Десятки, якщо не сотні тисяч кілометрів Україною проїхав Роман Дресв’янин в якості начальника пасажирського потягу. Робота ця важка і цікава водночас. Багато людей, великий колектив провідників, нові міста і звичайно нові враження. Обіймаючи таку посаду він міг не йти до війська. Та за його переконанням – це не в дусі українця.
- Я сам прийшов до військкомату і написав рапорт щоб з мене знали бронь, та відправили до лав Збройних Сил України, – розповів Роман Михайлович. – Зараз я командир танку. Як на мене це важка посада, адже я несу відповідальність не лише за своє життя та життя мого екіпажу. Від наших грамотних дій залежатиме і життя хлопців в окопах та на блокпостах.
А ще, командир танку Роман Дресв’янин вважає що ховатись від призиву до війська чи мобілізації це найбільша ганьба для чоловіка. І тому напередодні святкування тепер вже свого нового професійного свята «Дня танкіста» він просив передати всім мужнім хлопцям у броні, всім тим, хто зараз стоїть напоготові в будь-яку мить дати відсіч подальшій агресії. Всім своїм новим бойовим побратимам звичайне танкістське побажання – влучного першого пострілу, удачі і скорішої перемоги.
Підтримайте проект на Patreon
