Юрист Української православної церкви Московського патріархату прокоментував рішення Конституційного суду, за яким церква повинна відображати у своїй назві приналежність до Росії. Запевняє, що рішення КС не зобов’язує УПЦ МП міняти свою назву.
Джерело: голова юридичного відділу УПЦ МП протоієрей Олександр Бахов на сайті церкви, УП
Пряма мова: “Конституційний суд України визнав закон про перейменування конституційним. Водночас слід зазначити, що рішення Конституційного суду не зобов’язує Українську православну церкву (Московського патріархату – УП) змінити свою назву, воно лише стосується відповідності закону про перейменування Конституції України”.
Деталі: Юрист нагадує, що “в самому законі відсутня будь-яка згадка” про УПЦ МП.
Пряма мова: “Статутні документи свідчать, що УПЦ (МП) зареєстрована відповідно до українського законодавства, її засновником є Собор УПЦ (МП), її релігійний центр, як і всі органи управління, знаходяться в місті Києві. Тож всі спроби примусово застосувати цей закон до УПЦ (МП) збільшить випадки порушення права на свободу совісті та віросповідання в Україні…
Таким чином, не дивлячись на рішення Конституційного суду, слід зазначити, що на сьогодні відсутні будь-які законні підстави для зміни назви релігійних організацій, що належать до Української православної церкви (Московського патріархату)”.
Що передувало:
- 27 грудня Конституційний суд визнав таким, що відповідає Конституції, закон, згідно з яким УПЦ МП має змінити назву і вказати свою приналежність до Росії.
- 20 грудня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким Українська православна церква Московського патріархату має змінити назву і вказати свою приналежність до Росії. Хоча саме назва УПЦ МП не була зазначена в законі.
- Речник УПЦ МП архієпископ Климент заявив: “Цей закон до нашої церкви ніякого стосунку не має, тому що жодним чином ніде не прописано, що ми маємо стосунок, субординацію, керування з якимось закордонним центром, де є держава-агресор”.
- Пізніше Українська православна церква Московського патріархату заявила, що ініціюватиме звернення до Конституційного суду щодо цього закону. Звернення подали 49 народних депутатів, в основному – представники партії ОПЗЖ.
