Через кілька років націоналізований і найбільший державний банк “ПриватБанк” знову може стати приватним – після приватизації, що запланована на 2021-2022 роки.
Це передбачає стратегія розвитку цієї фінустанови, яку Кабмін ухвалив ще в червні, проте так ніде не оприлюднив.
Про це пише “Економічна правда” й розміщує копію цього документа.
Урядовці розробили часом оптимістичний план, який не завжди корелює з реальністю. Зокрема, Мінфін розраховує, що банк розвиватиметься в умовах помірного зростання економіки — реформи відбуватимуться, інфляція 2022 року буде на рівні прогнозованих МВФ і Нацбанком 5%, зростання реального ВВП — 3,8%. Депозити у майбутні роки зростатимуть на фоні постійного зменшення відсоткових ставок, а кредитування відновиться після зниження облікової ставки до 10%. До 2022 року відбудеться значне скорочення проблемних кредитів у системі завдяки масивному списанню та більш обережному, відповідальному кредитуванню.
З орієнтацію на цей макропрогноз розробниками Стратегії обрали такий варіант можливого розвитку “ПриватБанку” — збалансований розвиток банку з вибірковим підходом до корпоративних клієнтів. Виходячи з документу, за обраним сценарієм “ПриватБанк” повинен захистити наявні депозити та платіжні системи і продовжити зростання на ринку кредитування фізичних осіб зі стабільною та привабливою маржою.
Серед основних завдань – наростити кредитний портфель до 170 млрд грн до 2022 року (із нинішніх 43 млрд грн). Банк планує зберегти сильні позиції на ринку кредитування фізосіб (35% ринку), збільшивши при цьому частку в кредитуванні малого і середнього бізнесу — від 5% до 15%, в корпоративному сегменті — від 1% до 5%.
На думку фінансового аналітика групи ICU Михайла Демківа, нарощування чистого кредитного портфелю від 43 млрд грн до 170 млрд грн — дуже амбітна ціль, яка передбачає агресивне зростання портфелю — майже на 50% щорічно.
“Складно уявити, як ринок роздрібних кредитів зростатиме такими темпами без відновлення іпотеки”, — сказав Демків.
Уже за підсумками 2018-го “ПриватБанк” повинен бути прибутковим, а після 2020 року прибуток має становити 8 млрд грн. Фінустанова вже досягла прибутковості. Так, за підсумками першого півріччя 2018 року чистий прибуток банку становив 6,9 млрд грн. За півроку банк заробив 7 млрд грн чистого відсоткового доходу і 7,4 млрд гривень — чистого комісійного. Фактично ж виходить, що своїй прибутковості “ПриватБанк” завдячує докапіталізації.
“Процентний дохід банку за ОВПД у першому півріччі склав 5,2 млрд грн або 37% від загального процентного доходу. Це і є та “прихована” вартість докапіталізації банку, адже, окрім безпосередніх витрат на докапіталізацію, Мінфін змушений платити відсотки за випущеними цінними паперами”, — пояснив Демків.
Уже 2018-го держава хоче відмовитися від докапіталізації “ПриватБанку”. Експерти кажуть, що вона таки знадобиться, якщо фінустанова програє суди колишнім власникам, компаніям, які пов’язані з колишніми власниками, держателям євробондів. Також “ПриватБанк”, як і будь-який комерційний банк державної чи приватної власності, не є застрахованим від глибоких економічних криз, які можуть виникнути в майбутньому.
Працівникам “Привату” збільшать зарплати. За чотири роки зарплатний фонд зросте вдвічі – від 5,2 млрд грн до 11,2 млрд грн у 2022 році. При цьому “Приватбанк” розвиватиметься в рамках існуючих можливостей, тобто не нарощуватиме істотно інфраструктуру, мережу відділень і штат.
Ще одне завдання – створення IT-стратегії банку. Сьогодні високотехнологічність “ПриватБанку” — його конкурентна перевага. В стратегії не описані конкретні індикатори IT-розвитку, передбачається тільки їхнє планування.
“Держава як власник менш спроможна підтримувати інноваційність банку. Є ризик того, що якщо банк не буде приватизований, він почне втрачати свої лідерські позиції”, — зазначають експерти Андрій Бойцун (SAGSUR) та Дмитро Яблоновський (ЦЕС) у спільній аналітичній записці щодо розвитку держбанків.
Читайте також: Коломойський назвав висновки НБУ щодо “Приватбанку” на основі аудиту Kroll недостовірними
Водночас щодо розвитку та долі “ПриватБанку” є чимало запитань без відповідей – на нього можуть вплинути через політичні інтереси та судові процеси. Водночас усередині банку є кілька центрів впливу – серед конкуруючих груп називають групи екс-керівників банку, наприклад, екс-голови Олександра Шлапака, та екс-в.о. голови Галини Пахачук, а також група, яка симпатизує колишнім акціонерам банку. Мінфін як акціонер не може вплинути на ці фактори або спрогнозувати їх. Результати судових процесів та політичні інтереси можуть в будь-який момент повернути майбутнє “ПриватБанку” в той чи інший бік. Ще чинник ризику – занадто оптимістичне бачення держави щодо зменшення частки проблемної заборгованості загалом на ринку, ризики приватизації на фоні проблемного портфелю банку. Ще один фактор – оптимістичний макропрогноз. Майбутні вибори, курс на розширення соціальних видатків, невизначені перспективи співпраці з МВФ в короткостроковій перспективі ставлять під сумнів інфляцію у 5% та зростання ВВП на рівні 3,8%. Більше читайте тут: https://tsn.ua/groshi/scho-bude-z-privatbankom-detali-rozvitku-naybilshogo-derzhavnogo-banku-1198848.html
