Артилеристів не даремно прозвали «богами війни». Там, де «промовляють» їхні гармати, ситуація у веденні бойових дій докорінно змінюється. Під час проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях, українські артилеристи неодноразово доводили власну профпридатність: ворогу залишалось лише ганебно тікати та підраховувати втрати.
Зважаючи на те, що Україна дотримується усіх вимог Мінських домовленостей, артилерійські системи калібром понад 100 міліметрів відведено від лінії зіткнення на встановлені відстані. Втім, наші гармаші постійно тренуються задля підвищення виучки та злагодженості дій бойових розрахунків та підтримання високої бойової спроможності підрозділу.
Зокрема, на Луганщині, військовослужбовці однієї з артилерійських бригад сил АТО провели практичне заняття із виходу в район розгортання та управління вогнем батареї, що має на озброєнні 152-міліметрові гармати «Гіацинт-Б».
Тимчасово виконуючий обов’язки командира батареї старший лейтенант Роман Д. зазначив, що основною метою заняття було відпрацювати із особовим складом дії із розгортання та згортання артилерійських систем із похідного положення у бойове, а також наведення на різні типи цілей. Зі слів офіцера, відпрацювання цього нормативу надзвичайно важливе у практичній підготовці артилеристів. Адже для того, щоби вкластися у норматив і вчасно вийти у вказаний район, максимально швидко привести гармати у бойове положення та вразити вказані цілі, бойові розрахунки повинні відпрацювати ці дії не один десяток разів.
Упродовж цього заняття артилеристи із завданням упорались. Слід додати, що серед особового складу батареї багато військовослужбовців, які мають реальний бойовий досвід. Зокрема, особовий склад бойового розрахунку гармати під командуванням В’ячеслава Ф – житомирянина, який вступив до війська добровольцем.
– Наш бойовий розрахунок гармати разом вже близько півроку. Цього часу достатньо було, щоби навчитися діяти в команді. Як кажуть у нас: не боги «громи» запускають. Себто, потрапив до артилерії – мусиш вивчити і матеріальну частину озброєння, і уміти координати обчислити, і багато інших потрібних речей робити. Та й здоров’я треба мати. Адже вага гармати близько 12 тон. А один снаряд близько 40 кілограмів важить, – каже солдат-артилерист. – Дехто з наших хлопців брав участь у реальних відпрацюваннях по цілях противника в районі донецького аеропорту. А там ритм бойової роботи зовсім не такий, як на полігоні. Тому ми завжди намагаємось працювати у форсованому темпі. Так легше звикнути.
З його слів, у бойовому розрахунку гармати кадрових військових не має. Є колишні таксисти, водії, будівельники, однак артилерійську систему вивчили досконально. Знають матеріальну частину озброєння і, навіть, запровадили деякі нововведення у технічне обслуговування «Гіацинта». Зокрема, під час стрільби не використовують густих мастил для змащування рухомих частин. Пояснюють це тим, що пил або пісок, який осідає на змащених частинах після здійснення пострілу, потім важко відчистити. Замість цього використовують рідку суміш на основі солярки.
Артилеристи говорять, що 152-міліметровий «Гіацинт-Б», хоча й стара артсистема, однак, при належному застосуванні є грізною зброєю, яка вражає цілі на відстань понад 30 кілометрів.
За тактико-технічними характеристиками гармата може робити до 6 пострілів на хвилину, – говорить командир бойового розрахунку В’ячеслав Ф. – Ми із товаришами, завдяки постійним тренуванням у норматив вкладаємось. До того ж, зараз є сучасні способи наведення і обчислення координат для стрільби. Це дозволяє нам швидше виконувати визначені завдання.
Цього разу «боги війни» відпрацьовували дії без виконання практичних стрільб. Однак, якщо ситуація на лінії зіткнення із бойовиками буде погіршуватись, українські артилеристи готові до виконання реальних бойових завдань.
підполковник Володимир Скоростецький, із зони АТО сектор «А»
