Впродовж останніх двадцяти років Юлія Тимошенко є однією з найвпливовіших політикинь в Україні.
Без перебільшення її знають в усьому світі, в кожному українському місті чи селі її зустрічають наче поп-зірку.
І це не дивно, адже за свою політичну кар’єру вона тричі балотувалася у президенти, у часи правління Віктора Ющенка двічі була прем’єр-міністром, декілька разів заводила свою політичну силу до парламенту і в найближчій перспективі так само контролюватиме фракцію у Раді.
Тому прізвище Тимошенко – це справжній бренд.
Але який її реальний політичний вплив сьогодні? Обмежений, щоб не сказати гірше.
Тимошенко не впливає на рішення Кабміну чи на процеси, що відбуваються в ОПУ. Так само у ЮВТ ніколи не було і немає особистого медійного ресурсу, через що змушена домовлятися з власниками великих телеканалів.
Весь її бойовий запас – розвинена партійна мережа та фракція з 24 нардепів. За великим рахунком – це й усе.
З кінця минулого року Юлія Тимошенко почала вести напівтаємні політичні переговори із найближчим оточенням Володимира Зеленського: головою ОПУ Андрієм Єрмаком, першим помічником президента Сергієм Шефіром та заступником глави Офісу Кирилом Тимошенком.
На фоні конфліктів всередині “Слуги народу”, у кулуарах обговорювали можливий союз партії Зеленського із “Батьківщиною” та навіть те, що Тимошенко може замінити Дениса Шмигаля на посаді прем’єр-міністра.
“Українська правда” вирішила з’ясувати, які переговори з Банковою насправді веде Юлія Володимирівна та яка ймовірність вступу “Батьківщини” до парламентської більшості.
Юлю у коаліцію
На відміну від інших “старих” політиків, на кшталт Петра Порошенка чи Віктора Медведчука, Тимошенко ні дня не відкидала можливості щодо співпраці зі “Слугою народу”.
Ще під час парламентської кампанії 2019 року Юлія Володимирівна відкрито заявляла про готовність створити коаліцію з партією Зеленського, щоб підставити плече “молодому і недосвідченому президенту”.
“Наша команда налаштована йти у сильну коаліцію з новим президентом. Ми готові запропонувати сильний план дій. Ми хочемо втілити “Новий курс“, – виголошувала на з’їзді “Батьківщини” її лідерка.
Зрештою, такі заяви ЮВТ мали своє пояснення: фокус-групи показували, що виборці Тимошенко очікували від неї не війни із новою владою, а навпаки – допомоги.
Після того, як стало зрозуміло, що “Слузі народу” вистачає голосів для власної монобільшості, Тимошенко все одно ходила на Банкову і пробувала домовитися із Зеленським, бодай про ситуативну співпрацю та призначення своїх людей на різні посади.
Щоправда, такі переговори закінчилися погано: президент вийшов у публічну площину і образив Юлію Володимирівну жартом про “солоденьке”.
“Вона (Тимошенко) принесла список своїх людей для призначення на “солодкі” місця. А натомість обіцяла протягом року голосувати за всі закони разом зі “Слугою Народу” у Верховній Раді. Звісно, ми відмовили. Адже епоха договірняків скінчилася назавжди“, – прямим текстом писав у своєму Facebook Зеленський восени 2019 року.
На це Юлія Володимирівна відповіла достатньо принизливо: “чекаємо Вас на корпоративах… Можна зі своїм піаніно”.
Не минуло і року, як Тимошенко знову почала зустрічатися з представниками Зеленського. Джерела у “Слузі народу” ще в листопаді 2020 року повідомляли УП, що лідерка “Батьківщина” пропонувала Зе!Команді голоси фракції взамін на призначення своїх ставлеників у керівництво Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗК) та Державного агентства управління зоною відчуження.
Якщо із зоною відчуження не склалося, то ДПЗК очолив Андрій Власенко, який раніше був депутатом Миколаївської облради від “Батьківщини”.
Тоді Тимошенко вдалося протягнути свою людину через складну ситуацію всередині монобільшості. Як раніше писала “Українська правда”, восени минулого року “Слуга народу” була на грані занепаду і без допомоги інших фракцій не могла знайти 226 голосів на прийняття законів, через що на Банковій серйозно розглядали варіанти створення коаліції з іншими політсилами.
Тожі в ОПУ обговорювали відразу кілька теоретичних сценаріїв:
– “Слуга народу” + група “Довіра”, яку пов’язують з олігархом Андрієм Веревським, + “За майбутнє”, яку контролює триумвірат Ігор Палиця, Ігор Коломойський та Арсен Аваков;
– “Слуга народу” + “Голос” + “Довіра”;
– “Слуга народу” + “Батьківщина” + “Довіра”.
“Класичних переговорів не було, були доволі загальні розмови на Банковій, висловлювалися різні ідеї. В кінцевому результаті ми подомовлялися по голосуваннях та й усе – наразі все перебуває на паузі“, – пояснює УП впливовий соратник президента.
Однак, розмови з Тимошенко не припинилися і продовжуються донині. Перманентно з нею комунікують голова ОПУ Андрій Єрмак та перший помічник Зеленського Сергій Шефір.
Відповідно, щодо коаліції у Тимошенко є свої умови. І чималі апетити: звучали пропозиції і щодо прем’єр-міністра, і спікера Верховної Ради, і міністра АПК для депутата Вадима Івченка.
“Андрій Борисович і Сергій Нахманович звісно майстри вести вічні переговори. Але хто б про що не домовився, фракція не піде на те, щоб об’єднуватися із “Батьківщиною”. Ну як ви це собі уявляєте? Це що, означає зрадити самим собі і брати в команду “старих політиків”, проти яких ти раніше боровся?“, – обурюється один із керівників “Слуги народу”.
“Те, що Тимошенко вигідно зайти в коаліцію – це зрозуміло, тому що їй потрібні якісь реальні посади. Але коли доходить до конкретики, то ми розуміємо, що нереально поженити скасування ринку землі і запуск земельної реформи. І таких суперечностей мільйон, не говорячи вже про посаду прем’єра“, – додає інший впливовий член фракції президента.
Юлю у прем’єри
Останні кілька місяців Тимошенко доволі активна. Вона їздить по регіонах, зустрічається на камери з лікарями, змінює голів партійних осередків, регулярно з’являється на телеканалах Ріната Ахметова, який досить помітно надає лідерці “Батьківщини” медійну підтримку.
“Юлія Володимирівна приїжджає у містечка, а люди ставляться до неї як до прем’єрки. Вони скаржаться їй, ставлять питання наче до урядовця. Люди знають Тимошенко як облуплену і попри весь негатив, ніхто не ставить під сумнів її фаховість. А зараз всі хочуть якоїсь компетентності на фоні безладу“, – пояснюють журналісту УП в команді Тимошенко.
Тобто Юлія Володимирівна свідомо поводиться наче прем’єр-міністр. Останніми місяцями вона коментує виключно кілька блоків питань: це критика приватизації, розгром земельної й медичної реформ, окрему увагу зосереджує на соціально-економічній ситуації типу пенсії, тарифів, цін, проблем з вакцинуванням населення.
“Юля правда хоче бути прем’єром. Вона підходить до наших молодих депутатів і каже, що Шмигаль непоганий хлопець, але зараз треба людина, яка вміє витягувати країну з кризи. І починає згадувати, як вона керувала Кабміном під час світової кризи, як рятувала людей від свинячого грипу і так далі“, – розповідає один з членів фракції “Слуга народу”. Щоправда, у розмовах зі “слугами” Юлія Володимирівна забуває згадувати “газові угоди”, закупівлі “Таміфлю”, і те, що у 2009 році (єдиний повний календарний рік її прем’єрства) реальний ВВП України впав на 15%.
Те, що Тимошенко пропонує себе прем’єром, підтверджують і в “Батьківщині”. Однак, в обох політичних таборах непублічно визнають, що це практично неможливо.
“Вони її бояться. Вони переживають, що Юлія Володимирівна стане ще одним центром впливу і помножить весь цей молодняк на нуль, це ж очевидно. “Слуги” не розуміють, що вона щиро хоче показати історію успіху і допомогти державі“, – обурюється один з близьких до Тимошенко депутатів.
Треба визнати, що побоювання щодо ризиків варіанта “Юля-прем’єр” зовсім не безпідставні.
Варто лише згадати історію відносин Тимошенко і Віктора Ющенка, коли обраний на революційній хвилі президент нічого не міг протиставити прем’єрці, яка навіть дозволяла собі вимагати його відставки.
Мало того, що з політичної точки зору у Тимошенко невеликі шанси стати прем’єркою. Останні соціологічні дослідження показують, що за нинішніх розкладів, шансів обратися президентом у неї ще менше.
Тому єдине, що залишається доя ЮВТ – спробувати втримати свого виборця і, за можливості, вийти за межі ядерного електорату, щоб завести більшу фракцію “Батьківщина” у наступний парламент.
Для цього їй необхідно демонструвати виборцям дві речі.
Перше – зберегти образ “мами захисниці”, яка переживає за українців і знає всі їхні біди.
Друге – демонструвати свою дієздатність і показувати нові кейси успіху. От тільки де ж їх узяти?
***
Не так давно мережу облетіли фото з Ради, де під час засідання Юлія Тимошенко переписувалась з главою ОПУ Андрієм Єрмаком. Зазвичай обережна в таких речах лідерка “Батьківщини”, раптом засвітила такий “таємний” контакт. І це, скоріш за все, було не випадково.
Співрозмовники УП в оточенні Тимошенко не під запис визнають, що, Юлія Володимирівна, ймовірно, засвітила спілкування з Єрмаком навмисне, щоб факт переговорів вийшов у публічну площину.
Оскільки стати президентом чи очільницею Кабміну у найближчому майбутньому їй буде дуже-дуже складно, Тимошенко змушена демонструвати свою політичну актуальність, свою залученість у процеси найвищого рівня усіма доступними методами.
Переговори з найближчою до Зеленського людиною, які так доречно зафіксували журналісти – чудова нагода для лідерки “Батьківщини” хоч ненадовго стати топ-темою для обговорення.
