13 січня – Щедрий вечір або Маланки. Святкування, вірування, прикмети та щедрівки

13 січня – Щедрий вечір (Маланка, Маланія, Василів вечір) — вечір 31 грудня(13 січня) .

Святкування його походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки). Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні свята та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.

У народній традиції обидва свята об’єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.

В ряді західних регіонів України, зокрема, в Галичині Щедрим (Другим Святим вечором) називають вечір 5 січня (18 січня) напередодні Водохреща (в решті України цей вечір знано як Голодна кутя).

Міф про Меланку

За стародавнім міфом, окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була така мила й чарівна.

Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Миланку й запроторив у підземне царство. Визволив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і з нею одружився. Ось чому на Щедрий Вечір ще святкують Василя, у жертву приносять свиню, яка вважається місячною твариною, а Васильчик став покровителем цих тварин. Тому, за народними звичаями, на Меланку готували свинячі нутрощі, по них ворожили, який буде врожай, а з свинячих ніжок варили «дриглю», щоб у людей не боліли ноги. Вшановували Меланку-Миланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого Вечора з усіма його добрими богами і душами предків.

Святкування

Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю — щедру. На відміну від багатої, її можна заправляти скоромниною. Як і на багатий вечір, кутю також ставлять на покуті. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.

Стравам приділяється дуже важлива роль: вважається, що чим більше розмаїття на столі в цей день, тим щедрішим буде наступний рік. Страви мають бути дуже ситні, але, наприклад, готувати рибу – погана прикмета, адже з дому може “уплити” щастя. А от страви із свинини готуються обов’язково, оськільки саме ця тварина символізує достаток в домі. Традиційно зі свинини готують холодець, кров’янку, ковбаси, верещаку, сало, фарширують цілою, тощо .

Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.

На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.

За давнім звичаєм перебрані, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити «Діда», або «Дідуха», — снопи, соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.

А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком:

 Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!
 На щастя, на здоров’я та на Новий рік,
 Щоб уродило краще, ніж торік, –
 Жито, пшениця і всяка пашниця,
 Коноплі під стелю на велику куделю.
 Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
 Дай, Боже!

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

Вірування та ворожіння

З щедрою кутею пов’язано багато побутових обрядів. Так, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби «Новий рік зустріти в мирі і злагоді». Хлопці, котрі перед цим «отримали гарбуза», вдруге засилали сватів з надією на згоду.

Ввечері цього дня дівчата ворожать.

За давнім звичаєм, коли дівчата починали ворожити, парубки викрадали в них вдома ворота або хвіртки, хоч би як не стерегли господарі. Щоб повернути втрату, батько дівчини мусив ставити могорич.

В різних районах України існують свої форми ворожіння. Ось деякі з них:

  • виходять на вулицю, і яка тварина зустрінеться першою — таким і буде суджений: якщо пес, то лихим а життя собачим, вівця — тихим і сумирним тощо;
  • біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо нечіпане, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки;
  • кладуть під подушку гребінця і, лягаючи спати, промовляють: «Суджений-ряджений, розчеши мені голову!». Хто присниться, з тим і випаде одружитись;
  • або перед сном кладуть в тарілку з водою кілька цурпалків з віника, приказуючи: «Суджений-ряджений перевези через місток». Якщо вранці цурпалка пристала до вінця, то дівчина побереться з тим, хто їй наснився.

Прикмети

Окрім ворожіння, в ніч на Старий Новий рік люди намагалися завбачувати прикмети. Ось де-які з них:

  • якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;
  • якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;
  • якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;
  • якщо падає м’який сніг, — на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;
  • який перший день у Новому році, то й рік буде такий;
  • якщо на Меланії відлига, то чекали теплого літа

Щедрівки

Щедрик ведрик

 Щедрик ведрик,
 Дайте вареник,
 Грудочку кашки,
 Кільце ковбаски,
 Ще того мало –
 Дайте ще сала;
 Ще того трішки –
 дайте лемішки;
 (Або) дайте ковбасу,
 (Я до) дому понесу,
 (А) як дасте кишку,
 То з’їм в затишку!

Ой сивая та і зозулечка

 Ой сивая та і зозулечка.
 Щедрий вечір, добрий вечір,
 Добрим людям на здоров’я!
 Усі сади та і облітала,
 Щедрий вечір, добрий вечір,
 Добрим людям на здоров’я!
 А в одному та і не бувала.
 Щедрий вечір, добрий вечір,
 Добрим людям на здоров’я!
 А в тім саду три тереми:
 Щедрий вечір, добрий вечір,
 Добрим людям на здоров’я!
 У першому – красне сонце,
 Щедрий вечір, добрий вечір,
 Добрим людям на здоров’я!
 У другому – ясен місяць,
 Щедрий вечір, добрий вечір,
 Добрим людям на здоров’я!
 А в третьому – дрібні зірки,
 Щедрий вечір, добрий вечір,
 Добрим людям на здоров’я!
 Ясен місяць – пан господар,
 Щедрий вечір, добрий вечір,
 Добрим людям на здоров’я!
 Красне сонце – жона його,
 Щедрий вечір, добрий вечір,
 Добрим людям на здоров’я!
 Дрібні зірки – його дітки,
 Щедрий вечір, добрий вечір,
 Добрим людям на здоров’я!

Щедрик, щедрик, щедрівочка

Щедрик-щедрик-щедрівочка
Прилетіла Ластівочка
Стала собі щебетати
Господаря викликати

Вийди-вийди Господарю
Подивися на Кошару
Там Овечки покотились
А Ягнички народились

В Тебе Товар весь хороший
Будеш мати мірку грошей
Хоч не гроші то полова
В Тебе Жінка чорноброва

Щедрик-щедрик-щедрівочка
Прилетіла Ластівочка

На щастя, на здоров’я

 На щастя, на здоров’я, на нове літо!
 Роди, Боже, жито й пшеницю й всяку пашницю.
 Та будьте здорові і з Новим Роком і з Василем!

Новини від "То є Львів" в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/inlvivinua.