Кількість охочих побратися скоротилася майже на 20%, якщо порівнювати із 22-м роком, такі дані оприлюднює Мін’юст.
І на противагу одруженням підбиває підсумок із розірвання шлюбів. Там цифри ще більші. Про яку кількість йдеться, на скільки статистика відрізняється від періоду до 2022-гого року, та які причини розлучень найчастіше називають подружжя, йшлося у сюжеті ТСН під час марафону єдиних новин.
Кількість одружень, за статистикою, майже на 20% менша, у порівнянні з минулим роком / Фото: Unsplash
Якщо є неповнолітні діти, майнові претензії, бажання розірвати шлюб не від двох, а тільки від одного з подружжя, тоді розлучення – тільки через рішення суду.
Ці випадки до статистики не потрапляють, бо після рішення суду звітувати про розлучення у ДРАЦС не потрібно. Та як би шлюб не розривали, з конфліктом чи без, головними причинами цього, найчастіше громадяни називають обставини війни.
На початку війни чимало людей виїхало, а велика відстань і проміжок часу ++ впливають на те, що люди відвикають одне від одного, знаходять інших людей.
Війна стала причиною і загострення образи та непорозумінь, які накопичились за роки подружнього життя.
Є й ситуації, які виходять далеко за межі питання розлучення.
Розлучення – це верхня частинка айсберга, де трохи нижче питання пов’язані із місцем проживання дітей, питання пов’язані із поділом майна подружжя, питання пов’язані із тим, аби визначити долю аліментів. Часто дитина стає заручником дій батьків.
Адвокати радять українцям на статистику не зважати. Натомість докладати зусиль аби процес розлучення був мирним. У відсотках припинення шлюбів має більший приріст ніж одруження. Але у цифрах все кардинально інакше. На один розірваний шлюб, припадає близько десяти створених.
