Понад сто учасників Євромайдану в Києві загинули внаслідок сутичок між силовиками і протестувальниками. Розслідування злочинів чотирирічної давнини сьогодні фактично зупинене, скаржаться адвокати родин загиблих.
Через чотири роки після початку Євромайдану справи про злочини тих часів фактично більше не розслідуються, стверджують адвокати родин загиблих
21 листопада 2013 року тодішній президент України Віктор Янукович відмовився підписати вже узгоджений текст угоди про асоціацію Україна – ЄС. Це стало приводом для масових протестів у Києві та низці міст України. У столиці країни вони переросли в зіткнення демонстрантів із силовиками. Внаслідок кривавих подій під час Євромайдану в центрі Києва загинуло 107 людей, які протестували проти відмови керівництва країни від курсу на євроінтеграцію.
Правова безвихідь
Загиблі увійшли в новітню українську історію як “Небесна сотня”. Усі чотири роки наступники Януковича на чолі з президентом Петром Порошенком обіцяли провести об’єктивне розслідування масового вбивства людей. Але поки цього так і не сталося.
Водночас 21 листопада 2017 року, відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, Генеральна прокуратура України (ГПУ), яка розслідує справи Майдану, втратила повноваження проводити будь-які розслідування та зобов’язана передати всі справи Державному бюро розслідувань. Утім, його так і не створили. Начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк заявляє, що на даний час фактично припинено розслідування проваджень щодо колишніх вищих посадових осіб і справ про вбивства на Майдані на початку 2014 року. “У цих розслідуваннях слідчі прокуратури втрачають повноваження, а кому їх розслідувати? У поліцію не передаси. Нема кому розслідувати”, – цитує Гоорбатюка інформагенція “Інтерфакс-Україна”.
Внаслідок кривавих зіткнень під час протестів у Києві на початку 2014 року загинули понад сто людей
Хоча слідчим прокуратури дали можливість завершити кримінальні провадження, раніше розпочаті слідчими ГПУ, однак адвокати родин загиблих на Майдані вважають, що це не врятує ситуації. “Від сьогодні прокуратура не зможе відкрити нові провадження. А це означає, що розслідування зупиниться і жодну нову підозру не винесуть, бо кожний розслідуваний епізод після пред’явлення підозри виділявся в окреме провадження, щоб не порушити терміни розслідування”, – пояснює юристка, адвокатка родин “Небесної сотні” Євгенія Закревська.
Зустрічі лише до роковин
Родини загиблих шоковані такою безвідповідальністю нинішньої влади. Голова громадської організації “Родини Героїв Небесної Сотні” Володимир Бондарчук, син загиблого на Майдані Сергія Бондарчука, каже, що їхня організація неодноразово зверталася і до Верховної Ради, і до президента, аби були усунуті правові колізії щодо розслідування “справ Майдану”.
Натомість депутати навпаки створили додаткові перепони для розслідування цих резонансних кримінальних справ. Нині на підписі у президента Петра Порошенка лежить законопроект зі змінами до закону про судову реформу з поправкою депутата від Радикальної партії України Андрія Лозового, яка передбачає скорочення термінів досудового розслідування. Зокрема, розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів буде обмежено шістьма місяцями – від моменту встановлення особи підозрюваного до ухвалення рішення щодо оголошення про підозру. Зараз максимальна тривалість такого розслідування становить в особливих випадках 15 років. “Вбивства на Майдані – це складні великі справи. Їх неможливо розслідувати за рік чи два, а тут таке обмеження. Ми не знаємо, чи навмисно влада перешкоджає розслідуванню, чи ні, але це спричинить справжній колапс у розслідуванні справ Майдану”, – сказав DW Володимир Бондарчук.
Український президент Петро Порошенко щороку зустрічається з родичами загиблих на Майдані, але прогресу в розслідуванні справ це не додає
Рідні загиблих у розпачі: генеральний прокурор України відмовився особисто з ними зустрічатися. З президентом Петром Порошенком вони спілкуються лише раз на рік. “Останній раз ми зустрічалися з президентом 20 лютого. Напевне, наступна зустріч буде знову у лютому, до чергових роковин розстрілу людей на Майдані. Лише під роковини влада проявляє якусь активність. Ми бачимо, що увага до розслідування падає”, – констатує Володимир Бондарчук.
Прогрес – лише в показовій справі
Впродовж 18 та 20 лютого 2014 року сталися найкривавіші події Євромайдану. Тоді під час сутичок загинули 73 протестувальники та 11 правоохоронців. Саме тоді на вулиці Інститутській у Києві від кулі снайпера загинув 19-річний Роман Гурик. Його батько Ігор Гурик щомісяця приїздить до Києва з Івано-Франківська у надії хоч якось контролювати розслідування загибелі його сина. “У нашій справі прогрес у розслідуванні є: встановлено де, як його вбили, але поки не встановлено, хто саме стріляв. Зараз справа слухається у суді, приходять нові свідки, відриваються нові епізоди. Слідчі департаменту спецрозслідувань ГПУ потихеньку, але робили свою справу”, – каже Ігор Гурик.
Водночас Володимир Бондарчук зауважує, що “справа розстрілів на Майдані 20 лютого” є зразково-показовою. Саме тут слідство та суд просунулися у встановлені обставин та винних найбільше, адже суддя дозволив транслювати судові засідання онлайн, через що є більша увага суспільства та ЗМІ до цієї справи.
Що ж стосується інших епізодів великого розслідування справ Майдану, то все виглядає набагато гірше, кажуть адвокати родин загиблих. “Парадокс – коли провадження розслідувалося рік, а потім ще на рік чи більше “підвисає” в судах на етапі призначення обвинувального акту до розгляду. Хоч за законом на цей етап відведено 15 днів. Це пов’язано як з перевантаженістю судів, так і з небажанням суддів розглядати ці справи”, – переконана Євгенія Закревська. За її словами, захист обвинувачених використовує це на свою користь. Затягнення розгляду справи простежується у всіх справах Майдану, стверджує юристка.
Contra spem spero!
Крім цього, адвокатка родин загиблих вказує на те, що суттєво ускладнила розслідування втеча підозрюваних колишніх співробітників силового спецпідрозділу “Беркут” за кордон, переважно в Росію. “Але навіть ті, хто лишився і ще не втік, тепер мають усі шанси це зробити. Оскільки суди часто не зважають на очевидні ризики втечі і змінюють запобіжні заходи таким підозрюваним і обвинуваченим (на більш м’які – Ред.)”, – наголошує Закревська. До того ж адвокатка нагадує, що нещодавні зміни до Кримінального процесуального кодексу не дозволяють тримати під вартою підозрюваних, допоки вони ознайомлюються з матеріалами кримінального провадження. Тому через це, наприклад, більшість фігурантів справи про напад на “Автомайдан” і жорстоке побиття протестувальників нині на волі без запобіжного заходу, каже Євгенія Закревська.
Утім, незважаючи на всі труднощі, і адвокати родин “Небесної сотні”, і самі рідні загиблих вірять, що винних у розстрілі людей на Майдані зрештою буде покарано. “Я сподіваюсь, що вбивця мого сина відповідатиме за скоєне. Ці справи – лакмусовий папір для того, за що ми боролися чотири роки тому”, – каже Ігор Гурик.
Джерело: dw.com
Підтримайте проект на Patreon
