7 січня — 7-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 358 днів (359 дні — у високосні роки).
Іменини
7 січня День ангела відзначають: Леонід, Марія, Валтасар, Мельхіор, Гаспар
7 січня – Різдво Христове за юліанським календарем — у християнстві день народження Ісуса Христа у Вифлиємі від Діви Марії. Згадується у Новому Заповіті. Одна з найбільших урочистостей, що відзначається усіма християнськими церквами (католицькими, православними і протестантами), а також низкою держав та організацій світу. Завершує різдвяний піст — Адвент, час очікування на прихід Ісуса.
Історія дати
На перших порах єдиної дати святкування народження Христа не існувало. Оріген Александрійський навіть висміював практику римлян відзначати дні народження, вказуючи на те, що Різдво Христове не може бути позначене простими святкуваннями. Климент Олександрійський (150—б. 215) писав не без іронії про тих, що покладають точну дату народження Христа на 20 травня (чи 20 квітня) 28 року Августового урядування, себто на третій рік нашого сучасного літочислення. Сам він указував на 17 листопада того ж року як на день народження Ісуса Христа, але, на жаль, не залишив жодних вказівок на те, чим він цю дату обґрунтовував. Пізніше день народження Христа пов’язували з початком весни, який за юліанським календарем припадав на 25 березня, бо на цей день, мовляв, припадало народження світу.
У той же час на сході Різдво довгий час святкувалося разом із святом Богоявлення 6 січня. Це свято поєднувало у собі і Христове Різдво, і Хрещення Ісуса в ріці Йордані. Грецьке слово «Епіфанія» чи «Теофанія», що означає «З’явлення» чи «Богоявлення», у перших століттях християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, але і його появу на Землі, тобто його народження.
У перші століття деякі Церкви, передусім Західна, з ознакою Богоявлення пов’язували не тільки Христове Різдво і його Хрещення, але й поклоніння трьох мудреців, чудо в Кані Галілейській, чудесне розмноження хліба, а подекуди навіть і воскресіння Лазаря, бо всі ці події — це свідчення Богоявлення — появи Бога на Землі. І якраз святкування великої кількості подій із життя Ісуса Христа разом з ознаками Богоявлення було однією з головних причин, через яку Західна Церква перша відділила Христове Різдво від Богоявлення і почала святкувати його окремо.
Вперше у історичних джерелах, що збереглися, «25 грудня» як дата народження Христа вказана Діонісієм Філокалом у Хронографі 354 року, який у свою чергу спирається на джерела 336 року, що написані за рік до смерті Констянтина Великого. У восьмому розділі твору, серед списку римських консулів записано: «Христос народився під час консульства С. Augustus та L. Aemilianus Paulus 25 грудня, у п’ятницю, 15 дня нового місяця». З цього джерела також зрозуміло, що ця дата була святковою для літургійного служіння у Римі, проте відколи вона встановлена перед 336 роком — невідомо. Не збереглися також джерела, що вказували б на те, що протягом трьох перших сторіч християни мали окремо встановлене свято Христового Різдва. Рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році.
Святкування в Україні
Другий день Різдва називався колись Пологом Богородиці, у лемків Вимітним днем, бо того дня ходили по хатах чоловіки (мабуть, парубки) і замітали за тамтешню дівчину, за що діставали від господарів «почесне».
З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітні м’ясні страви.
Відтак по полудню старші люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати (в деяких регіонах колядники водили свої ватаги навіть напередодні — пізнього свят-вечора).
На Покутті діти йдуть колядувати вже на Святий вечір (6 січня); на Слобожанщині та Гуцульщині — у перший день Різдва (7 січня), після того, як у церкві закінчиться Богослужіння; на Західному Поділлі — зранку на другий день свят.
Парубки на святкування Різдва збирались ватагою і вирушали колядувати. Одному з них надавали роль міхоноші, іншими словами — кози або ж пастуха. Такого колядувальника одягали у вивернутий назовні кожух, надягали солом’яні роги і вішали невеликий дзвіночок на шию.
Ватаги ходили з двору до двору і питали дозволу колядувати. Під час колядування колядники хвалили господаря, господиню, їх дітей і бажали, щоб хата була багатою, «щоб і в полі буйно, і в оборі плідно, на пасіці рійно».
Регіональні відмінності святкування
У деяких місцевостях України, крім хлопчачих, були й дівочі ватаги. Вважалося, що чим більше колядників одвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік. Віншувальників намагалися відповідно ощедрити. Отримані продукти і гроші молодь віддавала на «великі вечорниці», які справляли 8 січня. Це були суто молодіжні розваги.
Визначні події, що відбулись 7 січня в Україні та світі
- 1558 — французи зайняли Кале, останнє континентальне володіння Королівства Англія у Франції.
- 1610 — Галілео Галілей відкрив перші три супутники Юпітера —Іо, Європу і Ганімед.
- 1714 — британець Генрі Мілль запатентував друкарську машинку (яка ніколи не була прийнята до виробництва).
- 1782 — відкрився перший американський комерційний банк, Bank of North America.
- 1785 — француз Жан-П’єр Бланшар і американець Джон Джеффріс на повітряній кулі перелетіли з британського Дувра до французького Кале.
- 1797 — вперше використаний сучасний італійський прапор.
- 1839 — день народження фотографії. Франсуа Араго під час засідання Французької академії наук детально розповів перший в історії людства оптико-хімічний спосіб отримання зображення.
- 1887 — американець Томас Стівенс із Сан-Франциско завершив першу навколосвітню подорож на велосипеді. Почавши мандрівку у квітні 1884 року, відчайдух проїхав 13 500 миль.
- 1919 — після переходу влади від Директорії до червоноармійських загонів в Житомирі та навколишніх містечках почалися єврейські погроми, що тривали тиждень.
- 1924 — в Одеській окрузі під час різдвяних торгів відбулися єврейські погроми, які проходили під антирадянськими і антисемітськими гаслами, що перекинулися і на Ольвіополь.
- 1927 — зроблений перший трансатлантичний телефонний дзвінок з Нью-Йорка у Лондон.
- 1929 — у Нью-Йорку молоко вперше у світі почали продавати в картонних пакетах.
- 1929 — вийшов друком один із перших пригодницьких коміксів — «Тарзан».
- 1949 — університет Південної Каліфорнії в Лос-Анджелесі оголосив про одержання першої фотографії генів.
- 1949 — офіційно ліквідовано концтабір у Явожні, започаткований ухвалою Політбюро ЦК ПРП, як транзитний табір для українців запідозрених у зв’язках з ОУН та УПА, і створений на базі філії німецького концтабору Аушвіц, який перепрофілювали у «табір праці». У 1947—1949 рр. в концтаборі померло або закатовано понад 160 українців.
- 1953 — президент США Гаррі Трумен оголосив про наявність у Сполучених Штатів водневої бомби.
- 1979 — в’єтнамські війська повалили режим Пол Пота в Камбоджі.
- 1980 — Індіра Ганді знов стає прем’єр-міністром Індії.
- 1989 — наслідний принц Японії Акіхіто проголошений новим імператором. В Японії настала нова ера Хейсей.
- 1992 — Португалія визнала незалежність України.
- 1992 — телефонна компанія AT&T випустила перший відеотелефон. Він коштував 1499 доларів.
- 1999 — у Сенаті США почалися слухання щодо імпічменту президента. Білла Клінтона звинуватили у брехні під присягою про стосунки з Монікою Левінскі.
- 2015 — теракт у Парижі: двоє озброєних ісламських терористів в масках напали на редакцію сатиричного журналу «Charlie Ebdo» і вбили 12 чоловік. Наступного дня їх спільники знову вбили невинних. Тільки через два дні терористи були оточені загонами поліції і застрелені під час штурму.
Видатні люди, що народились 7 січня
- 1 р. до н.е. — Ісус Христос — Син Божий, що прийшов на світ за для спасіння людства у християнській традиції.
- 1501 — Григорій XIII, Папа Римський, який запровадив у всіх католицьких країнах григоріанський календар.
- 1827 — Сендфорд Флемінг, канадський інженер шотландського походження, винахідник.
- 1834 — Йоганн Рейс, німецький фізик, винахідник телефону.
- 1847 — Олександр Карпінський, геолог.
- 1853 — Микола Аркас, український історик.
- 1859 — Еліезер Бен-Єгуда (Лейзер-Іцхок Перельман), єврейський філолог, лінгвіст, громадський діяч.
- 1871 — Еміль Борель, французький математик.
- 1889 — Михайло-Лев Рудницький, літературний критик, літературознавець, письменник, поет, перекладач, поліглот, дійсний член НТШ, професор і декан філологічного факультету Львівського університету, звинувачений у «націоналізмі» (1947).
- 1899 — Франсіс Пуленк, французький композитор.
- 1909 — Степан Щурат, учений-літературознавець, переслідуваний в часі погрому наукових установ України на початку 1970-х.
- 1910 — Гліб Лозино-Лозинський, український і російський конструктор авіаційних і космічних двигунів (його день народження традиційно відзначають «за старим стилем» — 25 грудня).
- 1925 — Джеральд Даррелл, англійський натураліст і письменник.
- 1928 — Лапинський Яків Наумович, радянський, український композитор, педагог.
- 1928 — Муха Антон Іванович, український композитор, музикознавець.
- 1930 — Денисенко Володимир Терентійович, український кінорежисер і сценарист. Чоловік Наталії Наум. Батько Тараса та Олександра Денисенків.
- 1942 — Василь Алексєєв, важкоатлет, 79-разовий рекордсмен світу.
- 1945 — Юхим Гусар, український письменник, журналіст, лауреат літературно-мистецьких премій імені Івана Бажанського, Григорія Шабашкевича, Сидора Воробкевича, Олекси Романця.
- 1964 — Ніколас Кейдж (Ніколас Коппола), американський кіноактор («Найкращі часи», «Скеля», «Поцілунок вампіра», «Викрасти за 60 секунд», «Наввипередки з Місяцем»), режисер, продюсер.
- 1965 — Супрун Людмила Павлівна, українська політична діячка.
- 1966 — Коррі Сандерс, південноафриканський боксер-професіонал, який виступав у важкій ваговій категорії.
- 1972 — Дональд Брашир, американський хокеїст.
- 1974 — Жеваго Костянтин Валентинович, український бізнесмен-мільярдер, політик.
- 1985 — Льюїс Гамільтон, британський автогонщик, пілот Формули-1. Віце-чемпіон світу 2007-го. Чемпіон світу 2008 року.
