Що буде, якщо інформаційний вибух порівняти з вибухом ядерним? Вийде нова модель поширення чуток і пліток. Науковий журнал AIP Advances розповів, чому розщеплення урану надихнуло вчених-фізиків на створення такої моделі.
Джерело: huxley.media.
ПЕРВІСНА ПОТРЕБА
Чутки й плітки оточують нас усюди… Ми стикаємося з ними на роботі, на вулиці, у громадському транспорті, у навчальному закладі. Вони можуть допомогти і нашкодити, просунути кар’єру або стати причиною масових заворушень.
Навряд чи ми цілком усвідомлюємо, до якої міри вони формують наш світ. Чутки впливають на громадську думку та економіку, на політичні та бізнес-процеси, на імідж особистості та організації. Чутки народжуються в смислових порожнечах. Вони можуть виникати стихійно зі спроб якось пояснити те, що досі не мало несуперечливого пояснення. Або поширюються кимось навмисно, в рамках технологій управління свідомістю.
З чутками марно боротися. Так чи інакше вони затребувані у 75% населення, які таким чином заповнюють дефіцит необхідної інформації. Ця потреба дісталася нам від первісних предків, для яких чутки були першим і єдиним способом комунікації, корисної для виживання.
КОРИСТЬ І ПАРАДОКСИ
Один із різновидів чуток — плітки, інформація правдоподібна, але недостовірна. Пліткуючи про зірок шоу-бізнесу, люди задовольняють свою природну цікавість і вуайєристське бажання підгледіти в замкову шпарину за іншими. Але плітка не завжди є некорисною.
Часом, роблячи доступним недоступне для нас знання, вона може бути важливим інструментом соціалізації. Наприклад, завдяки пліткам нові співробітники краще й швидше вливаються в колектив, засвоюють корпоративну культуру.
Погодьтеся, для успішної кар’єри завжди важливо знати, хто проти кого товаришує, що для колективу є неприйнятним або, навпаки, варте поваги та підтримки. При цьому не слід думати, що високий рівень освіти та доходів страхує вас від неперевіреної інформації.
Експерименти фіксували такий соціальний парадокс: що вищий рівень освіченості та матеріального достатку, то більша схильність до чуток.
ЧУТКИ ЯК ВІРУС
У кожної чутки, як і в інфекційної хвороби, є свій «життєвий цикл». Рано чи пізно чутки починають згасати, колективна свідомість ніби «втомлюється» від однієї теми і перемикається на наступну. Але як описати ірраціональні процеси «чуткоутворення» з раціональної, наукової точки зору?
Перше, що спадає на думку, — це порівняння епідемії чуток з епідемією інфекційних захворювань. Коли ми говоримо, що якесь повідомлення в соцмережах стає «вірусним», то це не просто метафора, що виникла на порожньому місці.
Науковці давно дійшли висновку про створення «моделі чуток» за аналогією до моделі інфекційних захворювань. Однак є дослідники, які вважають, що такі інфекціоністські моделі не завжди точно описують те, як поширюються чутки.
Такої думки дотримується, наприклад, китайський фізик Веньжун Чжен, чиє дослідження з цього приводу опубліковано в AIP Advances — науковому журналі, що видається Американським інститутом фізики.
НЕДОЛІКИ «ВІРУСНОЇ МОДЕЛІ»
«Моделі інфекційних захворювань здебільшого розглядають поширення чуток як пасивний процес зараження, тим самим ігноруючи поведінкові та психологічні зміни людей у реальному світі, а також вплив зовнішніх подій на поширення чуток», — пояснює Чжен.
Щоб усунути цей недолік, Чжен разом із колегами створив модель поширення чуток, яка нагадує ланцюгову реакцію, що запускається під час розщеплення атомного ядра. Нагадаємо коротко, як це відбувається. Ядро урану спонтанно розщеплюється на два менших ядра і кілька нейтронів.
Якщо ці нейтрони поглинаються іншими ядрами урану, то з великою ймовірністю ці ядра теж розщепляться, тим самим запустивши ланцюгову реакцію поділу. Два типи реакції відповідають двом найпоширенішим ізотопам урану — уран-238 і уран-235.
Перший поглинає кілька нейтронів, тоді як другому, щоб розщепитися, достатньо всього лише одного поглинання.
«ЯДЕРНОГО ВИБУХУ» МОЖНА УНИКНУТИ
На думку вченого, коли люди стикаються з чутками, рішення про негайне їх поширення вони ухвалюють під впливом своїх особистих інтересів. Іноді для цього їм необхідний повторний вплив. У моделі Чжена нейтрон, що проходить через уран, — це чутка, а ядро урану-238 і 235 — це два типи реакції.
У першому випадку людина контактує з пліткою кілька разів, перш ніж поширити її далі. У другому — плітка транслюється миттєво, одразу після отримання. Ґрунтуючись на різних міркуваннях про пороги поділу урану, науковці розподілили людей на групи на основі впливу їхніх власних інтересів, з урахуванням відмінностей у поведінці тощо.
Фізики стверджують, що їхня модель досить адекватно описує процес народження чуток, наголошуючи, що хоча він і нагадує ядерну реакцію, все ж на початковій стадії чутки поширюються повільно. А це означає, що «ядерний вибух» дезінформації на певному етапі можна зупинити.
Оригінальні дослідження:
- Rumours spread like nuclear fission, say physicists
- A rumor propagation model based on nuclear fission
Підтримайте проект на Patreon
