14 січня – яке сьогодні свято та чого не можна робити. Іменини, традиції, заборони, прикмети та визначні події

3832
14 січня – Новий Рік за старим стилем, або свято Василя
14 січня – Новий Рік за старим стилем, або свято Василя

14 січня — 14-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 351 день (352 дні — у високосні роки), Новий рік за Юліанським календарем.

Іменини

14 січня День ангела відзначають: Богдан, Василь, В’ячеслав, Григорій, Емілія, Іван, Микола, Михайло, Олександр, Петро, Платон, Фелікс, Трохим, Федот, Феодосій

14 січня українці святкують кілька свят. Перше – свято на честь Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.

І нарешті, 14 січня – також перший день Нового року за старим стилем. Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадував переддень Різдва та в народі називався Щедрим Вечором, що пов’язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, який обов’язково прикрашали скоромні страви. На Новий рік, як і на Різдво, носили «вечерю», але Цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.

Традиції та звичаї святкування 14 січня в Україні

Характерною прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування – давній народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам сім’ї та розквіту господарства.

На відміну від колядування, обряд щедрування завжди був в Україні справді народним, позацерковним та незначною мірою відчув на собі вплив християнської церкви. Звідси і його радісне, оптимістичне звучання.

До кінця XIX ст. обряд щедрування, увібравши в себе національний колорит та менталітет нашого народу, став явищем народної художньої творчості й таким зберігся і до сьогодні. Далі читайте, як перший день Нового року приходив у оселі українців.

Народні прикмети на 14 січня: що можна, а чого не можна робити

  • Перша чверть в ніч на 14 січня – до сильної повені навесні.
  • Якщо вранці сніжитиме, то зима теж буде сніжною, а весна настане пізно.
  • Спостерігали за напрямком вітру. Вважалося, що якщо він дме з півночі, літо буде холодним, із заходу – непогожим, зі сходу – посушливим, з півдня – цілком звичайним, теплим, без особливих температурних перепадів.
  • Якщо людина народилася у Василів день, то, згідно з повір’ями, вона буде дуже багатою. В якості оберега їй рекомендується носити яшму.
  • Сильний сніг на Василів день – бути гарному літу.
  • Відлига пророкує прохолодні літні дні.
  • Яскраві зірки на небі 14 січня віщують швидкі морози.
  • Снігопад на Василів день – прикмета до того, що чекають на багаті врожаї влітку і восени.
  • Якщо 14 січня випадає на молодика, це призводить до великої повені.
  • Якщо сніжитиме з самого ранку, то це означає, що снігопади не припиняться ще дуже довго і, швидше за все, триватимуть аж до весни.
  •  У цей день не можна лаятися і лихословити, замислюватися про погане, оскільки як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш (нехай навіть йдеться про Старий Новий рік).
  • Не можна позичати гроші, щоб не бути в боргах весь рік.
  • Вважається, що якщо в цей день надіти обновку, то впродовж всього року супроводжуватиме успіх.

Визначні події, що відбулися 14 січня в Україні та світі

  • 1392 — король Владислав Ягайло надав міські права Холму.
  • 1506 — у Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини».
  • 1604 — розпочала роботу Гемптон-Кортська конференція на чолі з королем Англії Яковом I для обговорення вимог пуритан щодо зміни доктрини Англіканської церкви.
  • 1761 — в битві біля індійського міста Паніпат 90-тисячне військо афганців (на чолі з Ахмед-шахом Дуррані) в союзі з індійськими мусульманськими загонами вщент розтрощило військо маратхських князів.
  • 1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.
  • 1900 — прем’єра опери «Тоска» Дж. Пуччіні
  • 1918 — отримано відповідь Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.
  •  — у ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. П. Дорошенка залишили м. Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями.
  •  — українські частини Центральної Ради після 19-годинного бою змушені були під тиском більшовицьких підрозділів залишити м. Рівне, яке було захоплене ними напередодні. У Рівному проходив ІІІ (Надзвичайний) з’їзд Південно-Західного фронту. Українські вояки заарештували голову військово-революційного комітету Особливої армії Ю. Гузарського та ще деяких членів комітету, штаб Окремої армії та її командувача В. Єгор’єва, комісара Південно-Західного фронту Г. Чудновського, представників загальноармійського ВРК Боярського і Єфімова, близько 40 делегатів з’їзду і реквізували в армійській касі понад 5 млн крб. Кількох заарештованих зразу ж вивезли до Бердичева. Фронтовий з’їзд, що відновив свою роботу 1 січня, надіслав УЦР ультиматум, вимагаючи звільнити всіх заарештованих на території Окремої армії, припинити роззброєння революційних частин, повернути захоплені гроші. З’їзд заявив, що в разі невиконання цих вимог революційні війська виступлять проти формувань УЦР.
  • 1919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П. Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
  •  — у Харкові опубліковано постанови Тимчасового робітничо-селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
  •  — на засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
  •  — 14-19 січня у Одесі відбулися переговори уповноваженого представника УНР, військового міністра генерала О. Грекова з командувачем союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
  • 1920 — у Луцьку Волинській губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР А. Лівицького з начальником Польської держави Ю. Пілсудським, на якій останньому було вручено «Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом».
  •  — отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди («нової злуки») армії УНР і УГА. Реального об’єднання між арміями не відбулося.
  •  — у Львові відбулося перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.
  • 1921 — у Тираспольському повіті Одеської губернії за допомогою загонів самооборони членів комнезамів ліквідовано повстанський селянський рух. Тільки в трьох волостях було заарештовано та надіслано до повітового комітету боротьби з дезертирством 235 військових дезертирів. Це сприяло активному проведенню продовольчої розкладки.
  •  — у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту перейшли на бік радянської влади.
  •  — відбудовано електричну станцію на Брянській шахті Алмазнинського гірничого району Донбасу.
  •  — у Черкасах Кременчуцької губернії запущено деревообробну фабрику з виробництва фанери.
  • 1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив «Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)». Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.
  •  — у Харкові ВУЦВК ратифікував російсько-українсько-австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р.
  •  — у Москві з метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов’язав завідувачів відділами управління максимально скоротити видачу перепусток на в’їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.
  •  — у Катеринославі відділ охорони праці губернської ради профспілок виявив факти експлуатації дитячої праці на численних підприємствах, коли діти у віці від 8 до 14 років за десятигодинну працю отримували зарплатню, якої вистачало на придбання шматка макухи. Ознайомившись з цими фактами, губвиконком постановив оштрафувати підприємців, порушників трудового законодавства і залучити їх до судової відповідальності.
  •  — у Харкові РНК УСРР прийняла постанову «Про зниження продовольчого натурподатку, заміну його грошима і про звільнення від нього у губерніях і повітах, що оголошені неврожайними».
  •  — у Харкові РНК УСРР затвердила «Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою» про організацію допомоги голодуючим УСРР.
  • 1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.
  •  — у Харкові Українська Рада Народного господарства видала наказ про введення у чайно-цикорно-кавовій і текстильній галузях промисловості УСРР з 1 квітня 1923 р. нової метричної системи, що була вживана в РСФРР.
  • 1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. У комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
  •  — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило постанову РНК УСРР про розверстку по губерніях УСРР знижок з єдиного продовольчого податку.
  •  — у Должанському гірничому районі Донбасу відкрито новий пласт кам’яного вугілля. Заплановано першу після війни закладку нової шахти.
  •  — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввезення мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
  •  — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило порушити перед ЦК РКП(б) питання про ведення представника з України Жигалка до складу Концесійного комітету в Берліні.
  •  — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
  • 1928 — у Москві ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.
  •  — у Москві ЦК ВКП(б) надіслав місцевим організаціям циркулярну телеграму про порядок обміну промислових товарів на хліб.
  •  — у Москві ЕКУ ОДПУ підготувало інформаційне зведення про хід хлібозаготівельної кампанії 1927/1928 господарського року.
  •  — у Києві 14-16 січня відбулася перша Всеукраїнська конференція представників науково-дослідних установ цукрової промисловості. Учасники заслухали і обговорили доповіді про підсумки і завдання науково-дослідної роботи установ цукрової промисловості, про діяльність науково-дослідних інститутів цукрової промисловості за кордоном.
  •  — у Львові з нагоди 40-річчя існування щоденної української газети «Діло» вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі.
  • 1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на шигельоз (тоді називали дизентерією).
  • 1942 — на ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.
  •  — комендант м. Сум заборонив населенню під загрозою розстрілу виходити за межі міста без спеціальної перепустки та змінювати місце проживання без спеціального дозволу.
  • 1945 — відбулася нарада партійно-радянського активу Рівненської області. Обговорено питання «Про хід боротьби з німецько-українськими націоналістами».
  • 1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.
  • 1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу з швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).
  • 1966 — Рада міністрів УРСР ухвалила постанову «Про ліквідацію рад народного господарства економічних районів УРСР».
  • 1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала «негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану».
  • 1989 — долаючи опір комуністичного керівництва та промосковських сил відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Невдовзі обласна організація була представлена понад 60-ма міськими, районними та сільськими осередками і нараховувала близько 3000 членів.
  • 1989 — міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки.
  • 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.
  • 2004 — після близько 500-річної перерви прапор «п’яти хрестів» став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.
  • 2005 — космічний зонд «Гюйгенс» здійснив вдалу посадку на поверхню Титану.
  • 2010 — годинник Судного дня переведений на одну хвилину назад.

Видатні люди, що народились 14 січня

  • 83 до н. е. — Марк Антоній, римський полководець і державний діяч.
  • 1841 — Берта Морізо, французька художниця-імпресіоніст.
  • 1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф (†1933).
  • 1863 — Кошиць Павло Олексійович (Порай-Кошиць), український і російський оперний і камерний співак (ліричний, лірико-драматичний тенор), педагог. Двоюрідний брат Олександра Кошиця. Батько співачки Ніни Кошиць.
  • 1882 — Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, мовознавець, історик церкви, культурний діяч (†1972).
  • 1883 — Всеволод Петрів, військовий міністр і генерал-хорунжий Армії УНР, учасник оборони Києва від бандформувань Муравйова
  • 1883 — Ніна Річчі (Марія Нієллі), відома французька модельєрка італійського походження. Відкрила у 1932 році разом із сином Дім моди Річчі, який існує досі й випускає одяг, парфуми, косметику та модні аксесуари.
  • 1898 — Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР
  • 1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф (†1989).
  • 1907 — Комісаренко Василь, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин (†1993).
  • 1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лауреат Шевченківської премії (†1999).
  • 1925 — Юкіо Місіма, визначний японський письменник ХХ століття, драматург, актор, політичний діяч.
  • 1928 — Валентина Зимня, українська актриса, театральний педагог, заслужена актриса УРСР (1960).
  • 1933 — Наум Наталія Михайлівна, українська актриса театру і кіно. Дружина українського кінорежисера Володимира Денисенка. Мати акторів Тараса та Олександра Денисенків.
  • 1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії (†1995).
  • 1963 — Стівен Содерберг, американський кінорежисер («Секс, брехня і відео», «Ерін Брокович», «Анатомія Грея», «11..», «12…» і «13 друзів Оуешена»). Кількаразовий номінант на премію «Оскар».
  • 1965 — Шаміль Басаєв, відомий чеченський польовий командир († 2006).
  • 1973 — Джанкарло Фізікелла, італійський автогонщик, пілот Формули-1.
  •  — Василь Кардаш, український футболіст, півзахисник. У складі київського «Динамо» — п’ятиразовий чемпіон України, триразовий володар Кубка.