п`ятниця, 12 квітня

Мобілізація в росії. Що це означає для України

Навіть 300 тисяч мобілізованих не переламають ходу війни, але треба зрозуміти, що вона зачепить кожного і не варто піддаватись ейфорії, пояснює військовий експерт Петро Черник.

ФОТО: НАЦІОНАЛЬНА ГВАРДІЯ УКРАЇНИФото: Національна гвардія України

У випадку з росією ми досі намагаємось знайти якісь ознаки людяності і здорового глузду. Очікуємо чогось такого, що допоможе нам виграти у цій війні. Але у них нічого такого не станеться, бо російська нація стоїть на найвищій точці фашизму.

Щоб це легше було зрозуміти, я завжди наводжу дуже простий приклад: в Ірпені, Бучі, Бородянці, Ізюмі вбивали і ґвалтували не путін, не шойгу, не герасим, а звичайні російські солдати, рядові росіяни. Мусимо усвідомити нарешті, що це війна не тільки путінського режиму проти України, це війна російської недонації супроти нас.

Мобілізація – це поганий сигнал для нас. Складно, бо означає що ще 300 тисяч вояків кинуть на вбивство. Чи переламає це хід війни? Не переламає. Ми однозначно здолаємо й іншу навалу, але роботи нашим військовим додасться. Та й суспільство мусить нарешті зрозуміти, що війна  – смертельна. Якщо хтось думає, що десь сховається, їх не зачепить – це надзвичайно велика помилка. Те, що сталося в росії, є свідченням того, що московська імперія готова битися на смерть. Бо цивілізована Україна і оця імперська нацдержава просто не помістяться на планеті Земля. Або ми їх, або вони нас – третього не дано.

Нам залишається очікувати зростання тиску по лінії фронту і навіть потенційних ударів з півночі. А які ще можуть бути очікування, якщо вони нас хочуть знищити?

Ми навіть у цій ситуації намагаємося залишатись оптимістами, шукати позитивні моменти, сподіватись, що може якось мине. Але не мине! Війна набирає обертів, тому потрібно виходити з цієї немудрої ейфорії, бо ейфорія – це зло.  І досить думати, що завтра український прапор замайорить над московією!

Всі обставини складаються так, що війна набуває затяжного характеру. Це вже очевидно і щоб це розуміти не треба мати військової освіти. Якщо до строю стане 300 тисяч людей, значить їх мають кинути в бій. Куди їх кинуть? Не в Аргентину, не в Австралію чи Південну Африку, їх кинуть сюди.

Так, в Україні мобілізація як йшла, так і йде повним ходом. Але ми маємо пам’ятати: їх 146 мільйонів, а нас – 35 мільйонів.

Цю війну ми виграємо, та це стане можливим лише завдяки трьом чинникам: здоровому глузду, терплячості і величезній кількості західної зброї. А інших сценаріїв у нас просто нема.

Джерело: Tvoemisto.tv.

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.