Яка доля очікує на Крим і чому півострів – це ключ до завершення війни

85% українців підтримують припинення війни через повернення Україною своїх земель, захоплених рф з 2014 року.

Про це пише The Guardian — інформує Дивись.Інфо.

Небезпечні заяви від союзників      

Незважаючи на малопомітне втручання, колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, якого вважають заклятим союзником Володимира Зеленського, зробив разючу заяву: якщо російські війська повернуться на землі, які вони окупували в Україні до вторгнення 24 лютого, це стане основою для відновлення переговорів між Україною і росією.

У заяві йдеться, що Україні доведеться визнати, що виведення російських військ з Криму не буде передумовою для початку переговорів.

Запропонувавши це у статті минулого тижня в Wall Street Journal, Джонсон зробив визнання, зроблене приватно багатьма дипломатами, що військове повернення Кримського півострова, який був анексований росією 2014 року, – повний український контроль пов’язаний з ризиком.

Генрі Кіссінджер, досвідчений дипломат, зробив подібну пропозицію, стверджуючи, що від росії слід лише вимагати відторгнення території, здобутої з лютого цього року. Земля, окупована майже десять років тому, включаючи Крим, «може стати предметом переговорів після припинення вогню». Якщо під час цих переговорів не вдасться врегулювати питання територій, які викликають розбіжності, «можуть бути застосовані міжнародні референдуми щодо самовизначення».

Історично та етнічно Крим відрізняється від решти України, йдеться в аргументі. Крім того, 30 тисяч російських військовослужбовців окопалися з незначним доступом українських десантних засобів. Збереження Криму в тій чи іншій формі настільки є цінним для путіна, що якщо він відчує, що це вислизає з його рук, він може вжити заходів у відповідь на свою погрозу розгорнути тактичну ядерну зброю, ескалацію, яка лякає і стримує Вашингтон і Європу.

Бездіяльність на окупацію Криму стала сигналом

Публічно Україна виступає проти припинення вогню, коли путін залишає за собою будь-які території, анексовані з 2014 року. Зеленський неодноразово казав, наприклад, на Форумі нової економіки Bloomberg у Сінгапурі: «Просте припинення вогню не допоможе. Якщо ми не звільнимо всю нашу територію, ми не досягнемо миру».

Зеленський також дипломатично інвестував у створення Кримської платформи, координаційного органу для тиску на світ, щоб не допустити незаконної окупації Криму. На серпневому засіданні Платформи президент Польщі Анджей Дуда заявив: «Крим є і був такою ж частиною України, як Гданськ чи Люблін є частинами Польщі». Він додав: «Я думаю, що багатьом із нас потрібно провести певний іспит сумління щодо того, що сталося за останній рік. Чи була фактична згода на окупацію Криму неправильним сигналом для росії з боку багатьох країн»?

Українські військові вочевидь мають план наступу на південь, ізолюючи півострів і перерізавши російські лінії постачання, в ідеалі спустившись зі східного боку річки Дніпро, а потім досягнувши дамби, яка постачає 85% прісної води в Крим.

Але військова кампанія з підриву неприступності Криму знаходиться в зародковому стані. 7 жовтня українські спецпризначенці завдали удару по 19-кілометровому мосту через Керченську протоку, символу російської анексії.

Міст, що з’єднує Крим із росією, був величезним інженерним подвигом, який путін особисто відкрив після трьох років будівництва. Зі своєю супутньою залізницею та водопроводами він виступає як головний шлях постачання з росії для військ, що воюють у Херсоні та околицях. Збиток уповільнив, але не порушив російські маршрути постачання.

Окрім цього перевороту, були й інші вправи пом’якшення. 9 серпня на авіабазі Саки в Новофедорівці прогриміло шість вибухів. Найбільша військова база росії в Криму поблизу Джанкоя була обстріляна в листопаді. Кажуть, у Криму хвилюються, яке сховище боєприпасів може вибухнути. Судячи з кількості кримчан, нещодавно заарештованих за співпрацю з ворогом, москва також занепокоїла через Атеш, кримський рух опору.

Один із заступників міністра оборони України Володимир Гаврилов заявив, що російські війська будуть на півострові до кінця грудня. В іншій браваді старший радник президента Михайло Подоляк запропонував створити там трибунал з військових злочинів на основі «Те, що почалося в Криму, там має закінчитися». Петро Порошенко, п’ятий президент України, припустив, що наступного року там може відбутися нова Ялтинська конференція, повторюючи саміт 1945 року для планування порядку після Другої світової війни.

Захід наляканий можливістю ескалації

Але чи практичне – чи навіть розумне – захоплення Криму? Британські військові чиновники вказують на вразливість Криму, включаючи його залежність від материкової України щодо води. На початку вторгнення в лютому 2022 року росія відбила дамбу Каховської ГЕС на півдні України. Водосховище за Каховською дамбою дозволяє воді текти 250-мильним Північно-Кримським каналом, побудованим у радянські часи для постачання прісної води з Дніпра в посушливі райони півдня України та Криму.

За вісім років до російської анексії канал був сухим після того, як українська влада заявила, що росія не заплатила за поставки, і побудувала над ним бетонну дамбу, що спричинило великі проблеми зі зрошенням, урожаєм і доступом до питної води в Криму. На півострові було втрачено 80% сільськогосподарських угідь, і стало неможливо вирощувати такі культури як рис. Коли в лютому почалося російське вторгнення, російські війська швидко дісталися до Таврійська – міста, де була перегороджена дамба, зруйнували дамбу та випустили 1,7 млн ​​кубометрів води з Дніпра до Криму.

Британські чиновники вважають ціль відновлення українського контролю над Каховською гідроелектростанцією, а також Північно-Кримським каналом здійсненною та привабливою.

Але розмови про наступ, який виведе 30 тисяч російських військ з Криму, дратують американську армію. Генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, сказав, що «імовірність того, що це станеться найближчим часом, невисока у військовому плані».

Українські дипломати приватно визнають, що побоювання ескалації у Вашингтоні та європейських столицях стримують постачання далекобійної артилерійської зброї, необхідної для завершення роботи, включно з захопленням Криму.                          

З часів окупації достовірних опитувань громадської думки не проводилося. Витік справжніх результатів першого референдуму про анексію 2014 року показав, що лише третина населення проголосувала за приєднання до росії. З тих пір відбувся приплив близько у 300 тисяч росіян. Чимало проукраїнських активістів і кримських татар знову були витіснені. Віце-прем’єр-міністр України Ольга Стефанішина минулого місяця заявила: «Коли ми говоримо про людей, які живуть у Криму, це абсолютно не так, як було вісім років тому». Кримчан майже десять років тримали в російській медійній бульбашці.

Перспектива кривавого продовження війни для звільнення населення, багато з якого, можливо, не прагне визволення, означало б безславний кінець української кампанії.

До того часу стверджується, що путін матиме серйозні внутрішні проблеми, і захист Криму може бути найменшою з його проблем. Інші кажуть, що можлива якась пропозиція особливого статусу спільного суверенітету для півострова. Але довіра – мінімум. Попередня угода про спільну оренду дозволяла росії зберігати свій Чорноморський флот у Севастополі принаймні до 2042 року. Її розірвав диктатор путін 2014 року.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.
ТЕГИ: