У 2019 році Інстаграм назвали топмережею для сексуального контенту. Згідно з опитуванням, з двох тисяч підлітків 75% отримували приватні повідомлення з порнографічним змістом від незнайомців.
Джерело: Громадське.
Дослідження в Австралії кажуть, що 25% дівчаток підлітків хотіли б зробити пластичну операцію, а 76% хотіли б бути худішими, ніж вони є. Незадоволення власним тілом впливає на самооцінку та поганий настрій дітей. 90% дітей говорять про те, що вони хоча б раз сиділи на дієті, а 1% страждає від анорексії.
Звідки це береться?
Маємо справу з гіперсексуалізацією дітей. Це форма насильства над дітьми. Частково фізичного, частково психологічного, навіть економічного і вже точно — сексуального.
92% українських дітей мають регулярний доступ до інтернету. Щодня вони заходять у свої акаунти в соцмережах та спостерігають там різні моделі поведінки. Красиві, стрункі та sexy. І в цьому не було б нічого поганого, якби діти не прагнули наслідувати свої рольові моделі.
Гіперсексуалізація тіла примушує дітей ставити під сумнів власну значущість та особливість, їм стає некомфортно в своєму тілі, вони починають його соромитися. Як наслідок, пробують діяти. Не виходить. Це призводить до проблем із психічним та фізичним здоров’ям, низької самооцінки, тривожності, харчових розладів, депресії, самоушкодження та навіть суїцидальних думок.
Дослідження кажуть, що ще ніколи не було так багато тривожних, самотніх та депресивних дітей. І ці стани прямо пов’язані з використанням соціальних мереж.
До чого тут роман між 8-річною дівчинкою та 13-річним хлопчиком?
Попри те, що телебачення досі має вплив на думку українського виборця, воно вже не може контролювати голови українських дітей. Для цього є Youtube, Tik-Tok та Instagram. Це три найпопулярніші соціальні мережі серед українських дітей.
Саме там з’являються нові кумири й приклади для наслідування. І часто це не дорослі жінки чи чоловіки, якими «я хочу стати, коли виросту», а такі ж самі діти, які розпаковують іграшки чи граються.
Ми, дорослі, розуміємо, що кіно — це сценарій, актори та режисура, що почуття не справжні, а актори не помирають. Діти ж починають усвідомлювати такі речі ближче до 12 років.
Чому це критично важливо? Тому що за блогами дітей в Youtube чи за красивими інста-сторінками також стоять сценаристи, режисери або просто батьки. Дорослі це зазвичай розуміють, а от діти — ні.
Тож для них немає нічого справжнішого ніж кохання 8-річної дитини та 13-річної такої ж дитини. Адже це так наївно й щиро! І що такого в тому, що вони (насправді, звісно, батьки) винайняли квартиру на день Валентина та провели там ніч, якщо їхнє кохання справжнє?..
А ще вони прикували себе одне до одного ланцюгами та спали всього дві години за добу. І, звісно, усе це транслювали в сторіз.
Маю питання: це вже знущання з дітей чи ні?
Дитячий омбудсмен відреагував майже миттєво, поліція відкрила провадження за статтею порнографії. Але де ж тут порно? Хіба що батьківська недбалість та злочин проти гідності дитини.
Ми маємо розуміти, що батьки несуть відповідальність за своїх дітей. Часом батьківські ігри заходять надто далеко. Найкращий вихід тут — чесно визнати провину й відкрито сказати про це 500 тисячам фанатам маленької дівчинки. А потім зробити цілу серію онлайн-контенту про безпеку в інтернеті.
Таким мав би бути ідеальний сценарій в репутаційному суспільстві. Натомість маємо відповідь на кшталт «У них справжні стосунки й вони самі вирішать». Тим паче декому ж таке вдалося!
Зокрема, 13-річна американська тік-токерка Brianna Buchanan вирішила покинути школу, щоб сфокусуватись на своєму тік-ток профілі. Там вона танцює тверк і має вигляд на 17-18 років. В інтерв’ю дівчинка заявляла, що витрачає годину часу на свій макіяж щодня. Проте вже в іншому інтерв’ю вона говорила про те, що часто отримує приватні повідомлення з оголеними статевими органами незнайомців.
Чому ж це шкідливо для інших? Як ішлося вище, аудиторія сприймає життя маленької милої пари за чисту монету, а діти хочуть їх наслідувати.
Чому це не добре для самих «витівників»? Бути публічною особою неймовірно складно, кожен «провал» розглянуть під мікроскопом, тому визнавати власні помилки вдвічі складніше. Проте помилки часом стаються. А пережити шквал хейтерських коментарів 8-13-річним дітям емоційно дуже складно.
І попри те, що ми, дорослі, розуміємо, що за поцілунками стоять чиїсь сценарії — а чи запитував хтось маленьку дівчинку про те, чи вона взагалі хоче цілуватись? Як їй пояснювали, що фото в купальнику точно вплине на її подальше життя, що злочинці збирають контент для спеціальних сайтів, що вона надто швидко та надто рано стала дорослою?
А те, що соціальні мережі дозволені для дітей від 13 років, тож у такий спосіб її вже вчать порушувати спершу правила, потім межі інших людей, а потім — і закони?
Чи можемо говорити про примушування дітей до фото сексуального характеру? Чи вони знають про те, що їхні права порушують? Адже якщо у Франції ще з 2012-го дітям до 13 років заборонено брати участь у конкурсах краси, де обирають фавориток за фізичними даними (а до 16 — лише за згодою батьків та без конкурсу купальників), в нас мами публікують фото своїх 8-річних дівчаток не лише в купальниках, а й у максимально відвертих позах та режисують їхні «стосунки» за кілька тисяч лайків.
То що ж це — бути відповідальними батьками?
- Цінувати та хвалити дітей не за зовнішність, а за розум, кмітливість, хоробрість: «Ти молодець!», «Ти дуже кмітлива!», «Ти надзвичайна розумничка»; «Ти також красива» (але не ЛИШЕ); «Ти креативна».
- Любити їх за те, ким вони є, а не за те, як вони виглядають. Так, часом вони вдягаються дуже смішно, але це їхній вибір. Хай формують себе.
- Пояснювати, що краса має мало спільного з успіхом чи щастям.
- Говорити про рекламу, пояснювати, що сексуальність та успіх не корелюють.
- Не пришвидшувати дорослішання: дорослий одяг, підбори, макіяж, бюстгальтери знадобляться не у 8 років.
- Дотримуємося правил: не публікуємо приватну інформацію, залишаємо акаунт приватним, додаємо лише друзів.
