2 січня — 2-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 363 дні (364 дні — у високосні роки).
Іменини
2 січня День ангела відзначають: Гнат, Данило, Іван, Георгій, Юрій.
2 січня віруючі вшановують Іоанна Кронштадського – православного святого, який жив в XIX столітті. Також в цей день моляться святому Ігнатія Богоносцю.
На честь цих святих в храмах служать молебни і влаштовують хресні ходи. У народному календарі йдеться про те, що велика увага 2 січня приділяється захисту будинків від злих сил. За погодою у день 2 січня можна судити про те, яким буде урожай. У цей день починали готуватися до святкування Різдва. Господині прибирали в будинках, запасалися продуктами, фарбували меблі і стіни. Всі розучували колядки, пісні, шили карнавальні костюми.
Свято:
Дванадцять днів Різдва
Дванадцять днів Різдва, також називається Різдвяні дні або Святки, це дванадцять святкових різдвяних днів, що починаються після свята Різдва Христового. У західноєвропейських традиціях святкування, “День Різдва” є “Першим днем Різдва” а Дванадцять Днів це дні від 25 грудня – 5 січня, включно. В традиціях більшості християнських деномінацій; на приклад, Англіканського співтовариства і Лютеранської церкви, Дванадцять Днів святкуються аналогічно, в той час як у деяких, наприклад, у Римо-католицькій церкві, “Святки” тривають довше ніж Дванадцять Днів Різдва.
Традиції на 2 січня
Головна ознака цього дня — забій свиней, призначених до різдвяного столу. На Закарпатті існувало прислів’я: «Браття, завтра Ігнаття. Хто має свині, най ріже нині». Тут вірили, що, якщо зарізати свиню в інший час, м’ясо зіпсується.
В українців, як і в інших європейських народів, поодиноко побутували ворожіння за нутрощами свині. Головна мета цих ворожінь — передбачення погоди та врожаю в наступному році. Слід зазначити, що гаруспіція — ворожіння за нутрощами тварин — належить до найдавніших прикмет релігійно-магічного походження.
Цього дня заборонялося прясти та прати. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, прибирали і мастили у хаті, чоловіки заготовляли дрова, лагодили сани. Хлопці, зібравшись окремо, розподіляли між собою ролі для вертепних дійств, ладнали зірку та костюми, вчили тексти і пісні.
А дівчата на вечорницях виготовляли хатні прикраси, адже їм належала особлива роль. Виготовляли «голубці» у вигляді птахів. Для цього брали шкаралупу з-під яйця, з обох боків проколювали два отвори та просовували кольоровий папір. Такі вироби підвішували до сволока. Як відомо, фігурка птаха ототожнювалась у наших давніх предків із небесним світилом — сонцем.
Народні прикмети на 2 січня
- Вечірня зоря має рожевий колір, а ранок сірий і похмурий – буде ясний день і вечір зі слабким вітром. Яскраво-жовтий, а також золотистий, рожевий, зеленкуватий кольори вечірньої зорі – на суху, часто вітряну погоду.
- Хмари йдуть проти вітру – піде сніг.
- Білі хмари – на вітер, сині – буде тепло.
- Якщо до Різдва буде багато бурульок під стріхою, добре вродить ярина, особливо ячмінь.
- Коли колють до Різдва кабана, звертають увагу на селезінку: як до заду товстішаа – ще зима буде товста, а як тонша, то і зима буде м’якша.
- У цей день з дерев і чагарників струшують сніг. Чим більше снігу вийде струсити, тим більший урожай вдасться зібрати влітку і восени. Особливо часто сніг струшували з яблунь, оскільки 2 січня вважали “яблучним днем”.
- Якщо на деревах іній, тож, погода буде ясною.
- Зоряне небо віщує багатий урожай впродовж усього року.
- Якщо синиці голосно щебечуть – то, за прикметами, чекай довгі, холодні дні.
- За прикметами, яка погода 2 січня, таким і буде місяць серпень. Якщо на вулиці сльота і хуртовина – холодним і дощовим, а якщо мороз і ясно – то спекотним і сонячним.
Визначні події, що відбулися 2 січня
- 1610 — У Битчанському замку проходить суд над підручними графині Елізабет Баторі, племінниці короля Стефана Баторія. Обвинувачені катували й убивали сотні сільських дівчат, аби пані купалася в крові з оздоровчою метою.
- 1788 — Джорджія стала 4-им штатом Сполучених Штатів Америки.
- 1796 — У Росії скасована стаття 15 Жалуваної грамоти, що забороняла тілесні покарання для дворян.
- 1835 — У Габрово відкрилася перша в Болгарії світська школа.
- 1839 — Луї Даґер зробив першу фотозйомку Місяця.
- 1843 — У Дрездені, в Дрезденської придворної опері, відбулася перша постановка опери Ріхарда Вагнера «Летючий голландець».
- 1870 — Почалося спорудження Бруклінського мосту.
- 1874 — Іспанські кортеси змусили президента Костелара піти у відставку.
- 1882 — Американський промисловець Джон Девісон Рокфеллер створив трест «Стандарт ойл» — об’єднання 40 нафтодобувних акціонерних товариств, які або вже належали компанії «Стандарт ойл», або були їй підконтрольні.
- 1936 — Науковці Володимир Зворикін та Джордж Мортон продемонстрували електронну трубку, чутливу до ультрафіолетових й інфрачервоних променів та пристрій, що перетворював промені в потік електронів. Досягнення вважають одним з найважливіших кроків у розвитку телебачення.
- 1944 — Перше бойове застосування гелікоптерів: три машини конструктора Сікорського взяли участь у супроводі британського атлантичного конвою.
- 1959 — СРСР робить перший запуск ракети Луна-1 до Місяця. Луна-1 не летить за розрахованою траєкторією і губиться в космосі.
- 1967 — В ході операції «Боло» американські пілоти F-4 збили половину МіГ-21 ВПС Північного В’єтнаму
- 1992 — Припинилися повноваження народних депутатів СРСР.
- 1992 — Еквадор, Ефіопія, Лаос, Панама, Греція визнали незалежність України.
- 1999 — Стався потужний сніговий буревій на Середньому Заході США. Зокрема в Чикаго намело снігового покриву на 487 мм при температурі −25 °С. Такий удар стихії призвів до загибелі 68 людей.
Видатні люди, що народились 2 січня
- 1729 — Йоганн Даніель Тіциус, німецький астроном, фізик і біолог
- 1822 — Рудольф Клаузіус, німецький фізик, один із засновників термодинаміки та молекулярно-кінетичної теорії теплоти
- 1841 — Тадей Рильський, український культурно-освітній діяч, народознавець
- 1841 — Михальчук Кость, український мовознавець і етнограф, член Київської Старої Громади, дійсний член НТШ у Львові й Українського Наукового Товариства у Києві.
- 1866 — Костянтин Арабжин, російський та український письменник, літературознавець
- 1876 — Володимир Сладкопєвцев, український і російський актор
- 1882 — Ярослав Пастернак, видатний український археолог, автор «Археології України» (1961)
- 1890 — Михайло Голинський, український оперний співак
- 1892 — Всеволод Задерацький, український композитор і піаніст, педагог
- 1895 — Бернадот Фольке, шведський політичний діяч
- 1896 — Дзиґа Вертов, кінорежисер документального кіно, перший використав методику «прихована камера». Його стрічка «Людина з кіноапаратом», знята в 1929 р. на кінофабриці ВУФКУ, визнана найвизначнішим документальним фільмом всіх часів, згідно з кінорейтингом BFI.
- 1901 — Григорій Козаченко, український актор, народний артист України
- 1906 — Григорій Фінаровський, український композитор
- 1915 — Джон Гоуп Франклін, американський історик, піонер афроамериканських досліджень в історичній науці
- 1917 — Богдан Лончина, український громадсько-релігійний діяч, голова Українського Патріархального світового об’єднання, професор
- 1920 — Джордж Говард Гербіг, американський астроном
- 1920 — Айзек Азімов, американський письменник, біохімік, один з найвідоміших майстрів наукової фантастики («Я робот», «Сталеві печери», «Голе сонце»)
- 1925 — Ірина Архипова, радянська і російська оперна співачка, солістка Большого театру (1956—1988), народна артистка СРСР
- 1926 — Віра Вовк, українська поетеса, прозаїк, літературознавець, перекладач у Бразилії
- 1928 — Галина Яблонська, українська акторка, народна артистка УРСР
- 1931 — Микола Давидов, український баяніст і педагог, заслужений діяч мистецтв України
- 1932 — Любомир Винар, відомий український історик, голова Українського історичного товариства, дійсний член НТШ, Української Вільної Академії наук, Американської історичної асоціації, головний редактор журналу «Український історик», автор наукового напрямку «грушевськознавство»
- 1936 — Володимир Когут, український хореограф, заслужений діяч мистецтв України
- 1936 — Андрій Крижанівський, український письменник
- 1938 — Анатолій Михайлович Самойленко, український математик, академік НАН України
- 1941 — Володимир Ганулич, український письменник-прозаїк
- 1941 — Олександр Мокровольський, український поет, перекладач
- 1947 — Олександр Тихонов, радянський спортсмен, чотириразовий Олімпійський чемпіон з біатлону (1968, 1972, 1976, 1980)
- 1947 — Валерій Шарий, білоруський радянський важкоатлет, чемпіон Олімпіади-1976 у вазі до 90 кг, чемпіон світу і Європи 1975—1976 роках. Встановив 13 світових рекордів і 15 рекордів СРСР
- 1950 — Іриней Ігор Білик, єпископ Української Греко-Католицької Церкви
- 1950 — Надія Гуменюк, українська поетеса, прозаїк, публіцист
- 1952 — Степан Гавриш, український політик і юрист, доктор юридичних наук
- 1953 — Михайло Демцю, український художник-постімпресіоніст, народний художник України
- 1963 — Олексій Івченко, український політик, голова Конгресу Українських Націоналістів
- 1975 — Владислав Ващук, український футболіст, захисник
- 1975 — Олександр Шовковський, український футболіст, воротар
- 1958 — Олександр Прогнімак, український політичний діяч, письменник, колекціонер, меценат.
