7 червня в церковному календарі — третє віднайдення голови Іоанна Предтечі. Відбулася ця подія близько 850 року.
LVIV.MEDIA розповідає про історію дня та народні прикмети, пов’язані із цим датою.
Історія
Історія мученицької смерті святого пророка та предтечі Господнього Іоана, яка сталась, описано в Євангелії в Матвія та Марка. Але церковне передання зберегло до нашого часу значно більше деталей про ті події.
Близько 32 року цар Ірод влаштував на честь свого дня народження величний бенкет. Своїм спокусливим танцем Саломея сподобалась та «догодила» Іроду настільки, що той при свідках обіцяв виконати будь-яке її прохання. На що вона, перш ніж попросити обіцяної нагороди, вирішила порадитися з матір’ю — Іродіадою. Мати дала дочці жахливу науку: Ірод повинен був принести їй на блюді голову Пророка та Предтечі Христового Іоана. Засмутився Ірод, бо не хотів убивати його, але заради поважних гостей, мусив таки виконати обіцянку.
Перше віднайдення
Через багато років, коли земля Ірода перейшла у власність одного благочестивого вельможі на ім’я Інокентій, під час будівництва домашньої церкви голову Предтечі було знайдено. Господь явив через мощі особливі дива, що дали підстави вельможі переконатись кому вони насправді належать. Однак, побоюючись, щоб така велика святиня не потрапила в руки язичників та ворогів, свою таємницю він нікому не розповідав, а потім сховав її на теж місце, де її знайшов уперше.
Друге віднайдення
Третє віднайдення
850 року, коли в Царгороді виникли заворушення, пов’язані з вигнанням святого Іоана Золотоустого, голову Предтечі було перенесено в Емессу, а потім, під час нападу мусульман, в Комни, де вона була схована вже від іконоборців. Після закінчення гонінь на православних християн від іконоборців патріарху Ігнатію під час нічної молитви було відкрито місце, де вона схована. Так вона знову була віднайдена, а згодом перенесена до храму. Частина голови нині зберігається на Афоні.
Народні обряди та прикмети дня
7 червня прийнято було вкривати грядки на городі від роси, адже вважалося, що опади з цього дня стають небезпечними — від них рослини покривалися «іржавим» нальотом.Вважалося, хто наступить на таку росу — захворіє. Тому на свої ділянки люди виходили, та й худобу випускали на випас вже після того, як роса сходила. При цьому з Іванова дня можна було висаджувати розсаду капусти — це робили на сході сонця.
