Припинити війну на Донбасі, повернути всіх військовополонених, а також позбутися кортежів, передати президентські резиденції дітям та не балотуватися на другий термін, серед іншого, обіцяв Володимир Зеленський під час президентської кампанії і здобув унікальний для України рівень підтримки виборців. Тепер з наближенням середини президентського терміну його рейтинг падає. Попри це чинний президент лишається найбільш популярним серед політиків, які складали йому конкуренцію 2019 року, і може все ж спробувати балотуватися на другий термін, припускають експерти. Втім, зауважують вони, Зеленський вже не зможе скористатися образом «свого хлопця» і йому доведеться відповідати за помилки і не виконані обіцянки під час першого свого терміну на посаді президента України.
Джерело: Радіо Свобода.
Нинішній рейтинг Володимира Зеленського, визначений за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології – 24,7% серед тих, хто збирається голосувати і визначився з вибором – є найвищім серед політиків, які складали йому конкуренцію у перегонах за посаду президента у 2019 році. Відтак Зеленський, на сьогодні, зберігає шанси бути переобраним на другий термін, зазначає у коментарі Радіо Свобода професор політології НаУКМА, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.
Втім, на думку політолога, підґрунтям рейтингу Зеленського є, у першу чергу, якісний пі-ар, та популістські заяви і рішення. Серед таких Гарань називає ухвалення закону про імпічмент президента, який лише ускладнює відсторонення президента від влади, запровадження санкцій проти народного депутата Віктора Медведчука, яке спрямоване не на результат, а на демонстрацію ніби то неспроможності попереднього президента Петра Порошенка.
«Модель авторитарного популізму» – Гарань
Загалом Володимир Зеленський більшу частину своїх обіцянок не виконав, оскільки переважна їхня кількість були популістськими, вважає Гарань.
«Головний позитивний підсумок за цей час, що країна не завалилася. Якщо говорити про зовнішню політику, про Росію, чи про євроінтеграцію, то бачимо, що не відбулося розвороту. Все ж при всіх проблемах, але держава продовжує працювати.
Якщо говорити в цілому, то я би сказав, що це є невикористані шанси. Зеленський отримав унікальну можливість, щоб просунути реформи у перед, маючи унікальний рівень довіри та усі інструменти в руках. Але той час було витрачено здебільшого на популістські рішення. Тепер фактично формується модель авторитарного популізму, бо ми бачимо, що центр прийняття рішень – це Офіс президента, який є позаконституційним органом. Він і доносить основну інформацію до Зеленського і її інтерпретує.
«Виборча рада UA» готує аналітичний звіт, який має дати відповідь на запитання про успіхи Зеленського, хочемо проаналізувати, що було зроблено, що не було зроблено. Але попередньо можна говорити, що більшість обіцянок не виконана, що не дивно, адже Зеленський прийшов на популістських гаслах «все хороше проти усього поганого», – каже політолог.
Сам Володимир Зеленський під час президентської кампанії 2019 року запевняв, що йде у президенти лише на один термін. Але у 2021 році, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що виконав лише третину своїх обіцянок і щодо другого президентського терміну ще не визначився.
«Я нічого не вирішив з приводу другого терміну. Щодо того, що я піду, коли я виконаю всі обіцянки, я говорив трішки про інше. У нас була статистика, ми виконали 30-35% наших обіцянок і нашої програми, і вже половина терміну пройшла», – відповів президент.
«Зеленський вже позбувся ілюзій» – Фесенко
Всі президенти України балотувалися на другий термін, але лише один – Леонід Кучма – виграв вибори вдруге, нагадує у розмові з Радіо Свобода голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. Так само, за словами політолога, жоден з українських президентів не виконав усіх своїх обіцянок, тому виконання половини – вже добрий показник.
Водночас, на думку політолога, Зеленський вже позбувся ілюзій, що можна в один момент змінити систему влади, викорінити корупцію або швидко досягнути миру на Донбасі. Відтак президент почав атакувати політичних опонентів та перейшов до більш рішучої активної проєвропейської риторики, вважає Фесенко.
«Справа не в обіцянках. Насправді ці два з половиною роки президенства Зеленського були дуже різними. Президент Зеленський у 2019 році робив ставку на «нові обличчя», а потім відбулося певне розчарування у багатьох «нових обличчях», і Зеленський зрозумів, що треба шукати не просто нових людей, а людей з досвідом, які були би більш ефективними виконавцями. Минулого року у нього сформувалося два ключових принципи кадрової політики: ефективність та командність. Якщо людина у команді виявлялася конфліктною, або йшла всупереч позиціям президента, вона звільнялася.
Минулий рік був дуже важким для Зеленського. Він призвів до певної переоцінки цінностей, до коректив у політичному курсі, у поглядах на політику і до змін у команді. Президент зіткнувся, як і весь світ, з викликами пандемії і з економічними проблемами. Практично весь 2020 рік рейтинги знижувалися.
Ще одна зміна у підходах політичних, з точки зору пріоритетів, орієнтирів, відбулася приблизно вже у лютому 2021 року. Зеленський проявив рішучість, зіткнувшись з посиленням спротиву, з атаками проросійських сил на свої позиції, з тим, що не вдалося вийти на домовленості з Росією по Донбасу, на компроміс з Путіним. Зеленський відповів санкціями РНБО, забороню каналів та кримінальною справою на Медведчука», – зауважує політолог.
Якщо Володимир Зеленський балотуватиметься на другий термін, перепоною до перемоги стануть його найбільші помилки, серед яких обіцянка припинити війну на Донбасі, що більше залежить від Москви, ніж від Києва, а також використання бюджетних коштів на реалізацію проєкту «Велике будівництва» під час пандемії коронавірусу, зауважує у коментарі Радіо Свобода директор Інституту світової політики Євген Магда.
Певну частину обіцянок Зеленський зміг виконати, але і ті не надто якісно, вважає Магда.
«Він, дійсно, зміг оновити політичний істеблішмент, але виникає запитання про якість цього оновлення. Тобто наскільки вони адекватні, наскільки вони вміють працювати та вирішувати завдання, які перед ними стоять, гадаю, всім добре зрозуміло.
Закон про можливість продавати землю в Україні – це плюс. Але коли Зеленському приписують скасування депутатської недоторканості, то це не справедливо. Насправді, це довга тема у якій було чимало нюансів. Так само як і в законі про імпічмент президента, який створив ситуацію, коли відсторонення президента від влади стало ще менш важливим, ніж було раніше.
Зеленський став лакмусовим папірцем відсутності в Україні критичного мислення та сили маніпулятивних технологій для політичної перемоги. Це дозволяє припустити, що друга половина президентства буде важчою, ніж перша. Останнє падіння рейтингів, у цьому сенсі, є достатньо показовим. Гадаю, на Банковій сподіваються, що Зеленський буде боротися. Але під час другої президентської кампанії у нього не буде «тефлонового» образу «свого хлопця» як у 2019 році. Тягар помилок і невиконаних обіцянок буде впливати», – наголошує політолог.
Володимир Зеленський був обраний президентом України 21 квітня 2019 року на чергових виборах. Він здобув підтримку 73,22 відсотка виборців. 20 травня того ж року Зеленський склав президентську присягу перед народом України і набув повноважень глави держави.
