19 січня – яке сьогодні свято та чого не можна робити. Іменини, традиції, заборони, прикмети та визначні події

3678
Як купатися на Водохреща та “вижити”

19 січня — 19-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 346 днів (347 днів — у високосні роки), Водохреща

Іменини

19 січня День ангела відзначають: 

Водохреще — традиційна назва народних святкувань, що проходять у день Богоявлення та Хрещення Господнього .

Про церковне святкування

Хрещення Господнє — хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані на старовинній паломницькій переправі «Віфавара», а також велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 18-19 січня щороку. Це збігається зі святом Богоявлення (19 січня), однак ці свята слід розрізняти, хоча дві події двох свят відбувалися на одному місці з тими ж самими особами.

Богоявлення, або ЯвленняЕпіфанія — подія під час хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, у якій Христос об’являє себе людям як Месію і Спасителя. Святкується православними та греко-католиками 19 січня щороку.

Свідчить при Хрещенні, як каже Євангеліє, сам Бог-Отець голосом із неба: «Ти єси Син мій любий, у тобі — моє уподобання» (Мр. 1. 11). Про це свідчить Святий Дух, що у вигляді голуба сходить на Нього.

Християнські обряди

Свято Водохреще увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, центральне місце серед яких займали обряди, пов’язані з водою.

В Іспанії і багатьох іспаномовних країнах саме на свято Богоявлення, а не на Різдво чи на день святого Миколая діти отримують подарунки. Вважається, що їх розносять волхви (іспанською «Los Reyes Magos» — королі-маги).

Голодна кутя

Напередодні Водохреща православними християнами святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці. На вечерю цього дня подають пісні страви: вареники з картоплею або капустою, гречані млинці на олії, кутя, узвар.

Читайте також: 19 січня – свято Водохреща, Хрещення Господнє, Богоявлення, Йордан. Привітання з Водохрещем: смс, вірші

Освячена вода

В Україні, Росії, Греції і Болгарії на свято Богоявлення, або Водохреща освячують воду. Іноді освячення проводиться прямо на водоймах у спеціально пробитих ополонках, які називають «йордань», в спогад хрещення Христа в Йордані.

Церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Напередодні З льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

Віряни стають в чергу, щоб набрати святої води на наступний рік, і вона зберігається протягом цього часу, не псуючись. За народними віруваннями, присутні під час освячення води зцілюються від хвороб. Цілющу воду можна також набрати зі звичайного джерела або вже після свят, адже, за переказами, у ніч на Водохреще і звичайна вода отримує цілющу силу. Вважається, що така вода не псується і не має запаху, вона зберігається весь рік і більше.

У католицьких храмах на свято Богоявлення освячують воду, крейду та ладан. У ряді країн існує традиція писати на дверях церков і будинків латинські літери «CMB», що іноді інтерпретують як перші літери імен трьох волхвів — Каспара, Мельхіора й Бальтазара, а іноді як перші літери латинської фрази «Christus mansionem benedicat», що означає «Хай благословить Христос цей дім».

Купання на Водохреще

Наприкінці ХІХ ст. на Перемишльщині освяченою водою умивалися від різних хвороб, а молодь жартома штовхала одне одного у воду. Наприкінці ХХ на початку ХХІ ст. в Україні поширилася традиція купання в ополонці на Водохреща. У кризі вирубують ополонки для купання, зазвичай також у місцях масових купань чергують медики і рятувальники. Прийнято, що священик має прочитати молитву і освятити місце купання. Віряни заходять у ополонку, тричі занурюються у воду, читають молитву і виходять. Здавна вірили, що хворі зможуть одужати від води під час купання. Наші предки вважали, що вода у Водохресну ніч набирає цілющу силу.

До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися».

Визначні події, що відбулися 19 січня

  • 1655 — в Охматівській битві українські козаки розбили військо Речі Посполитої.
  • 1825 — Езра Деггетт і його племінник Томас Кенсетт із Нью-Йорка запатентували спосіб консервування в бляшаних банках лосося, устриць і омарів.
  • 1903 — оголошено проведення першої велогонки «Тур де Франс» — найпрестижнішого і найпопулярнішого спортивного велозмагання наших днів.
  • 1906 — побачив світ перший номер першого українського сатиричного журналу «Шершень».
  • 1907 — в журналі «Вар’єте» з’явилися перші рецензії на кінофільми.
  • 1915 — француз Георг Клод отримав патент на неонову трубку, яку використовували для зовнішньої реклами.
  • 1925 — спільне засідання ВУАН постановило організувати Медичний відділ ВУАН.
  • 1938 — американська фірма «General Motors» перша у світі почала серійне виробництво дизельних двигунів
  • 1946 — створено Союз українців у Великій Британії.
  • 1955 — Президент США Двайт Ейзенхауер дозволив уперше показати по телебаченню зняту прес-конференцію.
  • 1963 — відбувся перший виступ групи The Beatles на телебаченні
  • 1966 — Індіра Ганді стала третім прем’єр-міністром Індії.
  • 1978 — у Німеччині випущений останній автомобіль «Volkswagen Käfer».
  • 2014 — у Києві на вулиці Грушевського розпочалось збройне повстання проти диктаторського режиму Януковича (Вогнехреща).
  • 2017 — в Україні офіційно з’явилося Суспільне мовлення: зареєстрована Національна суспільна телерадіокомпанія України.

Видатні люди, що народились 20 січня

  • 570 — Магомет, ісламський пророк, засновник ісламу.
  • 1200 — Доґен, японський буддистький монах і філософ, послідовник вчення дзен, засновник секти Сото-сю.
  • 1670 — Бернард де Мандевіль англійський філософ, економіст, сатирик.
  • 1723 — Дай Чжень, китайський філософ-неоконфуціанець, вчений.
  • 1736 — Джеймс Ватт, шотландський винахідник, який створив паровий двигун.
  • 1747 — Йоганн Елерт Боде, німецький астроном
  • 1756 — Гійом Антуан Олів’є, французький натураліст, ботанік та ентомолог.
  • 1809 — Едгар Аллан По, американський поет, прозаїк, критик, творець жанру «новели жаху», («Золотий жук», «Маска червоної смерті», «Чорний кіт»)
  • 1839 — Поль Сезанн, французький художник-імпресіоніст («Сучасна Олімпія», «Долина»)
  • 1889 — Софі Тойбер-Арп, швейцарська художниця, дизайнер, скульптор та танцівниця. Працювала у таких напрямках як дадаїзм та абстракціонізм. Дружина художника і скульптора Ганса Арпа.
  • 1891 — Омелян Сеник, український державник, військовий та політичний діяч, 9-й крайовий Командант УВО
  • 1898 — Густав Майрінк, австрійський письменник-експресіоніст, драматург, перекладач, банкір. Найбільш відомий за романом «Ґолем».
  • 1909 — Іван Клим, повітовий провідник ОУН Долинщини, член Крайового Проводу ОУН Осередніх і Східних Земель
  • 1912 — Ярослав Стецько, український політичний та військовий діяч, активний діяч ОУН. в’язень німецьких концтаборів. Керівник Антибільшовицького блоку народів, голова Проводу ОУН-Б.
  • 1927 — Кардаш Петро, кінопостановник, видавець і громадський діяч української еміграції в Австралії; активіст ОУН-з.
  • 1932 — Річард Лестер, американо-англійський кінорежисер («Три мушкетери», «Супермен» та два перших фільми за участю «Бітлз»)
  • 1943 — Дженіс Джоплін, визнана королева блюзу й рок-н-ролу.
  • 1945 — Род Еванс, англійський рок-співак, співзасновник гурту Deep Purple
  • 1946 — Джуліан Барнс, англійський письменник, автор добутків «Метроленд», «Як усе було», «Англія, Англія»
  • 1966 — Стефан Едберг, шведський тенісист, шестиразовий переможець турнірів Великого шолома.
  • 1969 — Предраг Міятович, югославський футболіст чорногорського походження, зараз — спортивний директор мадридського «Реала».
  • 1972 — Сергій Міхалок, лідер білоруської групи «Ляпіс Трубецькой».
  • 1980 — Дженсон Баттон, англійський автогонщик, пілот Формули-1