Останнім часом ми отримували досить мало звісток про сепаратистів на сході України, проте на цьому тижні вони висунули пропозиції, що стосуються довгострокового правового статусу захоплених ними територій. Велика частина ці пропозицій не суперечить умовам мирного договору, підписаного в лютому в Мінську, але при цьому вони розраховані на те, що український уряд їх відкине, а це в свою чергу дозволить створити зону перманентного замороженого конфлікту, подібну контрольованим Росією територіям в Грузії.
Сепаратисти опублікували свої пропозиції на сайті Донецького агентства новин, де вони часто розміщують свої офіційні заяви. Мова йде про два документи, в одному з яких пропонується внести поправки в конституцію України, а інший представляє собою текст законопроекту про порядок проведення місцевих виборів. І обидва ці документи, безсумнівно, були складені під впливом Москви: в них відчувається властива досвідченим юристам хитрість, якою грубуваті і різкі ополченці ніколи не володіли.
Судячи з цих двох документах, мета президента Володимира Путіна полягає в тому, щоб українські лідери в Києві відкинули пропозиції ополченців. Тоді він зможе сказати, що Україна порушила політичні умови, і відмовитися від своєї головної обіцянки до кінця року повернути контроль над південно-східним кордоном України центральному уряду в Києві.
На перший погляд, документи, опубліковані сепаратистами, виглядають досить багатообіцяючими. Відмовившись від своєї звичної практики, сепаратисти не стали згадувати в цих документах про невизнаних Донецької та Луганської «народних республіках», назвавши ці території «окремим районом з особливим статусом».
Хоча сепаратисти ніколи раніше цього не визнавали, Мінське мирну угоду припускає, що їх території повинні залишитися у складі України. У ньому також говориться, що суддів і прокурорів повинен призначати Київ. Тому якщо ополченці прагнуть до конструктивності, у своїх пропозиціях вони не повинні наполягати на зворотному.
Тим часом, ополченці наполягають на своєму праві (обумовленому в Мінській угоді) призначати в «народну міліцію» місцевих командирів, дозволивши сепаратистам зберегти зброю і, в кінцевому підсумку, контролювати ці території.
В опублікованих документах також містяться вимоги, які не були обумовлені в Мінську. До них можна віднести самостійне формування виборчих комісій, фіскальний контроль над підприємницькою діяльністю, який дозволить «особливому району» балансувати власний бюджет, звільнення від дії статті української Конституції, де говориться, що областями керують призначені Києвом губернатори, а також розподіл повноважень між центральним урядом і місцевими радами.
Крім того в цих документах також міститься вимога про відновлення в Україні закону, що закріплює позаблоковий статус країни, який був скасований при президенті Петра Порошенка. Це позбавить Україну права претендувати на членство в НАТО.
Жодне з цих вимог безпосередньо не порушує умови підписаного в Мінську договору про припинення вогню.
Єдиний пункт, який суперечить умовам Мінського угоди, це список міст «особливого району» в законопроекті про особливості проведення місцевих виборів. У цей список увійшли удерживаемое українськими військовими село Широкино, розташоване недалеко від Маріуполя, селище Піски, прилеглий до донецького аеропорту, і місто Дебальцеве, який ополченці захопили вже після підписання Мінського угоди і в якому розташований важливий залізничний вузол. У мирному угоді чітко прописано, де знаходиться лінія поділу між сепаратистами і українською армією, і ці три населених пункти повинні ставитися до української сторони.
Сепаратисти представили свої пропозиції Конституційної комісії України, яка має розробити план децентралізації, і Мінської контактної групи, яка повинна стежити за виконанням умов припинення вогню. На перший погляд ополченці – і Росія – хочуть почати діалог з українською владою з приводу цих документів. Тим не менш, вони розуміють, що його не буде. «Ми не дуже хочемо вестися на цю явну провокацію сепаратистів», – сказав один з представників Конституційної комісії в бесіді з журналістами Theinsider.ua.
Безсумнівно, Путін хоче, щоб комісія відкинула пропозиції сепаратистів. Саме тому сепаратисти також представили їх на розгляд міжнародної контактної групи, де французький дипломат П’єр Морель контролює виконання політичної частини Мінського угоди. Путіну важливо переконати західних супротивників у тому, що Україна відмовляється виконувати свою частину угоди, щоб в країні встановився міцний мир.
Саме тому путінська машина пропаганди вхопилася за недавню заяву Порошенка, що Україна «звільнить» донецький аеропорт, частина якого знаходиться на утримуваної ополченцями території, відповідно до умов договору про припинення вогню.
Путін хоче, щоб західні лідери втомилися від войовничої позиції Порошенко. Як тільки вони продемонструють ознаки подібної втоми, Путін зможе заморозити ситуацію і продовжити налагоджувати зв’язки з утримуваними ополченцями територіями по моделі інших зон заморожених конфліктів – Придністров’я в Молдові, а також Абхазії і Південної Осетії в Грузії.
Україна буде досить складно вийти за рамки цього сценарію Кремля. Останнє, чого хоче український уряд, це обговорювати нову конституцію з Путіним і його агентами. Тим часом, відмова від переговорів не сподобається канцлеру Німеччини Ангелі Меркель і її французькому колезі Франсуа Олланду, які були посередниками при укладанні Мінського угоди. За чутками, Меркель сказала Порошенко, що Путін готовий визнати «народні республіки» на сході України і відправити туди «миротворчі сили», як він колись зробив зі спірними областями Грузії. Якщо вона це сказала, вона, найімовірніше, намагалася переконати Порошенко бути гнучкішими і дотримуватися умов Мінського угоди, щоб Путіну довелося повернути контроль над кордоном вже до кінця року.
Тим не менш, Порошенко не може собі дозволити таку політичну гнучкість. У нього немає народного мандата на створення проросійського автономного регіону на території України. Він може лише спробувати налякати своїх західних партнерів новим наступом Росії – але Захід повірить у це тільки тоді, коли побачить цей наступ на власні очі.
Джерело: Bloomberg
