стати науковцем, за свідченням тих, хто знав її у молодості. Історія щиро цікавила дівчину. Вона, як пишуть, не лише запам’ятовувала, але й вміла аналізувати історичні події, порівнювати з сучасністю. А ще її вважали природженим лінгвістом, бо мови давалися легко. І у віці за 90 королева цитувала давніх греків та римлян, знала напам’ять французькі вірші, не лише добре розмовляла французькою та німецькою, але й читала в оригіналі Мольєра, Корнеля, Доде. Підлітком Лілібет цікавилася пригодницькою та детективною літературою: Робером Стівенсоном, Конан Дойлем. Але й романтичну Джейн Остін поважала.
5. Дитиною вважала порядок запорукою безпеки
Гувернантка Лілібет, Меріон Кроуфорд, згадувала у своїй скандально відомій книзі «Маленькі принцеси», що дівчинка розкладала олівці у рівні лінії, з рівними проміжками. Вона була здатна встати вночі, щоб перевірити, чи у порядку її одяг та взуття. За обідом дитина переставляла посуд за розміром. Гувернантка, яка мала психологічну освіту, вирішила, що у Лілібет обсесивно-компульсивний розлад (тобто невроз, при якому заспокоює контроль або ілюзія контролю). Юна принцеса чудово усвідомлювала свої почуття, адже казала, що робить це, щоб почуватися у безпеці.
У дорослому віці це обернулося пунктуальністю, схильністю ретельно дотримуватися розкладу. А вже у поважних літах — звичкою носити з собою геть всюди сумочку, без якої вона, за її зізнанням, почувалася безпорадною. Але там були не жіночі дрібнички, а окуляри для читання, кросворди та авторучки, щоб ніколи не нудьгувати, смаколики для собак і навіть… складаний ніж. А найцікавішим був спосіб, яким королева прилаштовувала сумку будь-де: у ній був ще й гачок на присосках, на який її можна було повісити. Ідея, що нагадує скаутські способи розташування на природі!
6. Закохалася у віці Джульєтти та пішла проти волі батьків
У 13 років майбутня королева зустріла чарівного блондина у формі — 18-річного курсанта воєнно-морського коледжу. І почала здогадуватися, що хоче заміж лише за нього. Спочатку зав’язалося дружнє листування, але коли воно набуло романтичного тону, батьки заборонили. Про шлюб принцесі було рано думати, обранця вважали грубим та невихованим, зі збіднілого роду, хоча й з грецької королівської династії. Та й обирати пару принцеси мають за державними інтересами, а не за покликом серця.
Та дівчина таємно продовжила писати листи, які передавали довірені особи. Пара обмінялася фото. На пропозицію руки й серця вже повнолітня Лілібет погодилася. А згодом і батько дав офіційний дозвіл на заручини, та шлюб відкладали, доки принцесі не виповнився 21 рік. Із принцом Філіппом вони так і прожили разом у шлюбі 70 років!
7. У 14 років підтримувала малих біженців по радіо
Уперше звернулася з промовою юна Лілібет у дитячій передачі «Дитяча година», після початку Другої Світової війни. Вона поділилася вірою в перемогу, підтримувала біженців із Великої Британії, які сумували за домівкою у різних частинах світу.
Українські діти нині теж по-особливому можуть сприйняти ці слова: «Коли прийде мир, пам’ятайте, саме нам, сучасним дітям, доведеться зробити завтрашній світ кращим та щасливішим».
Хоча принцес та їхню матір збиралися евакуювати до Канади через ризик бомбардувань, родина не погодилася залишити чоловіка і тата.
8. Грала на сцені східну принцесу з «Алладіна»
Домашні вистави як щось нове теж захопили Лілібет у підлітковому віці. На сцені королівського палацу на свята вона грала у маленьких виставах та пантомімах. Наприклад, принцеса грала… принцесу зі східної казки «Алладін», як пише The Daily Mail. Кажуть, майбутня королева запально танцювала.
9. Коли була рейнджером, опанувала електромонтаж
У воєнні роки Лілібет якраз стала рейнджером — так звуть старших гайдів. Програму адаптували до воєнної підготовки: принцесу навчали домедичної допомоги, мінної безпеки, різних видів цивільної оборони. Але особливо вправною дівчина була з електрикою, навіть опанувала електромонтаж.
10. Стала єдиною у світі принцесою-автомеханіком
Під час війни принцеса хотіла якось допомогти наблизити перемогу. Батьки забороняли записуватися до армії, адже це було всупереч усім традиціям. Але дівчина вміла наполягати на своєму. У Допоміжній територіальній службі вона опанувала освіту автомеханіка. У 19 років вона залюбки працювала: лагодила швидкі та воєнні машини. Паралельно дівчина виконувала роботу державного радника при батькові-королі. Зазвичай цю посаду займали особи не менше 21 року, але вирішили, що дівчина енергійна та доросла не по роках.
11. Їздила верхи на конях та слонах
Про любов до верхової їзди Єлизавети II чимало відомо. Навіть у віці за 90 років вона каталася на поні. А у молодості під час поїздки до Непалу каталась верхи на слонах. До слова, вона встановила рекорд серед британських монархів по мандрах: відвідала понад 120 країн на шести континентах.
12. Сама купала своїх дітей
Хоча королівські справи забирали купу часу, Єлизавета II не вважала, що дітей слід тримати на відстані. Є спогади про те, як регулярно у вихідні вона сама займалася синами й донькою. Не просто спілкувалася — купала малят, читала казки та вкладала спати.
13. У 85 років зіграла у відео з Джеймсом Бондом
Коли королеві прислали запит на використання її образу у відеоролику з Джеймсом Бондом, вона згадала любов до детективів та запропонувала свою кандидатуру на… роль себе. Новий досвід понад усе! У сцені Джеймс Бонд вітався з нею і сідав до вертольота. Єлизавета II ще й отримала репліки, з чим добре впоралася у 85 років.
14. У 93 роки навчилася використовувати Zoom
Нові технології та королева Великої Британії завжди були поруч. Вона була першим монархом, чию коронацію у 1953 році демонстрували по телебаченню. Ще у 1976 році вона надіслала перший емейл. У королеви були власний комп’ютер та ноутбук, опанувати які допомагали її дорослі діти. У віці 87 років вона надіслала свій перший твіт, у 92 роки власноруч зробила пост в Instagram. А у 93 роки навчилася користуватися zoom, щоб спілкуватися з родиною під час ізоляції через пандемію COVID-19.
15. У жалобні дні у Великій Британії проведуть уроки про королеву
Освітяни Великої Британії, вшановуючи пам’ять королеви, підкреслили, що вона була взірцем непохитного почуття обов’язку та гідності для школярів та молоді. Понад 35 років вона матеріально опікувалася Асоціацією університетів Співдружності націй. Вона ввела магістерські стипендії для талановитої молоді з країн з низьким рівнем доходу. У Канаді та інших країнах надавала грошові допомоги для молодих учених. Підтримувала понад 600 благодійних організацій по всьому світу.
У школах країни проводять тематичні уроки про королеву під час оголошеної нині 10-денної жалоби. Плани уроків розміщують у центральних виданнях. А ще вчителів готують до того, що смерть королеви може вплинути на учнів початкової школи значно більше, ніж можуть подумати дорослі. Хтось потребує висловити емоції, хтось — обіймів чи розмов. Адже Єлизаветі II вдалося так прожити життя, що найменші діти країни можуть її сприймати кимось рідним, немов далеким членом родини.
